Концептуалізація психологічних аспектів нормалізації гендерно зумовленого насильства проти жінок протягом ескалації війни в Україні
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.2(22).5Ключові слова:
гендерно зумовлене насильство проти жінок, нормалізація гендерно зумовленого насильства проти жінок, невидимі форми гендерно зумовленого насильства проти жінок, війна в УкраїніАнотація
Вступ. Стаття присвячена концептуалізації психологічних аспектів процесу нормалізації гендерно зумовленого насильства проти жінок в умовах ескалації війни в Україні. Здійснено теоретичне дослідження для визначення ключових соціальних факторів, які пов'язані зі змінами в готовності постраждалих та свідків насильства, включаючи комбатантів, цивільних волонтерів та осіб, що перебувають у зонах конфлікту, повідомляти про випадки гендерно зумовленого насильства або звертатися за допомогою з моменту ескалації війни в Україні.
Методи. Застосовано методи теоретичного дослідження – аналіз наукових джерел, порівняння та синтез концепцій, узагальнення і моделювання.
Результати. Розглянуто установки стосовно невидимих форм гендерно зумовленого насильства проти жінок. Проаналізовано соціальні та культурні переконання, які пов'язані з нормалізацією гендерно зумовленого насильства проти жінок. З'ясовано, що особливості сприймання невидимих форм гендерно зумовленого насильства проти жінок пов'язані з такими психологічними конструктами: амбівалентні установки, примусові та утилітарні установки, а також кризові установки. Процес нормалізації гендерно зумовленого насильства проти жінок досліджено у контексті гендерно орієнтованих мікроагресій та теорії амбівалентного сексизму. Також з'ясовано, що процес нормалізації гендерно зумовленого насильства проти жінок пов'язаний із такими соціальними та культурними факторами: культурні переконання про відповідальність жінок за поведінку чоловіків, інтерналізовані відмінності у стосунках між чоловіками та жінками, культурні переконання щодо "біології" жінок та чоловіків, тиск на жінок стосовно необхідності їхньої орієнтації на сім'ю, концептуалізація кохання, переконання про жіночу силу, тиск на жінок стосовно необхідності їхньої орієнтації на домашню сферу, ставлення до прийнятності насильства у окремих сферах життя.
Висновки. Установки стосовно невидимих форм гендерно зумовленого насильства проти жінок і соціальні та культурні переконання, які пов'язані з нормалізацією гендерно зумовленого насильства проти жінок, є актуальними психологічними конструктами для вивчення аспектів нормалізації гендерно зумовленого насильства проти жінок в умовах ескалації війни в Україні. Ці установки нормалізують чи виправдовують гендерно зумовлене насильство проти жінок. Діагностика таких переконань, їх критика та заміна на менш дискримінантні переконання може бути важливим чинником протидії нормалізації гендерно зумовленого насильства проти жінок.
Завантажити
Посилання
Akbash, K., Pasichnyk, N., & Rizhniak, R. (2025). Gender dimensions of Ukraine: adaptation of gender indices to the subnational level. KOD [in Ukrainian].
Bres, S. D. (2025). Features of social support for women who have experienced gender-based violence [Bachelor's thesis, Khmelnytskyi National University] [in Ukrainian].
Hrytsaniuk, V. V. (2024). Features of prevention of gender-based violence in Ukraine. Public Administration and Social Work, 2, 46–51. https://doi.org/10.32782/3041-1319/2023-2-7 [in Ukrainian].
Danyliuk, I. V., Kurapov, A. O., & Yahiaiev, I. I. (2019). Ethnocultural psychology: history and modernity. ArtEk [in Ukrainian].
Dovhaniuk, O. O. (2024). Psychological consequences of gender-based violence in conditions of military aggression [Bachelor's thesis, Zaporizhzhia National University] [in Ukrainian].
Karvatska, S., & Huralenko, N. (2024). The problem of protecting women's rights in conditions of armed conflict. Ehrlich’s Journal, (10), 26–33. https://doi.org/10.32782/ehrlichsjournal-2024-10.05 [in Ukrainian].
Koliada, N., Kochubei, T., Levchenko, N., & Voitovska, A. (2025). The influence of gender stereotypes on the occurrence of violence against women: analysis of current trends. Social Work and Education, 12(2), 202–214. https://doi.org/10.25128/2520-6230.25.2.6 [in Ukrainian].
Lushchyk, A. A. (2025). Ambivalent sexism in students with different locus of control and self-confidence [Bachelor's thesis, Sumy State University] [in Ukrainian].
Moskalenko, A. V. (2024). Counteracting gender-based violence against women under martial law [Bachelor's thesis, Zaporizhzhia National University] [in Ukrainian].
Oliinyk, Yu. I. (2025). Social support for women who suffered from gender-based violence [Master's thesis, Zaporizhzhia National University] [in Ukrainian].
About the project. (n.d.). Stem is Fem. https://stemisfem.org/pro-proekt [in Ukrainian].
Yaroshenko, A., & Semyhina, T. (2023). Testing of Ukrainian-language versions of questionnaires for the study of gender bias. Social Work and Education, 10(2), 195–210. https://doi.org/10.25128/2520-6230.23.2.4 [in Ukrainian].
Benalcázar-Luna, M., & Venegas, G. (2017). Micromachismo: manifestación de violencia simbólica [Micromachismo: manifestation of symbolic violence]. UTCiencia, 2(3), 140–149.
Biglarbegi, N. (2017). An invisible gender-based violence: Exploring Iranian male university students’ thoughts on street harassment [Master’s thesis, Uppsala University]. https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:1177958/FULLTEXT01.pdf
Bonino, L. (1991). Varones y abuso domestico [Men and domestic abuse]. In P. Sanroman (Coord.), Salud mental y ley. AEN.
Bonino, L. (1996). Micromachismos: la violencia invisible en la pareja [Micromachismos: invisible violence in the couple]. Primeras Jornadas de género en la sociedad actual (pp. 25–45). Generalitat Valenciana.
Bonino, L. (2005). Las microviolencias y sus efectos: claves para su detección [Micro-violences and their effects: keys for detection]. In C. Ruiz-Jarabo & P. Blanco (Coords.), La violencia contra las mujeres: prevención and detección (pp. 83–102). Díaz de Santos.
Bonino, L. (2017). Micromachismos 25 años después. Algunas reflexiones [Micromachismos 25 years later. Some reflections]. Pikara Magazine.
Cozolino, L. (2017). The neuroscience of psychotherapy: Healing the social brain. W. W. Norton & Company.
Dobarrio-Sanz, I., Fernández-Vargas, A., Fernández-Férez, A., Vanegas-Coveña, D. P., Cordero-Ahiman, O. V., Granero-Molina, J., ... & Hernández-Padilla, J. M. (2022). Development and psychometric assessment of a questionnaire for the detection of invisible violence against women. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(17), 11127. https://doi.org/10.3390/ijerph191711127
Fernández-Férez, A., Fernández-Vargas, A., Dobarrio-Sanz, I., Ochoa-Pineda, A. C., Abarca-Duran, X., Martínez-Abarca, A. L., ... & Hernández-Padilla, J. M. (2024). Development and psychometric evaluation of a questionnaire to assess attitudes towards invisible gender-based violence (Q-AIGV). Journal of Nursing Management, 2024(1), 9977927. https://doi.org/10.1155/jonm/9977927
Fulu, E., & Miedema, S. (2015). Violence against women: Globalizing the integrated ecological model. Violence Against Women, 21(12), 1431–1455. https://doi.org/10.1177/1077801215596244
García-Cueto, E., Rodríguez-Dіaz, F. J., Bringas-Molleda, C., López-Cepero, J., Paíno-Quesada, S., & Rodríguez-Franco, L. (2015). Development of the gender role attitudes scale (GRAS) amongst young Spanish people. International Journal of Clinical and Health Psychology, 15(1), 61–68. https://doi.org/10.1016/j.ijchp.2014.10.004
Glick, P., & Fiske, S. T. (1996). The ambivalent sexism inventory: Differentiating hostile and benevolent sexism. Journal of Personality and Social Psychology, 70, 491–512. https://doi.org/10.1037//0022-3514.70.3.491
Gracia, E., Martín-Fernández, M., Marco, M., Santirso, F. A., Vargas, V., & Lila, M. (2018). The willingness to intervene in cases of intimate partner violence against women (WI-IPVAW) scale: Development and validation of the long and short versions. Frontiers in Psychology, 9, 1146. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.01146
Heise, L. (1998). Violence against women: An integrated, ecological framework. Violence Against Women, 4(3), 262–290. https://doi.org/10.1177/1077801298004003002
Heise, L. (2011). What works to prevent partner violence? An evidence overview [Working Paper]. London School of Hygiene and Tropical Medicine.
Hernández Martínez, E., Panarese, P., & Martínez Pérez, N. (2020). Cartografía de los micromachismos: dinámicas y violencia simbólica [Cartography of micromachismos: dynamics and symbolic violence]. Dykinson.
Jonnasdotir, A. (1993). El poder del amor [The power of love]. Catedra.
Jung, A. K., & O’Brien, K. M. (2019). The profound influence of unpaid work on women’s lives: An overview and future directions. Journal of Career Development, 46(2), 184–200. https://doi.org/10.1177/0894845317734648
Krug, E. G., Dahlberg, L. L., Mercy, J. A., Zwi, A. B., & Lozano, R. (Eds.). (2002). World report on violence and health. World Health Organization.
Mite, P. S. (2025). Patriarchy and the cycle of violence: deconstructing the normalization of violence against women and children in Nagekeo. The International Journal of Politics and Sociology Research, 13(1), 11–21. https://doi.org/10.35335/ijopsor.v13i1.294
Perrin, N., Marsh, M., Clough, A., Desgroppes, A., Yope Phanuel, C., Abdi, A., ... & Glass, N. (2019). Social norms and beliefs about gender based violence scale: a measure for use with gender based violence prevention programs in low-resource and humanitarian settings. Conflict and Health, 13(1), 6. https://doi.org/10.1186/s13031-019-0189-x
Reyes-Reinoso, J. R., Vázquez, A. F. Z., Aguirre, M. C. U., Leon-Prieto, M. E., Basso, L. S., & Ordoñez-Gavilanez, M. E. (2024). Overview of symbolic violence: A review of the literature. Revista De Gestão Social E Ambiental, 18, 1–25. https://doi.org/10.24857/rgsa.v18n6-140
Rodelli, M., Koutra, K., Thorvaldsdottir, K. B., Bilgin, H., Ratsika, N., Testoni, I., & Saint Arnault, D. M. (2022). Conceptual development and content validation of a multicultural instrument to assess the normalization of gender-based violence against women. Sexuality & Culture, 26(1), 26–47. https://doi.org/10.1007/s12119-021-09877-y
Serrano-Montilla, C., Lozano, L. M., Bender, M., & Padilla, J. L. (2020). Individual and societal risk factors of attitudes justifying intimate partner violence against women: a multilevel cross-sectional study. BMJ Open, 10(12), e037993. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-037993
Sinko, L., Schaitkin, C., & Saint Arnault, D. (2021). The healing after gender-based violence scale (GBV-heal): An instrument to measure recovery progress in women-identifying survivors. Global Qualitative Nursing Research, 8, 2333393621996679. https://doi.org/10.1177/2333393621996679
Vahedi, L., McNelly, S., Lukow, N., Fonseca, A. C., Erskine, D., Poulton, C., ... & Seff, I. (2023). "The pandemic only gave visibility to what is invisible": a qualitative analysis of structural violence during COVID-19 and impacts on gender-based violence in Brazil. BMC Public Health, 23(1), 1854. https://doi.org/10.1186/s12889-023-16675-8
Valor-Segura, I., Expósito, F., & Moya, M. (2011). Victim blaming and exoneration of the perpetrator in domestic violence: The role of beliefs in a just world and ambivalent sexism. The Spanish Journal of Psychology, 14(1), 195–206. https://doi.org/10.5209/rev_SJOP.2011.v14.n1.17
Walker, L. E. (2006). Battered woman syndrome: Empirical findings. Annals of the New York Academy of Sciences, 1087(1), 142–157. https://doi.org/10.1196/annals.1385.023
Walker, L. E. (2009). The battered woman syndrome. Springer Publishing Company.
Yount, K. M., VanderEnde, K., Zureick-Brown, S., Anh, H. T., Schuler, S. R., & Minh, T. H. (2014). Measuring attitudes about intimate partner violence against women: The ATT-IPV Scale. Demography, 51(4), 1551–1572. https://doi.org/10.1007/s13524-014-0297-6
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
