Ностальгія як афективний комплекс: нейропсихологічні, еволюційні, особистісні та соціальні виміри
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.2(22).14Ключові слова:
ностальгія, памʼять, втрата, нейропсихологія емоцій, ідентичність, адаптація, афективна нейронаукаАнотація
Вступ. Розглянуто ностальгію як комплексний афективний феномен, що виконує функції реконструкції ідентичності, адаптації до втрат та збереження внутрішньої стабільності. Окреслено, що ностальгія не належить до переліку базових емоцій, проте включає компоненти декількох базових емоцій.
Результати. Проаналізовано основні класифікації ностальгії (часова, просторова, соціальна, індивідуальна). У межах теорії К. Ізарда ностальгія розглянута як вторинна емоція, що інтегрує смуток, радість, інтерес, сором, страх. Згідно з моделлю Я. Панксеппа, базовими системами є PANIC/GRIEF, CARE, SEEKING, FEAR, PLAY. Розкрито еволюційне значення системи PANIC/GRIEF як механізму, що сприяє соціальній прив’язаності. Наведено нейрофізіологічні та нейрохімічні кореляти, зокрема участь префронтальної кори, гіпокампу, мигдалини, окситоцину, ендогенних опіоїдів. Розглянуто значення тілесної експресії та особливостей суб’єктивного переживання. Описано когнітивні аспекти, зокрема зв’язок ностальгії з автобіографічною, емоційною та сенсорною памʼяттю. Визначено дисфункціональні форми ностальгічного переживання. Розглянуто зв’язок із рисами особистості (Big Five), а також генетичні чинники, що впливають на схильність до переживання ностальгії. Окремий акцент зроблено на значенні тілесних компонентів переживання ностальгії як маркерів емоційної залученості й глибинної самоідентифікації. Розкрито терапевтичний потенціал ностальгії як афективного ресурсу, що сприяє психологічному відновленню, саморефлексії та зниженню рівня емоційного стресу в умовах соціальної невизначеності. Висвітлено її здатність актуалізувати елементи культурної памʼяті, що сприяє збереженню колективної ідентичності. Узагальнено культурні, релігійні та політичні аспекти ностальгії.
Висновки. Визначено роль ностальгії як інтегративного афективного механізму, що забезпечує безперервність досвіду, підтримує ідентичність і має адаптивне значення в умовах змін.
Посилання
Hryhorchuk, T. V., & Tadlia, O. M. (2020). Nostalhiia yak chynnyk poshyrennia kulturnykh produktiv. Ukrainska kultura: mynule, suchasne, shliakhy rozvytku, (35), 270–276. [in Ukrainian]. [Григорчук, Т. В., & Тадля, О. М. (2020). Ностальгія як чинник поширення культурних продуктів. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, (35), 270–276]. https://doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.398
Bauman, Z. (2017). Retrotopia. Polity Press.
Ding, Y., Song, H., Fan, W., Liu, X., & Wang, W. (2017). The serotonin transporter gene moderates the effect of emotional fit on nostalgia proneness: Evidence for a gene–environment interaction. Personality and Individual Differences, 117, 91–96. https://doi.org/10.1016/j.paid.2017.05.038
Izard, C. E. (1977). Human emotions. Springer.
Izard, C. E. (1991). The psychology of emotions. Springer.
Luo, Y. L. L., Liu, Y., Cai, H., Wildschut, T., & Sedikides, C. (2016). Nostalgia and self-enhancement: Phenotypic and genetic approaches. Social Psychological and Personality Science, 7(8), 857–866. https://doi.org/10.1177/1948550616662127
Montag, C., & Panksepp, J. (2017). Primary emotional systems and personality: An evolutionary perspective. Frontiers in Psychology, 8, Article 464. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.00464
Nummenmaa, L., Glerean, E., Hari, R., & Hietanen, J. K. (2014). Bodily maps of emotions. Proceedings of the National Academy of Sciences, 111(2), 646–651. https://doi.org/10.1073/pnas.1321664111
Panksepp, J. (2004). Affective neuroscience: The foundations of human and animal emotions (pp. 87–88, 137–139). Oxford University Press.
Panksepp, J., & Biven, L. (2012). The archaeology of mind: Neuroevolutionary origins of human emotions (pp. 191–252). W. W. Norton & Company.
Smeekes, A., & Verkuyten, M. (2015). The presence of the past: Identity continuity and group dynamics. European Review of Social Psychology, 26(1), 162–202. https://doi.org/10.1080/10463283.2015.1112653
Stevens, F. L. (2021). Affective neuroscience in psychotherapy: A clinician's guide for working with emotions (pp. 118–135). Routledge.
Tracy, J. L., & Randles, D. (2011). Four models of basic emotions: A review of Ekman and Cordaro, Izard, Levenson, and Panksepp and Watt. Emotion Review, 3(4), 397–405. https://doi.org/10.1177/1754073911410747
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
