Дослідження зв'язку рівня тривожності та ефективності інвестицій українських інвесторів

Анотація

Вступ. Статтю присвячено дослідженню особистісних чинників, що мають зв'язок з уявленнями та поведінкою з грошима в умовах сучасних соціально-політичних трансформацій. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю в Україні актуальних досліджень грошових уявлень та поведінки українців, що вкладають гроші у цінні папери і зв'язку певних особистісних характеристик з фінансовою поведінкою та уявленнями. Вивчення зв'язку окремих особистісних особливостей може сприяти розумінню особливостей поведінки та ставлення до грошей під час війни, підвищенню фінансової компетентності, зокрема контролю своєї фінансової поведінки, що є особливо актуально в умовах національних потрясінь, таких як економічні кризи та війни. Метою статті є дослідження зв'язків фінансової поведінки та фінансової успішності з окремими особистісними характеристиками особистості.

Методи. Основну увагу приділено вивченню рівня тривожності та грошових уявлень і поведінки українців під час війни. Здійснено визначення середньостатистичних значень проходження навчальних курсів з інвестування, розміру інвестованого капіталу, тривоги, грошових уявлень та поведінки, пошук зв'язків між рівнем тривоги, грошовими уявленнями, поведінкою та фінансовою успішністю, під якою ми розуміємо результативність угод купівлі-продажу цінних паперів.
Методологічну основу дослідження становлять методи порівняльного аналізу середніх значень, кореляційний аналіз між досліджуваними змінними, Шкала самооцінки тривожності Спілберга, Шкала грошових уявлень та поведінки А. Фернема.

Результати. Отримані результати свідчать про наявність певних зв'язків у досліджуваних характеристиках, зокрема, виявлено позитивні кореляції між реактивною тривожністю та кількістю угод, тривожністю (особливо особистісної) з неадекватною поведінкою з грошима – імпульсивними витратами. Зв'язок між рівнем тривожності та фінансовим результатом не підтвердився на статистично значущому рівні

Висновки. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання його результатів для подальшого розвитку психології фінансової поведінки, а також для розроблення програм підвищення фінансової грамотності та формування більш раціональних стратегій прийняття фінансових рішень в умовах невизначеності.