Модифікація шкали оцінки астенічного стану
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.2(22).18Ключові слова:
астенія, синдром хронічної втоми, астенічний синдром, шкала астенічного стану, когнітивні прояви, емоційні прояви, фізіологічні прояви, психометричні характеристикиАнотація
Вступ. На тлі хронічного стресу в українців поширюються прояви астенічного синдрому. Гостро постає питання розробки надійних засобів психологічної оцінки стану.
Методи. Представлено результати україномовної модифікації опитувальника "Шкала астенічного стану (ШАС-15)". Застосовано процедури конфірматорного та експлораторного (метод Maximum likelihood з обертанням Oblimin) факторного аналізу. Визначено основні психометричні характеристики з використанням методів оцінки надійності (альфа Кронбаха, кореляція пункту із залишком), дискримінативності (дельта Фергюсона, адаптованого для шкали Лікерта) та критеріальної валідності (однофакторний дисперсійний аналіз за непараметричним критерієм Хі-квадрат).
Результати. У ході емпіричного дослідження було виявлено, що частина питань неадаптованої україномовної версії шкали демонструє низькі показники надійності та валідності, що ставить під сумнів її точність і діагностичну цінність. За результатами факторного аналізу ідентифіковано додаткові субшкали, що відображають різні аспекти/домени астенічного синдрому. На основі отриманих даних було оптимізовано структуру опитувальника: вилучено питання, що показали низьку надійність та валідність. Результати конфірматорного факторного аналізу показали доречність впровадження трикомпонентної моделі (Х2 =110, р=0,05; CFI =0,961; TLI =0,953; RMSEA = 0,047, [0,02-0,07]). Оновлена версія методики є більш компактною, має достатньо високі показники внутрішньої узгодженості (альфа Кронбаха від 0,70 до 0,83), дозволяє диференційовано оцінювати окремі компоненти астенічного стану та може бути рекомендована для використання у клінічних, психологічних і наукових дослідженнях.
Висновки. У статті наведено обґрунтування скорочення та модифікації «Шкали астенічного стану», наведений опис процедури виокремлення трьох субшкал: когнітивні, емоційні та фізіологічні прояви астенії.
Завантажити
Посилання
Law of Ukraine "On the mental health care system in Ukraine" No. 4223-IX. (2025, January 15). Official web portal of the Parliament of Ukraine. https://zakon.rada.gov.ua/go/4223-20 [in Ukrainian]
Methods for detecting chronic fatigue and professional burnout and ways of their prevention and preservation of the working capacity of medical personnel of modern healthcare institutions: methodological recommendations. (2022). Bogomolets National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine. [in Ukrainian]
ICD-10-AM: International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems. Tenth Revision. Australian Modification. (2017). https://kod.poltavalk.com.ua/mkkh-10-am [in Ukrainian]
Savchenko, O. V., Sukach, S. A., & Timakova, A. V. (2022). The “Personal resources” methodology: validation and standardization on a sample of youth persons. Habitus, 44, 114–122. https://doi.org/10.32682/2663-5208.2022.44.19 [in Ukrainian]
Avellaneda Fernández, A., Pérez Martín, Á., Izquierdo Martínez, M., Arruti Bustillo, M., Barbado Hernández, F. J., De La Cruz Labrado, J., ... & Ramón Giménez, J. R. (2009). Chronic fatigue syndrome: Aetiology, diagnosis and treatment. BMC Psychiatry, 9(Suppl 1), S1. https://doi.org/10.1186/1471-244X-9-S1-S1
Barna, O. M., & Kalinichenko, M. A. (2021). Asthenic syndrome: New challenges – a new approach. Medicine of Ukraine, 4(250), 25–29. https://doi.org/10.37987/1997-9894.2021.4(250).238120
Cognitive behavior therapy for chronic fatigue syndrome: A randomized controlled trial. (1997). American Journal of Psychiatry, 154(3), 408–414. https://doi.org/10.1176/ajp.154.3.408
Cohen, R. J., Schneider, W. J., & Tobin, R. M. (2021). Psychological Testing and Assessment: An Introduction to Tests and Measurements. McGraw-Hill.
DSM-5-TR: Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. (2024). American Psychiatric Association. https://www.psychiatry.org/psychiatrists/practice/dsm
Grinde, B. (2017). Stress and Chronic Fatigue Syndrome. In C. L. Cooper & J. C. Quick (Eds.), The Handbook of Stress and Health (1st ed., pp. 135–146). Wiley. https://doi.org/10.1002/9781118993811.ch8
ICD-11: International Classification of Diseases 11th Revision. (2020). World Health Organization. https://icd.who.int
Kluger, B. M., Krupp, L. B., & Enoka, R. M. (2013). Fatigue and fatigability in neurologic illnesses: Proposal for a unified taxonomy. Neurology, 80(4), 409–416. https://doi.org/10.1212/WNL.0b013e31827f07be
Ljungström, M., Oltra, E., & Pardo, M. (2024). Stress-Related Chronic Fatigue Syndrome: A Case Report with a Positive Response to Alpha-Methyl-P-Tyrosine (AMPT) Treatment. International Journal of Molecular Sciences, 25(14), 7778. https://doi.org/10.3390/ijms25147778
Meijer, R. (2017). Dutch committee on tests and testing (COTAN): current trends in testing. Nederlands Instituut van Psychologen. https://nip.nl/wp-content/uploads/2022/05/COTAN-review-system-for-evaluating-test-quality.pdf
Ocon, A. J. (2013). Caught in the thickness of brain fog: Exploring the cognitive symptoms of Chronic Fatigue Syndrome. Frontiers in Physiology, 4. https://doi.org/10.3389/fphys.2013.00063
Payenok, A. V., & Bakun, O.-N. A. (2024). Comparative characteristics of asthenia and quality of life in patients with post-COVID syndrome. Psychiatry Neurology and Medical Psychology, 26, 411–419. https://doi.org/10.26565/2312-5675-2024-26-06
Sandoval, A., Li, M., & Jason, L. A. (2025). Two neurocognitive domains identified for patients with myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome and post-acute sequelae of COVID-19. Frontiers in Neurology, 16, 1612548. https://doi.org/10.3389/fneur.2025.1612548
Trojsi, F., Di Nardo, F., D’Alvano, G., Passaniti, C., Sharbafshaaer, M., ... & Siciliano, M. (2023). Cognitive, behavioral, and brain functional connectivity correlates of fatigue in amyotrophic lateral sclerosis. Brain and Behavior, 13(7), e2931. https://doi.org/10.1002/brb3.2931
Yuryeva, L. M., Shusterman, T. Y., & Podolska, L. V. (2022). Clinical and psychometric study of asthenia in foreign applicants for medical education at different stages of training. Medicni perspektivi, 27(4), 136–143. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2022.4.271189
Yuzvishinа, E., & Svistilnik, R. (2022). Asthenic syndrome and its correction in the structure of anxiety and depressive disorders. Hypertension, 3.53, 9–14. https://doi.org/10.22141/2224-1485.3.53.2017.106847
Zhang, Y.-D., & Wang, L.-N. (2024). Research progress in the treatment of chronic fatigue syndrome through interventions targeting the hypothalamus-pituitary-adrenal axis. Frontiers in Endocrinology, 15, 1373748. https://doi.org/10.3389/fendo.2024.1373748
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
