Модифікація шкали оцінки астенічного стану
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.2(22).18Ключові слова:
астенія, синдром хронічної втоми, астенічний синдром, шкала астенічного стану, когнітивні прояви, емоційні прояви, фізіологічні прояви, психометричні характеристикиАнотація
Вступ. На тлі хронічного стресу в українців поширюються прояви астенічного синдрому. Гостро постає питання розробки надійних засобів психологічної оцінки стану.
Методи. У статті представлено результати україномовної модифікації опитувальника «Шкала астенічного стану (ШАС-15)». Визначені основні психометричні характеристики.
Результати. У ході емпіричного дослідження було виявлено, що частина питань неадаптованої україномовної версії шкали демонструє низькі показники надійності та валідності, що ставить під сумнів її точність і діагностичну цінність. За результатами факторного аналізу ідентифіковано додаткові субшкали, що відображають різні аспекти/домени астенічного синдрому. На основі отриманих даних було оптимізовано структуру опитувальника: вилучено питання, що показали низьку надійність та валідність. Результати конфірматорного факторного аналізу показали доречність впровадження трикомпонентної моделі (Х2 =110, р=0,05; CFI =0,961; TLI =0,953; RMSEA = 0,047, [0,02-0,07]). Оновлена версія методики є більш компактною, має достатньо високі показники внутрішньої узгодженості (альфа Кронбаха від 0,70 до 0,83), дозволяє диференційовано оцінювати окремі компоненти астенічного стану та може бути рекомендована для використання у клінічних, психологічних і наукових дослідженнях.
Висновки. У статті наведено обґрунтування скорочення та модифікації «Шкали астенічного стану», наведений опис процедури виокремлення трьох субшкал: когнітивні, емоційні та фізіологічні прояви астенії.
Посилання
Barna, O. M., & Kalinichenko, M. A. (2021). Asthenic syndrome: New challenges – a new approach. Medicine of Ukraine, 4(250), 25—29. https://doi.org/10.37987/1997-9894.2021.4(250).238120 [in Ukrainian].
On the Mental Health Care System in Ukraine. (2025). Law of Ukraine dated 15.01.2025 No. 4223-IX. Official web portal of the Parliament of Ukraine.URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/4223-20 [in Ukrainian].
Meijer, R. (2017). Dutch committee on tests and testing (COTAN): current trends in testing. Nederlands Instituut van Psychologrn. URL: https://nip.nl/wp-content/uploads/2022/05/COTAN-review-system-for-evaluating-test-quality.pdf
Methods for detecting chronic fatigue and professional burnout and ways to prevent them and maintain the working capacity of medical personnel of modern healthcare institutions: methodological recommendations (2022). Kyiv: O. O. Bogomolets National Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Vinnytsia: Vinnytsia National Medical University named after M. I. Pirogov, Ministry of Health of Ukraine, State Institution “O. M. Marzeev Institute of Public Health, National Academy of Medical Sciences of Ukraine”. 48 p. [in Ukrainian].
ICD-10-AM (2017) International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems. Tenth Revision. Australian Modification. URL: https://kod.poltavalk.com.ua/mkkh-10-am [in Ukrainian].
ICD-11 (2020). International Classification of Diseases 11th Revision. The global standard for diagnostic health information. World Health Organization.URL:https://icd.who.int
DSM-5-TR (2024). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. American Psychiatric association. URL: https://www.psychiatry.org/psychiatrists/practice/dsm
Yuzvishinа, E., & Svistilnik, R. (2022). Asthenic syndrome and its correction in the structure of anxiety and depressive disorders. HYPERTENSION, (3.53), 9–14. https://doi.org/10.22141/2224-1485.3.53.2017.106847 [in Ukrainian].
Yuryeva, L. M., Shusterman, T. Y., & Podolska, L. V. (2022). Clinical and psychometric study of asthenia in foreign applicants for medical education at different stages of training. Medicni perspektivi, 27(4), 136—143. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2022.4.271189 [in Ukrainian].
Payenok, A. V., & Bakun, O.-N. A. (2024). Comparative characteristics of asthenia and quality of life in patients with post-COVID syndrome. Psychiatry Neurology and Medical Psychology, 26, 411—419. https://doi.org/10.26565/2312-5675-2024-26-06 [in Ukrainian].
Cohen, R.J., Schneider, W.J., Tobin, R.M. Psychological Testing and Assessment: An Introduction to Tests and Measurements. McGraw-Hill. 2021. 1440 p.
Savchenko, O. V., Sukach, S. A., & Timakova, A. V. (2022). The “Personal resources” methodology: validation and standardization on a sample of youth persons. Habitus, 44, 114—122. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2022.44.19 [in Ukrainian].
Grinde, B. (2017). Stress and Chronic Fatigue Syndrome. In C. L. Cooper & J. C. Quick (Eds.), The Handbook of Stress and Health (1st ed., pp. 135–146). Wiley. https://doi.org/10.1002/9781118993811.ch8
Zhang, Y.-D., & Wang, L.-N. (2024). Research progress in the treatment of chronic fatigue syndrome through interventions targeting the hypothalamus-pituitary-adrenal axis. Frontiers in Endocrinology, 15, 1373748. https://doi.org/10.3389/fendo.2024.1373748
Ljungström, M., Oltra, E., & Pardo, M. (2024). Stress-Related Chronic Fatigue Syndrome: A Case Report with a Positive Response to Alpha-Methyl-P-Tyrosine (AMPT) Treatment. International Journal of Molecular Sciences, 25(14), 7778. https://doi.org/10.3390/ijms25147778
Avellaneda Fernández, A., Pérez Martín, Á., Izquierdo Martínez, M., Arruti Bustillo, M., Barbado Hernández, F. J., De La Cruz Labrado, J., Díaz-Delgado Peñas, R., Gutiérrez Rivas, E., Palacín Delgado, C., Rivera Redondo, J., & Ramón Giménez, J. R. (2009). Chronic fatigue syndrome: Aetiology, diagnosis and treatment. BMC Psychiatry, 9(Suppl 1), S1. https://doi.org/10.1186/1471-244X-9-S1-S1
Cognitive behavior therapy for chronic fatigue syndrome: A randomized controlled trial. (1997). American Journal of Psychiatry, 154(3), 408–414. https://doi.org/10.1176/ajp.154.3.408
Ocon, A. J. (2013). Caught in the thickness of brain fog: Exploring the cognitive symptoms of Chronic Fatigue Syndrome. Frontiers in Physiology, 4. https://doi.org/10.3389/fphys.2013.00063
Sandoval, A., Li, M., & Jason, L. A. (2025). Two neurocognitive domains identified for patients with myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome and post-acute sequelae of COVID-19. Frontiers in Neurology, 16, 1612548. https://doi.org/10.3389/fneur.2025.1612548
Kluger, B. M., Krupp, L. B., & Enoka, R. M. (2013). Fatigue and fatigability in neurologic illnesses: Proposal for a unified taxonomy. Neurology, 80(4), 409–416. https://doi.org/10.1212/WNL.0b013e31827f07be
Trojsi, F., Di Nardo, F., D’Alvano, G., Passaniti, C., Sharbafshaaer, M., Canale, F., Russo, A., Silvestro, M., Lavorgna, L., Cirillo, M., Esposito, F., Tedeschi, G., & Siciliano, M. (2023). Cognitive, behavioral, and brain functional connectivity correlates of fatigue in amyotrophic lateral sclerosis. Brain and Behavior, 13(7), e2931. https://doi.org/10.1002/brb3.2931
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
