Короткий опитувальник психосоціального функціонування (B-IPF): українськомовна адаптація та психометрична оцінка

Надія АЛЕКСІНА; Ольга ГЕРАСИМЕНКО; Денис ЛАВРИНЕНКО; Олена САВЧЕНКО; Ілля ЗАРУБІН

doi:10.17721/BPSY.2024.2(20).3

Автор(и)

Надія АЛЕКСІНА БО "БФ "Бережи себе" Автор https://orcid.org/0009-0008-2120-1326
Ольга ГЕРАСИМЕНКО Інститут Райта, Берклі, Каліфорнія Автор https://orcid.org/0009-0006-9507-2139
Денис ЛАВРИНЕНКО Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана Автор https://orcid.org/0000-0002-9306-3830
Олена САВЧЕНКО Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор https://orcid.org/0000-0002-7069-7419
Ілля ЗАРУБІН Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор https://orcid.org/0000-0003-0623-840X

DOI:

https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.2(20).3

Ключові слова:

психосоціальне функціонування, адаптація методики, психометрична оцінка, валідизація

Анотація

Вступ. Наголошено, що адаптація та психометрична оцінка Короткого опитувальника психосоціального функціонування (B-IPF) обґрунтована потребою у швидкому та надійному інструменті для оцінювання психосоціальних порушень людини в українських реаліях. Це дослідження призначено для заповнення прогалини в доступних методах діагностики психосоціального функціонування для клінічних та дослідницьких цілей. Ураховуючи важливість оцінення психосоціального функціонування для визначення психічного здоров'я, цей інструмент забезпечує можливість оцінювання таких аспектів, як стосунки, робота, навчання та самообслуговування.

Методи. Основним підходом стала двоетапна адаптація з прямим та зворотним перекладами, експертною оцінкою та психометричною перевіркою методики на вибірці (N = 786) на першому етапі та (N = 315) – на другому.

Результати. Визначено, що Короткий опитувальник психосоціального функціонування на українській вибірці має високі показники за критеріями Альфа Кронбаха та Омега Макдональда. У ході експлораторного факторного аналізу виявлено двофакторну структуру, де перший фактор відображає проблеми функціонування у широкому оточенні (дружба, робота, навчання та самообслуговування), а другий – у близькому оточенні (романтичні стосунки, батьківство та родина). Результати адаптації також продемонстрували високі показники відповідності структурної моделі в конфірматорному факторному аналізі як для структури, виокремленої в ході експлораторного факторного аналізу (RMSEA = 0.028, CFI = 0.995,
TLI = 0.992), так і під час перевірки оригінальної структури методики (RMSEA = 0.074, CFI = 0.960, TLI = 0.940). Оцінення конвергентної валідності засвідчило, що адаптований опитувальник демонструє значні кореляції з пов'язаними конструктами. B-IPF також продемонстрував високий показник стабільності результатів у часі.

Висновки. Доведено, що B-IPF є надійним інструментом для оцінювання психосоціальних порушень, проте необхідне подальше розширення вибірки для забезпечення ширшої валідності результатів та формування тестових норм.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Aleksina, N., Zarubin, І., Savchenko, О., Gerasimenko, О., & Lavrynenko, D. (2024). Methodology for determining interpersonal problems: Ukrainian-Language adaptation and development of the screening version of the IIP-16. Psychological Studies, (2), 7–19 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2024.2.1

Aleksina, N., Lavrynenko, D., Savchenko, O., & Gerasimenko, O. (2024). Brief COPE-26 Coping Scale: Ukrainian-Language adaptation and modification for online diagnostics. Insight: The psychological dimensions of society, 12, 191–227 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-12-18

Allaire, J. J. (2012). RStudio: Integrated Development Environment for R. https://www.r-project.org/conferences/useR-2011/abstracts/180111-allairejj.pdf

Bonnín, C. D. M., Reinares, M., Martínez-Arán, A., Jiménez, E., Sánchez-Moreno, J., Solé, B., Montejo, L., & Vieta, E. (2019). Improving functioning, quality of life, and well-being in patients with bipolar disorder. The international journal of neuropsychopharmacology, 22(8), 467–477. https://doi.org/10.1093/ijnp/pyz018

Brekke, J. S., Kohrt, B., & Green, M. F. (2001). Neuropsychological functioning as a moderator of the relationship between psychosocial functioning and the subjective experience of self and life in schizophrenia. Schizophrenia bulletin, 27(4), 697–708. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.schbul.a006908

Buer Christensen, T., Eikenaes, I., Hummelen, B., Pedersen, G., Nysæter, T. E., Bender, D. S., Skodol, A. E., & Selvik, S. G. (2020). Level of personality functioning as a predictor of psychosocial functioning-Concurrent validity of criterion A. Personality disorders, 11(2), 79–90. https://doi.org/10.1037/per0000352

Hibberd, R., & Vandenberg, B. (2015). Development and validation of the perceived life significance scale. Death Studies, 39(6), 369–383. https://doi.org/10.1080/07481187.2014.958627

Karamushka, L., Tereshchenko, K., & Kredencer, O. (2022). Adaptation of the "Modified BBC Subjective Well-being Scale (BBC-SWB)" and "Positive Mental Health Scale (PMH-scale)" methods on a Ukrainian sample. Organizational Psychology. Economic Psychology, 3–4(27), 85–94 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.8

Kleiman, S. E., Bovin, M. J., Black, S. K., Rodriguez, P., Brown, L. G., Brown, M. E., Lunney, C. A., Weathers, F. W., Schnurr, P. P., Spira, J., Keane, T. M., & Marx, B. P. (2020). Psychometric properties of a brief measure of posttraumatic stress disorder-related impairment: The brief inventory of psychosocial functioning. Psychological services, 17(2), 187–194. https://doi.org/10.1037/ser0000306

Kolesnichenko, L., Savchenko, O., & Berezhenna, O. (2024). Peculiarities of psychodiagnostic examination of military personnel in different psycho-emotional states. Perspectives and innovations of science. Series: Psychology, 8(42), 775–790 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-8(42)-775-790

Lawrence, K. A., Vogt, D., Dugan, A. J., Nigam, S., Slade, E., & Smith, B. N. (2021). Mental health and psychosocial functioning in recently separated U.S. women veterans: Trajectories and bi-directional relationships. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(3), Article 935. https://doi.org/10.3390/ijerph18030935

Lukat, J., Margraf, J., Lutz, R., Van der Veld, W. M., & Becker, E. S. (2016). Psychometric properties of the Positive Mental Health Scale (PMH-scale). BMC psychology, 4, Article 8. https://doi.org/10.1186/s40359-016-0111-x

Nsereko, N. D., Musisi, S. M., Nakigudde, J. M., & Ssekiwu, D. (2014). Psychosocial problems and development of psychopathology among Ugandan university students. International Journal of Research Studies in Psychology, 3(3). https://doi.org/10.5861/ijrsp.2014.638

Richards, L. M. (2013). It is time for a more integrated bio-psycho-social approach to ADHD. Clinical child psychology and psychiatry, 18(4), 483–503. https://doi.org/10.1177/1359104512458228

Ro, E., & Clark, L. A. (2009). Psychosocial functioning in the context of diagnosis: Assessment and theoretical issues. Psychological assessment, 21(3), 313–324. https://doi.org/10.1037/a0016611

Rotenberg, K. J. (2010). The conceptualization of interpersonal trust: A basis, domain, and target framework. In K. J. Rotenberg (Ed.), Interpersonal Trust during Childhood and Adolescence (pp. 8–27). Cambridge University Press.

Savchenko, O. V., Petrenko, V. V., & Timakova, A. V. (2022). Methodology of trust/distrust of the individual in the world, in other people, in himself (A. Kupreychenko): Ukrainian-language adaptation, validation and standardization. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Psychology, 5, 16–22 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.5.3

Zvereva, I. D., Kyyanytsia, Z. P., Kuzminskyi V. O., Petrochko Zh. V., & Sammon I. (2007). Assessment of the needs of the child and her family. State Social Service [in Ukrainian]. http://archive.p4ec.org.ua/upload/library/pdf/Child_Needs_Assessment.pdf