Використання соціальних мереж та суб’єктивне благополуччя в умовах пандемії СOVID-19

Ілля Ягіяєв; Аліна Новосельська; Влада Келлер; Марта Савич

doi:10.17721/BSP.2020.1(11).13

Автор(и)

Ілля Ягіяєв Київского національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, Україна Автор
Аліна Новосельська Київского національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, Україна Автор
Влада Келлер Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна Автор
Марта Савич Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/BSP.2020.1(11).13

Ключові слова:

психологічне благополуччя, суб’єктивне благополуччя, пандемія, задоволеність життям, соціальні мережі, COVID-19, теорії змови

Анотація

Актуальність теми пов’язана з психологічними наслідками пандемії COVID-19. Метою було дослідження суб’єктивного благополуччя на початку пандемії і запровадження карантинних заходів, та їхнього зв’язку з активністю у соціальних мережах. Використовувалися шкала позитивного та негативного афекту (Watson, Clark & Tellegen, 1988), шкала задоволеності життям (SWLS) (Diener, Emmnos, Larsen, & Griffin, 1985), шкала загальної самоефективності (Schwarzer & Jerusalem, 1995), авторська анкета сприймання пандемії та уявлень про неї. Було визначено, що з суб’єктивним благополуччям під час пандемії пов’язані використання соціальних мереж, задоволеність життям, оцінка загрози для здоров’я та економічних наслідків, способи проведення вільного часу та рівень загальної самоефективності. Було здійснено якісний аналіз та визначено, що станом на початок епідемії в Україні у досліджуваних превалюють негативні прогнози наслідків епідемії та карантину. У лонгітюдній частині дослідження протягом місяця було виявлено зменшення рівня тривоги стосовно здоров’я, респонденти оцінювали загрозу своєму здоров’ю та економічні наслідки як менш серйозні, ніж на початку. Таким чином, загалом негативний афект у короткотривалій перспективі зменшився, особливо зменшились рівні страху та тривоги, проте рівень позитивного афекту не змінився.

Посилання

Abdel-Khalek, A. M. (2019). Religiosity and well-being. Encyclopeadia of personality and individual differences. Switzerland: Springer Nature.10, 978-3.

Bottesi G., Ghisi M., Sica C., Freeston M. (2017). Intolerance of Uncertainty, Not Just Right Experiences, and Compulsive Checking: Test of a Moderated Mediation Model on a Non-Clinical Sample. Comprehensive Psychiatry 73:111-119.

Delle Fave A., Massimini A. F., Bassi M. (2011). Hedonism and eudaimonism in positive psychology. Psychological Selection and Optimal Experience Across Cultures. Netherlands, Dordrecht: Springer Netherlands. Vol. 2. P. 3-18.

Diener, E. D., Emmons, R. A., Larsen, R. J., & Griffin, S. (1985). The satisfaction with life scale. Journal of personality assessment, 49(1), 71-75.

Fergus, T. A., Bardeen, J. R., Orcutt, H. K. (2015). Examining the specific facets of distress tolerance that are relevant to health anxiety. Journal of Cognitive Psychotherapy, 29(1), 32–44.

Frost, R. O., Steketee, G. (2002). Cognitive approaches to obsessions and compulsions: Theory, assessment, and treatment. Pergamon/Elsevier Science Inc.

Groarke J., Berry E., Graham-Wisener L. (2020). Loneliness in the UK during the COVID-19 pandemic: Cross-sectional results from the COVID-19 Psychological Wellbeing Study.

Király, Orsolya, Potenza. (2020). Preventing problematic internet use during the COVID-19 pandemic: Consensus guidance. Comprehensive Psychiatry.

Kim E. (2017). Maintaining Healthy Behavior: a Prospective Study of Psychological Well-Being and Physical Activity. Annals of Behavioral Medicine, Volume 51, Issue 3, Pages 337–347.

Lauriola, M., Mosca, O., Trentini, C., Foschi, R., Tambelli, R., & Carleton, R. N. (2018). The intolerance of uncertainty inventory: validity and comparison of scoring methods to assess individuals screening positive for anxiety and depression. Frontiers in psychology, 9, 388.

Lawton E., Brymer E., Clough P., Denovan A. (2017) The Relationship between the Physical Activity Environment, Nature Relatedness, Anxiety, and the Psychological Well-being Benefits of Regular Exercisers. Front. Psychol. 8:1058.

Lloyd, A. (2014). Social media, help or hindrance: What role does social media play in young people's mental health? Psychiatria Danubina. № 26. p. 340–346.

Moritz S., Pohl R., (2009). Biased Processing of Threat-Related Information Rather Than Knowledge Deficits Contributes to Overestimation of Threat in Obsessive-Compulsive Disorder. Behavior modification 33(6):763-77.

Najmul А. (2020). Misinformation sharing and social media fatigue during COVID-19: An affordance and cognitive load perspective. Technological Forecasting and Social Change.

Pittman M., Reich B. (2016). Social media and loneliness: Why an Instagram picture may be worth more than a thousand Twitter words. Computers in Human Behavior. Volume 62, Pages 155-167.

Sampasa-Kanyinga, H., & Lewis, R. F. (2015). Frequent use of social networking sites is associated with poor psychological functioning among children and adolescents. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking, 18(7), 380-385.

Shihata, S., McEvoy, P. M., Mullan, B. A., & Carleton, R. N. (2016). Intolerance of uncertainty in emotional disorders: What uncertainties remain?. Journal of anxiety disorders, 41, 115-124.

Schwarzer, R., & Jerusalem, M. (1995). Generalized self-efficacy scale. Measures in health psychology: A user's portfolio. Causal and control beliefs, 1(1), 35-37.

Strong, P. (1990). Epidemic psychology: a model. Sociology of Health & Illness 12(3): 249-259.

Tang, L., Bie, B., Park, S. E., & Zhi, D. (2018). Social media and outbreaks of emerging infectious diseases: A systematic review of literature. American journal of infection control, 46(9), 962-972.

Taylor, S. (2019). The psychology of pandemics: Preparing for the next global outbreak of infectious disease. Cambridge Scholars Publishing.

Utz, S., Breuer, J. (2017). The relationship between use of social network sites, online social support, and well-being: Results from a six-wave longitudinal study. Journal of Media Psychology: Theories, Methods, and Applications, 29(3), 115-125.

Valkenburg, P. M., Peter, J., & Schouten, A. P. (2006). Friend networking sites and their relationship to adolescents' well-being and social self-esteem. CyberPsychology & behavior, 9(5), 584-590.

Weigmann K. (2018). The genesis of a conspiracy. EMBO Rep 19:e45935

Watson, D., Clark, L. A., & Tellegen, A. (1988). Development and validation of brief measures of positive and negative affect: the PANAS scales. Journal of personality and social psychology, 54(6), 1063-1070.

Yang C., Tsai J., Pan S. (2020). Discrimination and Well-Being Among Asians/Asian Americans During COVID-19: The Role of Social Media. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking.