Educational stress: how are Ukrainian students dealing with it challenges

Halyna DUBCZAK; Lyudmila SERDYUK; Tetyana TRAVERSE

doi:10.17721/BPSY.2025.2(22).7

Автор(и)

Галина ДУБЧАК Cardinal Stefan Wyszyński University in Warsaw Автор
Людмила СЕРДЮК Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України Автор
Тетяна ТРАВЕРСЕ Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.2(22).7

Ключові слова:

студенти, навчальний стрес, екзаменаційний стрес, стресові фактори, стресові стани

Анотація

Вступ. Це дослідження мало на меті привернути увагу дослідників та фахівців до необхідності комплексного розгляду проблеми стресу в навчальній діяльності. Метою дослідження стало вивчення рівня стресу у сучасних українських студентів та визначення змін цього показника за останні десять років. Дослідження спрямоване на встановлення найпоширеніших причин навчальних стресів. У роботі розглянуто прояви стресів у сучасних студентів. Проаналізовано способи, якими студенти справляються зі стресовими ситуаціями в повсякденному житті. Визначено відмінності в особливостях навчальних стресів чоловіків та жінок, а також студентів закладів вищої освіти і професійних училищ.

Методи. У дослідженні використовується методика дослідження навчального стресу, яка являє собою самоописову шкалу, що дозволяє визначити: основні причини академічного стресу; рівень академічного стресу; прояви стресу в навчальній діяльності; методи зняття стресу; рівень та основні ознаки екзаменаційного стресу. Аналіз було проведено на групі з 600 студентів (включаючи 316 студентів університетів, 284 студенти професійно-технічних училищ; 283 чоловіки та 317 жінок) віком 15-45 років.

Результати. З’ясовано, що для більшості українських студентів основні стресогенні ситуації пов’язані з навчальною діяльністю; найменш стресові – з конфліктами у групі та проблемами спільного проживання з іншими студентами. Рівень екзаменаційного стресу сучасних студентів є істотно вищим, ніж десятиліття тому; у студентів вузів є істотно вищим, ніж в учнів професійних училищ; у студентів жінок – вищим, ніж у студентів чоловіків. Спільними найбільш вираженими проявами навчальних стресів є поведінкові; найменш вираженими – фізіологічні. З’ясовано, що стать і вибір прийому зняття стресу між собою пов’язані.

Висновки. Зроблено висновок про необхідність спеціально організованої цілеспрямованої психологічної роботи зі студентами з високим рівнем прояву навчального та екзаменаційного стресів.

Посилання

Byra, S., Parchomiuk, M. (2008). Osobowościowe i społeczne uwarunkowania radzenia sobie ze stresem przez studentów pierwszego roku. Lublin: UMCS.

Carlson, N. R, & Heth, D. S. (2007). Psychology the science of behaviour. Pearson Education: New Jersey.

Derbis, R., & Baka, Ł. (2011). Znaczenie wsparcia społecznego i zaangażowania w pracę dla związku stresorów w pracy i wypalenia zawodowego. Czasopismo Psychologiczne, 17 (2), 277-287.

Heszen, I. (2013). Psychologia stresu. Korzystne i niekorzystne skutki stresu życiowego. PWN: Warszawa.

Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. New York: Springer.

Le Blanc, P., de Jonge, J., & Schaufeli, W. (2007). Stres zawodowy a zdrowie pracowników. [w:] N. Chmiel (red.), Psychologia pracy i organizacji. Gdańsk: GWP.

Lee, M. & Larson, R. (2000). The Korean „Examination Hell”: Long hours of studying, distress and depression. Journal Youth Adolesc, 29, 249-271.

Litzcke, S. M., & Schuh, H. (2007). Stres, mobbing i wypalenie zawodowe. Gdańsk: GWP.

Łosiak, W. (2008). Psychologia stresu. Warszawa: WAiP.

Lou, W. & Chi, I. (2000). The stressors and psychological well-being of senior secondary school students. Psychol. Sci. China, 23, 156-159.

Maslach, C., & Leiter, M. (2011). Prawda o wypaleniu zawodowym: Co robić ze stresem w organizacji. Warszawa: PWN.

Melaku, L., Mossie, A., & Negash, A. (2015). Stress among Medical Students and Its Association with Substance Use and Academic Performance. Journal of Biomedical Education, Article ID 149509, http://dx.doi.org/10.1155/2015/149509

Moryś, J, & Jeżewska, M. (2006). Problematyka stresu. Historyczne, społeczne i medyczne aspekty problematyki stresu. [w:] Borys, B., & Majkowicz, M. (red.). Psychologia w medycynie. Gdańsk: GWP.

Ogińska-Bulik, N. (2006). Stres zawodowy w zawodach usług społecznych. Źródła – konsekwencje – zapobieganie. Warszawa: Difin.

Putwain, D. W. & Woods, K. A. Symes W (2010). Personal and situational predictors of test anxiety of students in post‐compulsory education. British Journal of Educational Psychology, 80 (1), 137-160.

Putwain, D. W. (2009) Assessment and examination stress in Key Stage. British Educational Research Journal, 35(3), 391-411.

Qamar, K., Khan, N. S., & Bashir Kiani M. R. (2015). Factors associated with stress among medical students. Journal of the Pakistan Medical Associa-tion, 65 (7), 753-755.

Reisbig, A. M., Danielson, J. A., Wu, T. F., Hafen, M. Jr., Krienert, A., Girard, D., & Garlock, J. (2012). A study of depression and anxiety, general health, and academic performance in three cohorts of veterinary medical students across the first three semesters of veterinary school. Journal of veterinary medical education, 39 (4), 341-358, https://doi.org/10.3138/jvme.0712-065R.

Rosiek, A., Rosiek-Kryszewska, A., Leksowski, Ł., & Leksowski, K. (2016). Chronic stress and suicidal thinking among medical students. International journal of environmental research and public health, 13 (2), https://doi.org/10.3390/ijerph13020212.

Ruzhenkova, V. V., Ruzhenkov, V. A., Zhernakova, N. I., & Gomelyak, J. N. (2017). Sleep disorders in the 1st-year medical students as the result of the educational stress: Clinical and prophylactic aspects. Journal of Pharmacy Research. 11 (12), 1584-1588.

Selye, H. (1960). Stres życia. Warszawa: PWN.

Simmons, B. L, & Nelson, D. L. (2007). Eustress at Work: Extending the Holistic Stress Model. [in:] Nelson, D. L, & Cooper, C. L (eds). Positive organi-zational behavior: Accentuating the positive at work. SAGE: London.

Vaez, M. (2004). Health and quality of life during years at university: studies on their development and determinants: PhD. Thesis. Stockholm: Karolinska Institutet.

Verma, S. & Gupta, J. (1990). Some aspects of high academic stress and syptoms. Journal of Personality and Clinical Studies, 6, 7-12.