Тест-опитувальник мотиваційного інтелекту (МОТІ): розробка та валідизація

Анотація

Вступ. У статті представлено результати розробки методики психологічної діагностики мотиваційного інтелекту (МІ) дорослих – тесту-опитувальника МотІ, що було основною метою нашої роботи. Відповідно до теоретичних критеріїв, висловлених у працях М. Аптера, Г. Вєчорковскої, було сформовано батарею із 90 тверджень, з якої на основі отриманих емпіричних даних відібрано 43 запитання.

Методи. В опитуванні взяли участь 1332 особи віком від 18 до 71 років через он-лайн-сервіс Google Forms. Для підтвердження валідності використовувалися методики “Опитувальник прийняття та дії” (AAQ-II), “Опитувальник особистісної готовності до змін” (PCRS), “Опитувальника психологічної гнучкості” (CompACT), “Самоорганізація діяльності” (СД), “Стильова саморегуляція поведінки людини”. Аналіз отриманих даних здійснювали за допомогою програмного забезпечення Statistica 10.0. та Jamovi 2.6.

Результати. Наповненість шкал визначалася за допомогою  експлораторного  факторного  аналізу, який дав змогу виділити 9 факторів, які утворили у подальшому 10 шкал. Остаточне підтвердження структури опитувальника здійснено за допомогою конфірматорного факторного аналізу. Індекси відповідності 10-факторної моделі відповідають вимогам: RMSEA =0,047;  90%  CI  [0,045–0,049]; CFI =0,90;  TLI =0,90;  SRMR =0,046. Узгодженість  питань  у  шкалах перевірено за  допомогою  критерію ά-Кронбаха. Перевірено  конструктну  валідність,  вивчалась  конвергентна  валідність.  Ретестова  надійність опитувальника відповідає необхідним умовам. Була здійснена перевірка нормальності розподілу даних за виокремленими шкалами за критеріями Kolmogorov-Smirnov, Liliefors, Shapiro-Wilk та показниками асиметрії (skewness) та ексцесу (kurtosis). За деякими шкалами спостерігається незначний зсув розподілу даних в бік позитивних значень. Теоретична модель показала задовільну відповідність емпіричним даним. Коефіцієнти ретестової кореляції за Спірменом (n=215, p <0,001) свідчать про міцні кореляції (r=0,570-0,898), а отже, про хорошу надійність методики. Конвергентна валідність методики була підтверджена шляхом виявлення взаємозв’язків з подібними показниками інших психодіагностичних методик. 

Висновки. Статистичний аналіз дав змогу сформувати 10-факторну структуру опитувальника. Аналіз дискримінантної валідності (інтеркореляцій шкал створеної методики) підтвердив логічну структуру на змістовне наповнення шкал. Конструктна валідність підтверджена. Ретестова надійність за дев’ятьма шкалами висока, за однією – достатня.