Когнітивна схема як механізм зменшення когнітивних викривлень: процесуальна модель психічного відображення

Дмитро БРАЖКО

doi:10.17721/BPSY.2025.2(22).1

Автор(и)

Дмитро БРАЖКО Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.2(22).1

Ключові слова:

когнітивна схема, когнітивне викривлення, евристика, психічне відображення, процес відображення, клінічна практика

Анотація

Вступ. Данна стаття присвячена визначенню змісту понять “когнітивна схема” і “когнітивне викривлення”. Метою дослідження є розробка концептуальної моделі процесу відображення інформації, що поєднує функціонування когнітивних схем та когнітивних викривлень.

Методи. Дане дослідження є теоретико-аналітичним і базується на методі систематичного огляду літератури та концептуальній інтеграції емпіричних даних з різних дослідницьких парадигм.

Результати. У статті обґрунтовується позиція розгляду когнітивних схем як адаптивних механізмів, що зменшують кількість когнітивних викривлень у процесі обробки інформації. Представлено процесуальну модель, яка демонструє, що когнітивні викривлення зростають у випадках, коли індивід не здатен застосувати релевантні когнітивні схеми для структурування досвіду. Проаналізовано еволюцію понять «когнітивної схеми» (від І. Канта через Ф. Бартлетта до сучасних підходів) та «когнітивного викривлення» (від евристик А. Тверські та Д. Канемана до нейроеволюційних пояснень). Доведено, що клінічне розуміння когнітивних схем як виключно дисфункціональних утворень є недостатнім для повноцінного розуміння їх ролі у процесі відображення інформації.

Дискусія та висновки. Запропонована авторська модель відображення інформації, що складається з 4 стадій: 1) отримання вхідних сигналів; 2) активізація відповідної когнітивної схеми; 3) обробка інформації в межах когнітивної схеми (шлях А, Б, В); 4) інтеграція та консолідація результатів в довгострокову пам’ять. Ідея, що когнітивні схеми функціонують як адаптивний механізм, що узгоджує роботу когнітивних викривлень у процесі обробки інформації, підтверджується сучасними дослідженнями з когнітивної нейроеволюційної психології.

Посилання

Golkashani, H. A., & Wei Liang, M. C. (2019). Preservation of schema-driven memory benefits in older adults. IBRO Reports, 6, S75. https://doi.org/10.1016/j.ibror.2019.07.247

Baxendell, R. S., Schmitter, M., Spijker, J., Keijsers, G. P. J., Tendolkar, I., & Vrijsen, J. N. (2025). Measuring Early Maladaptive Schemas in Daily Life. Cognitive Therapy and Research, 49(4), 863–872. https://doi.org/10.1007/s10608-025-10574-5

Calero Valdez, A., Ziefle, M., & Sedlmair, M. (2017). A framework for studying biases in visualization research. In Proceedings of the 2nd DECISIVe workshop. URL: https://calerovaldez.com/pdf/valdez2017framework.pdf

Da Silva, D., Dos Santos, C., & Gomes, F. (2023). Editorial: Highlights in psychology: Cognitive bias. Frontiers in Psychology, 14, Article 1189298. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1189298

Dimara, E., Franconeri, S., Plaisant, C., Bezerianos, A., & Dragicevic, P. (2020). A Task-Based Taxonomy of Cognitive Biases for Information Visualization. IEEE Transactions on Visualization and Computer Graphics, 26(2), 1413–1432. https://doi.org/10.1109/TVCG.2018.2872577

Edwards, D. J. A. (2014). Schemas in clinical practice: What they are and how we can change them. The Independent Practitioner, 34(1), 10–13.

Everaert, J., Koster, E. H. W., & Derakshan, N. (2023). Biased interpretation of ambiguity in depression and anxiety: Interactions with attention, memory, and cognitive control processes. In M. L. Woud (Ed.) Interpretational processing biases in emotional psychopathology (pp. 79–107). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-23650-1_5

Grenier, S., Barrette, A.-M., & Ladouceur, R. (2005). Intolerance of uncertainty and intolerance of ambiguity: Similarities and differences. Personali-ty and Individual Differences, 39(3), 593–600. https://doi.org/10.1016/j.paid.2005.02.014

Haselton, M. G., Nettle, D., & Andrews, P. W. (2005). The evolution of cognitive bias. In D. M. Buss (Ed.) The handbook of evolutionary psychology (p. 724–746). John Wiley & Sons.

Hertel, P. T., & Mathews, A. (2011). Cognitive bias modification: Past perspectives, current findings, and future applications. Perspectives on Psy-chological Science, 6(6), 521–536. https://doi.org/10.1177/1745691611421205

James, I. A., Blackburn, I. M., & Southam, L. (2004). Schemas revisited. Clinical Psychology and Psychotherapy, 11(6), 369–377. https://doi.org/10.1002/cpp.423

James, I., Todd, H., & Reichelt, F. K. (2009). Schemas defined. The Cognitive Behaviour Therapist, 2(1), 1–9. https://doi.org/10.1017/S1754470X08000135

Iran-Nejad, A. (1980). The schema : a structural or a functional pattern. Champaign, Ill. : University of Illinois at Urbana-Champaign, Center for the Study of Reading. Center for the Study of Reading Technical Report; № 159. URL: http://hdl.handle.net/2142/17576

Kensinger, E. A., & Ford, J. H. (2020). Retrieval of Emotional Events from Memory. Annual Review of Psychology, 71(1), 251–272. https://doi.org/10.1146/annurev-psych-010419-051123

Korteling, J. E., & Toet, A. (2020). Cognitive biases. In Encyclopedia of behavioral neuroscience (2nd ed.). Elsevier. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-819641-0.00061-4

Korteling, J. E., Paradies, G. L., & Sassen-van Meer, J. P. (2023). Cognitive bias and how to improve sustainable decision making. Frontiers in Psy-chology, 14, Article 1129835. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1129835

Koster, M., Vrijsen, J., Duyser, F. A., van Eijndhoven, P. F. P., Collard, R. M., Schene, A. H., & Tendolkar, I. (2025). Early maladaptive schemas and rumination as mediators between adverse childhood experiences and depressive symptoms. Cognitive Therapy and Research, 49(5), 863–872. https://doi.org/10.1007/s10608-025-10574-5

Kuehn, B. M. (2016). Wearable Biosensors Studied for Clinical Monitoring and Treatment. JAMA, 316(3), 255. https://doi.org/10.1001/jama.2016.6240

Maxim, L. (2021). Toward an understanding of cognitive mapping ability through manipulations and individual differences. Topics in Cognitive Science, 13(2), 354–373.

Meylani, R. (2024). Innovations with schema theory: Modern implications for learning, memory, and academic achievement. International Journal for Multidisciplinary Research, 6(1), Article 13785. https://doi.org/10.36948/ijfmr.2024.v06i01.13785

Reysen, S., Katzarska-Miller, I., Fratanduono, C., Erturk, A., & Rego, M. (2014). Friends: Accuracy and bias in rating group identification. Psychology of Popular Media Culture, 3(4), 234–246.

Wagoner, B. (2017). Frederic Bartlett. In B. Wagoner (Ed.), Handbook of culture and memory (pp. 537–545). Oxford University Press.

Wagoner, B. (2023). Schema. In Encyclopedia of psychology and the social sciences. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-93789-8_34-1