Психологічні аспекти безпеки та приватності в цифровому середовищі
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.2(20).17Ключові слова:
цифрова приватність, психологічна безпека, самопрезентація у соціальних мережах, кібербезпека особистості, медіакомпетентністьАнотація
Вступ. Наголошено, що в умовах стрімкої діджиталізації суспільства та зростання кількості користувачів соціальних мереж до 5,5 мільярда осіб (67,1 % світової популяції) актуалізується проблема захисту приватності особистості в цифровому просторі. За даними Pew Research Center (2024), 79 % користувачів висловлюють занепокоєння щодо збереження персональних даних, при цьому кількість порушень приватності демонструє прогресивну динаміку. Мета дослідження – здійснити комплексний аналіз психологічних механізмів управління приватністю у соціальних мережах та розробити науково обґрунтовані стратегії захисту психологічного благополуччя користувачів.
Методи. Дослідження засновано на інтеграції системного, особистісно орієнтованого підходів та соціально-когнітивної теорії. Використано комплекс теоретичних (системний аналіз літератури, мета-аналіз емпіричних досліджень, концептуальне моделювання) та емпіричних методів (психодіагностичні методики, нейропсихологічні дослідження, лонгітюдні спостереження). Проведено мета-аналіз 166 досліджень із загальною вибіркою понад 75,000 учасників.
Результати. Емпірично підтверджено існування "парадоксу приватності" – розбіжності між декларованим занепокоєнням щодо захисту інформації та реальною поведінкою користувачів. Виявлено значущий зв'язок між порушенням приватності та погіршенням психологічного благополуччя: підвищення рівня тривожності та депресивної симптоматики. Нейропсихологічні дослідження продемонстрували активацію специфічних мозкових структур під час прийняття рішень щодо розкриття інформації. Розглянуто роботу зі шкалою цифрової резильєнтності. Ідентифіковано основні маніпулятивні стратегії в соціальних мережах: переконання (33 %), агітація (17 %), викривлення інформації (15 %).
Висновки. Установлено необхідність комплексного підходу до захисту приватності, що інтегрує розвиток цифрової компетентності, медіаграмотності та психологічної стійкості. Обґрунтовано ефективність системи медіапсихологічної підтримки через взаємопов'язані напрями медіааналітики, медіатерапії та медіаосвіти. Результати дослідження створюють теоретичне підґрунтя для розробляння програм психологічного супроводу користувачів соціальних мереж та вдосконалення систем захисту приватності.
Посилання
Список використаних джерел
Бутиріна, М. В. (2012). Медіапсихологія: До питання формування на-вчальної дисципліни. Вчені записки Таврійського національного уни-верситету ім. В. І. Вернадського, 25(64), 85–90.
Дерев'янко, Н. (2024). Захист права на приватність у контексті глоба-льної цифровізації. Журнал інновації та технології в соціальній робо-ті і освіті, 8(26), 591–603. https://doi.org/10.52058/2786-6300-2024-8(26)-591-603
Довбуш, О., Гарасим, Т., & Скорейко-Свірська, І. (2023). Вербалізація маніпулятивних стратегій у соціальних мережах Facebook і Twitter. Folium, Спецвип., 54–60. https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.7
Лаптєв, С. О. (2024). Розробка моделі захисту особистих даних у
соціальних мережах. Захист інформації, 26(1), 43–50.
Найдьонова, Л. А., Баришполець, О. Т. (Ред.) (2009). Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід. Міленіум. https://mediaosvita.org.ua/wp-content/uploads/2016/11/Posibnik.pdf
Петрунько, О. В. (2011). Агресивне медіасередовище: Якісний і зміс-товий дискурси. Рідна мова, 16, 36–43.
Cправцева, К. (2024). Психологічний аналіз структурних компонентів образу "Я" у візуальній самопрезентації. Наукові перспективи, 6(48), 1013–1023. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-6(48)
Тягло, О. В. (2017). Критичне мислення в дії, або Досвід критичної рецензії. Постметодика, 1, 8–13.
Чуйко, Г. В., Чаплак, Я. В., & Комісарик, М. І. (2021). Психологічна безпека особистості в нестабільному світі. Психологічний часопис, 7(1), 65–81. https://doi.org/10.31108/1.2021.7.1.6
Acquisti, A., Brandimarte, L., & Loewenstein, G. (2020). Secrets and likes: The drive for privacy and the difficulty of achieving it in the digital age. Journal of Consumer Psychology, 30(4), 736–758. https://doi.org/10.1002/jcpy.1191
Bandura, A. (1986). Social foundations of thought and action: A social cognitive theory. Prentice-Hall.
Baruh, L., Secinti, E., & Cemalcilar, Z. (2017). Online privacy concerns and privacy management: A meta-analytical review. Journal of Communication, 67(1), 26–53. https://doi.org/10.1111/jcom.12276
Bertalanffy, L. von. (1968). General system theory: Foundations, development, applications. George Braziller.
Boyd, D., & Marwick, A. (2011). Social privacy in networked publics: Teens' attitudes, practices, and strategies. Oxford Internet Institute.
Craig, W., Boniel-Nissim, M., King, N., Walsh, S. D., Boer, M., Donnelly, P. D., ... Pickett, W. (2020). Social media use and cyber-bullying: A cross-national analysis of young people in 42 countries. Journal of Adolescent Health, 66(6), S100–S108. https://doi.org/10.1016/j.jadohealth.2020.03.006
Dinev, T., & Hart, P. (2006). An extended privacy calculus model for e-commerce transactions. Information Systems Research, 17(1), 61–80. https://doi.org/10.1287/isre.1060.0080
Distler, V., Fassl, M., Habib, H., Krombholz, K., Lenzini, G., Lallemand, C., Koenig, V., & Faith Cranor, L. (2023). Empirical research methods in usable privacy and security. In N. Gerber, A. Stöver, & K. Marky (Eds.), Human factors in privacy research (pp. 29–53). Springer.
Nissenbaum, H. (2010). Privacy in context: Technology, policy, and the integrity of social life. Stanford Law Books.
Petronio, S. (2002). Boundaries of privacy: Dialectics of disclosure. State University of New York Press.
Rogers, C. R. (1959). A theory of therapy, personality, and interpersonal relationships: As developed in the client-centered framework. In S. Koch (Ed.) Psychology: A study of a science (Vol. 3, pp. 184–256). McGraw-Hill.
Trepte, S, & Reinecke, L. (2011). Privacy online: Perspectives on privacy and self-disclosure in the social web. Springer. https://link.springer.com/book/ 10.1007/978-3-642-21521-6
Westin, A. F. (1967). Privacy and freedom. Atheneum.
Wisniewski, P., Xu, H., Rosson, M. B., & Carroll, J. M. (2017). Parents just don't understand: Why teens don't talk to parents about their online risk experiences. In Ch. P. Lee, & S. Poltrock (Eds.) Proceedings of the 2017 ACM Conference on Computer Supported Cooperative Work and Social Computing (pp. 523–540). Association for Computing Machinery. https://doi.org/10.1145/2998181.2998236
References
Acquisti, A., Brandimarte, L., & Loewenstein, G. (2020). Secrets and likes: The drive for privacy and the difficulty of achieving it in the digital age. Journal of Consumer Psychology, 30(4), 736–758. https://doi.org/10.1002/jcpy.1191
Bandura, A. (1986). Social foundations of thought and action: A social cognitive theory. Prentice-Hall.
Baruh, L., Secinti, E., & Cemalcilar, Z. (2017). Online privacy concerns and privacy management: A meta-analytical review. Journal of Communication, 67(1), 26–53. https://doi.org/10.1111/jcom.12276
Bertalanffy, L. von. (1968). General system theory: Foundations, development, applications. George Braziller.
Boyd, D., & Marwick, A. (2011). Social privacy in networked publics: Teens' attitudes, practices, and strategies. Oxford Internet Institute.
Butyrіna, M. V. (2012). Media psychology: To the question of formation of educational discipline. Scientific notes of V. I. Vernadsky Taurida National University, 25(64), 85–90 [in Ukrainian].
Chuiko, H. V., Chaplak, Y. V., & Komisaryk, M. I. (2021). Psychological security of personality in an unstable world. Psychological Journal, 7(1), 6–81
[in Ukrainian]. https://doi.org/10.31108/1.2021.7.1.6
Craig, W., Boniel-Nissim, M., King, N., Walsh, S. D., Boer, M., Donnelly, P. D., ... Pickett, W. (2020). Social media use and cyber-bullying: A cross-national analysis of young people in 42 countries. Journal of Adolescent Health, 66(6), S100–S108. https://doi.org/10.1016/j.jadohealth.2020.03.006
Derevianko, N. (2024). Protection of the right to privacy in the context of global digitalization. Journal of Innovation and Technologies in Social Work and Education, 8(26), 591–603 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.52058/2786-6300-2024-8(26)-591-603
Dinev, T., & Hart, P. (2006). An extended privacy calculus model for e-commerce transactions. Information Systems Research, 17(1), 61–80. https://doi.org/10.1287/isre.1060.0080
Distler, V., Fassl, M., Habib, H., Krombholz, K., Lenzini, G., Lallemand, C., Koenig, V., & Faith Cranor, L. (2023). Empirical research methods in usable privacy and security. In N. Gerber, A. Stöver, & K. Marky (Eds.) , Human factors in privacy research (pp. 29–53). Springer.
Dovbush, O., Harasym, T., & Skoreiko-Svirska, I. (2023). Verbalization of manipulative strategies in social networks Facebook and Twitter. Folium, Special Issue, 54–60 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.1287/isre.1060.0080
Laptiev, S. O. (2024). Development of personal data protection model in social networks. Information Protection, 26(1), 43–50 [in Ukrainian].
Naidonova, L. A., & Baryshpolets, O. T. (Eds.). (2009). Media culture of personality: socio-psychological approach. Milenium [in Ukrainian].
Nissenbaum, H. (2010). Privacy in context: Technology, policy, and the integrity of social life. Stanford Law Books.
Petronio, S. (2002). Boundaries of privacy: Dialectics of disclosure. State University of New York Press.
Petrunko, O. V. (2011). Aggressive media environment: Qualitative and content discourses. Native language, 16, 36–43 [in Ukrainian].
Rogers, C. R. (1959). A theory of therapy, personality, and interpersonal relationships: As developed in the client-centered framework. In S. Koch (Ed.) Psychology: A study of a science (Vol. 3, pp. 184–256). McGraw-Hill.
Spravtseva, K. (2024). Psychological analysis of the structural components of the self-image in visual self presentation. Scientific Perspectives, 6(48), 1013–1023. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-6(48) [in Ukrainian]. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-6(48)
Tiahlo, O. V. (2017). Critical thinking in action, or Experience of critical review. Postmethodology, 1, 8–13 [in Ukrainian].
Trepte, S, & Reinecke, L. (2011). Privacy online: Perspectives on privacy and self-disclosure in the social web. Springer. https://link.springer.com/book/10.1007/ 978-3-642-21521-6
Westin, A. F. (1967). Privacy and freedom. Atheneum.
Wisniewski, P., Xu, H., Rosson, M. B., & Carroll, J. M. (2017). Parents just don't understand: Why teens don't talk to parents about their online risk experiences. In Ch. P. Lee, & S. Poltrock (Eds.) Proceedings of the 2017 ACM Conference on Computer Supported Cooperative Work and Social Computing (pp. 523–540). Association for Computing Machinery. https://doi.org/10.1145/2998181.2998236
