Вплив психологічних особливостей особистості на формування здоров'я дітей шкільного віку в освітньому процесі
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.2(20).9Ключові слова:
здоров'я школярів, психологічні особливості особистості, агресивність, невпевненість, імпульсивність, тривожність, асоціальність, естетична нечутливість, захворювання системи дихання, захворювання системи травленняАнотація
Вступ. Наголошено, що вплив психологічних особливостей особистості (ПОО) на формування здоров'я дітей шкільного віку в умовах екстремального соціального середовища зростає, що підвищує значущість їх дослідження з теоретичної та практичної точки зору для покращення функціонування системи охорони здоров'я.
Методи. Було проведено рандомізоване контрольоване дослідження за участю 1110 пацієнтів віком 9–17 років із застосуванням методу подвійного сліпого контролю. Дослідження охоплювало динаміку формування здоров'я у дітей шкільного віку під впливом проблем, викликаних сформованими психологічними особливостями особистості (тривожністю, агресивністю, невпевненістю, імпульсивністю, асоціальністю, інтроверсією, екстернальністю та естетичною нечутливістю). Збирання та опрацювання даних здійснено за допомогою автоматизованої системи проєкту Universal online, версія 45.
Результати. Проаналізовано вплив сформованих психологічних особливостей особистості (імпульсивність, агресивність, невпевненість, екстернальність, нечесність, асоціальність та естетичну нечутливість) на розвиток захворювань дихальної та травної систем. Виявлено, що тривожність є значущим фактором ризику розвитку захворювань травної системи (ЗТС) – OR = 2,16, що свідчить про зростання більш ніж у два рази ризику виникнення захворювань серед осіб із тривожністю, але не для захворювань дихальної системи (ЗДС) – OR = 1,29, де цей ризик не є статистично значущим. Нечесність є значущим фактором ризику для захворювань дихальної системи. Асоціальність є значущим фактором ризику для обох типів захворювань, причому її вплив на ЗТС дещо більший (OR = 1,89, 95 % ДІ: 1,23–2,91, р < 0,05) порівняно із ЗДС – OR = 1,53, 95 % ДІ: 1,00–2,36, р < 0,05, що вказує на те, що асоціальність є важливим фактором ризику формування як захворювань як дихальної, так і травної систем, що потребує врахування цієї особливості у профілактиці обох типів захворювань.
Висновки. Виявлено вплив сформованих психологічних особливостей особистості (ПОО) на розвиток захворювань дихальної та травної систем у дітей шкільного віку в процесі навчання. У разі несвоєчасного виявлення негативний комплексний вплив ПОО може призвести до системних дисфункцій через атипові клінічні форми захворювань дихальної та травної систем. Особливу увагу слід приділяти усуненню проявів тривожності, нечесності та асоціальності. Покращення загального стану здоров'я дітей може знизити соціальні проблеми, сприяти соціальній адаптації та покращити успішність.
Посилання
References
Allison, M. A., Crane, L. A., Beaty, B. L., Davidson, A. J., Melinkovich, P., & Kempe, A. (2007). School-based health centers: Improving access and quality of care for low-income adolescents. Pediatrics, 120(4), Article e894–e901.
Allport, G. W. (1937). Personality: Psychological Interpretation. Holt, Rinehart & Winston.
Allport, G. W. (1955). Becoming: Basic Considerations for a Psychology of Personality. Yale University Press.
Boers, E., Afzali, M. H., Newton, N. C., & Conrod, P. J. (2019). Association of screen time and depression in adolescence. JAMA Pediatrics, 173(9), 853–859.
Burt, S. A., & Donnellan, M. B. (2008). Personality and depression in children and adolescents: A meta-analysis. Clinical Psychology Review, 28(6), 895–916.
Cacioppo J. T., Hawkley L. C. Cacioppo, J. T., & Hawkley, L. C. (2003). Social isolation and health, with an emphasis on underlying mechanisms. Psychosomatic Medicine, 65(2), 227–237.
Cattell, R. B., & Eber, H. W. (1950). The 16 Personality Factor Questionnaire. Institute for Personality and Ability Testing.
Currie, C., Zanotti, C., Morgan, A., Currie, D., De Looze, M., Roberts, C., ... Barnekow, V. (2012). Social determinants of health and well-being among young people: Health Behaviour in School-Aged Children (HBSC) study: International report from the 2009/2010 survey. World Health Organization.
Eysenck, H. J. (1967). The Biological Basis of Personality. Charles C. Thomas.
Fenwick-Smith, A., Dahlberg, E. E., & Thompson, S. C. (2018). Systematic review of resilience-enhancing, universal, primary school-based mental health promotion programs. BMC Psychology, 6(1), 30.
Godin, K., Leatherdale, S. T., & Elton-Marshall, T. (2015). A systematic review of the effectiveness of school-based obesity prevention programs for First Nations, Inuit and Métis youth in Canada. Obesity Reviews, 16(12), 1030–1040.
Jouanna, J. (2012). Greek Medicine from Hippocrates to Galen. Brill. https://doi.org/10.1163/9789004232549_017
Kyrychuk, V. O. & Rudenko, S. A. (2014). Design technologies in the practice of general educational institutions: Theoretical and practical aspect. Gifted Child Institute NAPN of Ukraine [in Ukrainian]. [Киричук, В. О., & Руденко, С. А. (2014). Технології проектування в практиці ро-боти загальноосвітнього навчального закладу: Теоретико-практичний аспект. Інститут обдарованої дитини НАПН України].
Leach, M. J., Nichols, S., Trenholm, S., & Jones, M. (2021). Health literacy of parents and carers in a regional community: A cross-sectional study. Health Promotion Journal of Australia, 32(3), 475–482.
López-Sánchez, M., Arango-Paternina, C. M., Petro-Petro, J., Lema-Gómez, L., Eusse-López, C., Petro, J. L., . . . Perea-Velásquez, F. (2023). Academic performance and social networks of adolescents in a caribbean city in Colombia. BMC psychology, 11(1), 255.
Maslach, C., & Leiter, M. P. (2016). Understanding the burnout experience: Recent research and its implications for psychiatry. World Psychiatry, 15(2), 103–111.
Mohammadpour-Ahranjani, B., Pallan, M. J., Rashidi, A., & Adab, P. (2014). Contributors to childhood obesity in Iran: The views of parents and school staff. Public Health, 128(1), 83–90. https://doi.org/10.1016/ j.puhe.2013.10.005
O'Farrell, P., Wilson, C., & Shiel, G. (2023). Teachers' perceptions of the barriers to assessment of mental health in schools with implications for educational policy: A systematic review. British Journal of Educational Psychology, 93(1), 262–282.
Patalay, P., O'Neill, E., Deighton, J., & Fink, E. (2020). School characteristics and children's mental health: A linked survey-administrative data study. Preventive Medicine, 141, Article 106292.
Reiss, F. (2013). Socioeconomic inequalities and mental health problems in children and adolescents: A systematic review. Social Science & Medicine, 90, 24–31. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2013.04.026
Smith, T. W., & Gallo, L. C. (2001). Personality traits as risk factors for physical illness. In A. Baum, T. A. Revenson, & J. E. Singer (Eds.). (2001). Handbook of health psychology. Lawrence Erlbaum Associates Publishers, 139–157. https://doi.org/10.4324/9781410600073
Vincent, G. E., Barnett, L. M., Lubans, D. R., Salmon, J., Timperio, A., & Ridgers, N. D. (2017). Temporal and bidirectional associations between physical activity and sleep in primary school-aged children. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism, 42(3), 238–242.
Webb, N. J., Miller, T. L., & Stockbridge, E. L. (2022). Potential effects of adverse childhood experiences on school engagement in youth: A dominance analysis. BMC Public Health, 22(1), Article 2096.
Whitehead, W. E., Palsson, O., & Jones, K. R. (2002). Systematic review of the comorbidity of irritable bowel syndrome with other disorders: What are the causes and implications? Gastroenterology, 122(4), 1140–1156.
Wit, H. de, (2009). Impulsivity as a determinant and consequence of drug use: A review of underlying processes. Addiction Biology, 14(1), 22–31.
