Взаємозв'язок між тілесною усвідомленістю та емоційною регуляцією у жінок
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2026.1(23).19Ключові слова:
психологічне здоров’я, структура тілесної усвідомленості, досвід тілесно-орієнтованих практик, рівні функціонування: тілесний, емоційно-регуляторний та афективнийАнотація
Вступ. У статті представлено результати дослідження поняття тілесної усвідомленості та емоційної регуляції. Мета дослідження полягає у встановленні особливостей зв'язку тілесної усвідомленості та труднощами емоційної регуляції у жінок для розробки рекомендацій для подолання цих труднощів.
Методи. Для розв'язання поставлених завдань у роботі було використано методи теоретичного й емпіричного дослідження:
а) теоретичні методи ‑ аналіз, класифікація, узагальнення ‑ дали змогу науково-теоретичного обґрунтування отриманих нами даних;
б) емпіричні методи – діагностичні методи: опитувальник тілесної усвідомленості MAIA-2ukr (Mehling, адаптація українською); шкала труднощів емоційної регуляції DERS (Gratz & Roemer); опитувальник позитивного та негативного афекту ОПАНА (адаптація PANAS), порівняльний аналіз результатів дослідження, математичні методи обробки даних.
Результати. В ході даного дослідження було виявлено, що особливості структури тілесної усвідомленості та труднощі емоційної регуляції залежать від наявності досвіду тілесно-орієнтованих практик. Застосування валідних психодіагностичних інструментів забезпечило достовірність отриманих результатів і дало змогу охопити три рівні функціонування: тілесний, емоційно-регуляторний та афективний.
Висновки. Визначено, що тілесність є важливим компонентом психічного функціонування та значущою умовою для формування адаптивних механізмів емоційної регуляції. Феномен інтероцепції, який охоплює здатність людини розпізнавати та інтерпретувати сигнали власного тіла, має безпосередній вплив на емоційні, когнітивні та поведінкові реакції. Вивчення сучасних досліджень у сфері embodiment підкреслює, що тілесна усвідомленість виступає внутрішнім ресурсом стабільності і опори, який сприяє регуляції емоційних станів, підвищенню стійкості до стресу та підтриманню психологічного благополуччя.
Завантажити
Посилання
Barrett, L. F., & Simmons, W. K. (2015). Interoceptive predictions in the brain. Nature Reviews Neuroscience, 16(7), 419–429. https://doi.org/10.1038/nrn3950
Bjureberg, J., Ljótsson, B., Tull, M. T., Hedman, E., Sahlin, H., Lundh, L.-G., Bjärehed, J., DiLillo, D., Messman-Moore, T., Gumpert, C. H., & Gratz, K. L. (2016). Development and validation of a brief form of the Difficulties in Emotion Regulation Scale (DERS-16). Journal of Psychopathology and Behavioral Assessment, 38, 582–589. https://doi.org/10.1007/s10862-016-9543-0
Farb, N. A. S., Segal, Z. V., Mayberg, H., Bean, J., McKeon, D., Fatima, Z., & Anderson, A. (2022). Interoception, stress reactivity and mental health. Biological Psychology, 104, 41–52. https://doi.org/10.1016/j.biopsycho.2014.11.004
Fissler, M., Winnebeck, E., Schroeter, T., Gärtner, M., & Barnhofer, T. (2016). Breathing-focused meditation affects interoceptive sensitivity. Biological Psychology, 119, 21–30. https://doi.org/10.1016/j.biopsycho.2016.07.012
Ishii, K. (2023). Editorial: Psychological science of interoception. Japanese Psychological Research, 65(3), 123–125. https://doi.org/10.1111/jpr.12477
Koole, S. L., Van Dillen, L. F., & Sheppes, G. (2018). The self-regulation of emotion. In D. Matsumoto & H. S. Hwang (Eds.), The handbook of culture and emotion (pp. 79–98). American Psychological Association. https://doi.org/10.1037/0000076-006
Mehling, W. E., Lin, F., Daubenmier, J., Price, C. J., & Mehling, L. (2018). The Multidimensional Assessment of Interoceptive Awareness, Version 2 (MAIA-2): Item refinement and validation. PLoS ONE, 13(12), Article e0208034. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0208034
Parma, C., de Pasquale, F., Ricciardi, L., & Quattrocchi, C. C. (2024). An overview of the bodily awareness representation and interoception: Insights and progress in neurorehabilitation research. Brain Sciences, 14(3), Article 386. https://doi.org/10.3390/brainsci14030386
Prokopiuk, M. (2012). Fenomen tilnosti v umovakh suchasnoi kultury [The phenomenon of corporeality in conditions of modern culture]. Naukovi Zapysky Natsionalnoho Universytetu "Ostrozka Akademia", 28, 127–134 [in Ukrainian]. https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/1349/1/Prokopjyk_210512.pdf
Rodgers, R. F., Krug, I., Lowy, A. S., & Franko, D. L. (2023). Body image as a global mental health concern. Cambridge Prisms: Global Mental Health, 10, Article e2. https://doi.org/10.1017/gmh.2022.2
Roudné, A., & Krentz, H. (2024). Psychophysiological mechanisms linking interoception, emotion, and cognition. Nature Mental Health, 3(2), 215–229. https://doi.org/10.1038/s44220-024-00529-9
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
