Шкали "довіра до себе" та "довіра до групи": пілотна апробація складових методики визначення рівня довіри клієнтів до групової психотерапевтичної роботи

Анна РАЩЕНКО

doi:10.17721/BPSY.2026.1(23).16

Автор(и)

Анна РАЩЕНКО Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/BPSY.2026.1(23).16

Ключові слова:

довіра, довіра до себе, довіра до групи, психотерапевтична група, групова психотерапія, терапевтичний альянс

Анотація

Вступ. В умовах тривалої військової агресії та комплексних соціокультурних криз в Україні гостро постає потреба в оптимізації доказових форм психологічної допомоги, зокрема групової психотерапії. Результативність групового процесу залежить від феномену довіри, проте в українському науковому просторі фіксується гострий дефіцит валідного інструментарію для вимірювання її специфічних векторів у психотерапевтичному контексті.

Метою статті є теоретичне обґрунтування та емпірична пілотна апробація перших двох шкал авторської чотиривимірної методики визначення рівня довіри клієнтів до психотерапії: "Довіра до себе" та "Довіра до групи".

Методи. Сконструйовані дві авторські шкали: "Довіра до себе" та "Довіра до групи". Для перевірки конструктної валідності окремих тверджень використано стандартизовану "Методику довіри/недовіри особистості до світу, до інших людей, до себе" А. Купрейченко (в адаптації О. Савченко, В. Петренко). Математико-статистична обробка здійснювалася в середовищі Jamovi 2.6.26 із застосуванням конфірматорного факторного аналізу (КФА), критеріїв альфа Кронбаха (α), дельта Фергюсона та ін.

Результати. Дослідження проведено за участю 63 респондентів із досвідом групової взаємодії та психотерапії. КФА підтвердив структурну валідність шкали "Довіра до себе" (CFI = 0,975; TLI = 0,969; RMSEA = 0,032; загальна α = 0,806) та "Довіра до групи" (CFI = 0,939; TLI = 0,924; RMSEA = 0,068; загальна α = 0,832). Шкала "Довіра до себе" (14 тверджень) має трифакторну структуру, поєднуючи субшкали: "Орієнтація на себе", "Довіра власним відчуттям" та "Впевненість". Шкала "Довіра до групи" (12 тверджень) характеризується двофакторною структурою, що інтегрує субшкали: "Очікування від групової роботи" (проективні страхи) та "Готовність до взаємодії в групі".

Висновки. Розроблений психодіагностичний інструментарій має достатні психометричні властивості, демонструє високу внутрішню узгодженість субшкал та дискримінативність тверджень. Практична цінність шкал полягає у можливості здійснення прескринінгу клієнтів перед залученням їх у груповий формат, прогнозування ризиків передчасного переривання психотерапії та гнучкого коригування терапевтичної стратегії для побудови надійного альянсу між психотерапевтом та клієнтом.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

The Mental Health of Ukrainians and Their Attitudes Toward Psychological Support During the War (2024). Gradus Research [in Ukrainian]. https://mms.gov.ua/news/tretia-khvylia-doslidzhennia-gradus-research-psykhichne-zdorovia-ta-stavlennia-ukraintsiv-do-psykholohichnoi-dopomohy-pid-chas-viiny

Savchenko, O. V., & Borisova, O. S. (2025). Adaptation of the "Psychological Immune System Inventory (PISI)" into Ukrainian: A Shortened Version. Ukrainian Psychological Journal, 1, 204–226 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.17721/upj.2025.1(23).10

Savchenko, O. V., Petrenko, V. V., & Timakova, A. V. (2022). "Methodology of Trust/Distrust of the World, Other People, and Oneself" (A. Kupreichenko): Ukrainian-language adaptation, validation, and standardization. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Psychology, 5, 16–22 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.5.3

Savchenko, O. V., & Pronina, E. V. (2025) Ukrainian-language adaptation of the "Organizational Commitment Questionnaire" methodology: loyalty to the organization and educational institution. Scientific Notes of the National University "Ostroh Academy": "Psychology" Series. NaUOA Publishing House, 19, 50–62 [in Ukrainian]. http://doi.org/10.25264/2415-7384-2025-19-50-62

Alexander, J. C. (2004). Cultural trauma and collective identity.

In J. C. Alexander, R. Eyerman, B. Giesen, N. J. Smelser, & P. Sztompka (Eds.), Cultural Trauma and Collective Identity (pp. 1–30). University of California Press. https://doi.org/10.1525/california/9780520235946.003.0001

Alldredge, C. T., Burlingame, G. M., Yang, C., & Rosendahl, J. (2021). Alliance in group therapy: A meta-analysis. Group Dynamics: Theory, Research, and Practice, 25(1), 13–28. https://doi.org/10.1037/gdn0000135

Bandura, A. (1977). Self-efficacy: Toward a unifying theory of behav-ioral change. Psychological Review, 84(2), 191–215. https://doi.org/10.1037/ 0033-295X.84.2.191

Bateman, A., & Fonagy, P. (2013). Mentalization-based treatment. Psychoan-alytic Inquiry, 33(6), 595–613. https://doi.org/10.1080/07351690.2013.835170

Govier, T. (1993). Self-trust, autonomy, and self-esteem. Hypatia, 8(1), 99–120. https://doi.org/10.1111/j.1527-2001.1993.tb00630.x

Group therapy is as effective as individual therapy, and more effi-cient. Here's how to do it successfully (2023). American Psychological Association. https://www.apa.org/monitor/2023/03/continuing-education-group-therapy

Hett, V. (2024). Towards mutual trust and understanding: establish-ing effective communication between Ukrainian refugees and Swiss government institutions. Frontiers in Human Dynamics, 6, 1445749. https://doi.org/10.3389/fhumd.2024.1445749

Iglesias, D., Sorrel, M. A., & Olmos, R. (2025). Cross-validation and predictive metrics in psychological research: Do not leave out the leave-one-out. Behavior Research Methods, 57(3), 85. https://doi.org/10.3758/s13428-024-02588-w

Johnson, D. P., Penn, D. L., Bauer, D. J., Meyer, P., & Evans, E. (2008). Predictors of the therapeutic alliance in group therapy for individ-uals with treatment-resistant auditory hallucinations. British Journal of Clinical Psychology, 47(2), 171–183. https://doi.org/10.1348/014466507X241604

Koul, A., Becchio, C., & Cavallo, A. (2018). Cross-Validation Approaches for Replicability in Psychology. Frontiers in Psychology, 9, 1117. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.01117

MacCallum, R. C., Widaman, K. F., Zhang, S., & Hong, S. (1999). Sample size in factor analysis. Psychological Methods, 4(1), 84–99. https://doi.org/10.1037/1082-989X.4.1.84

Marmarosh, C. L., Sandage, S. J., Wade, N., Captari, L. E., & Crab-tree, S. A. (2022). New horizons in group psychotherapy research and practice from third wave positive psychology: a practice-friendly review. Research in Psychotherapy: Psychopathology, Process and Outcome, 25(3), 258–270. https://doi.org/10.4081/ripppo.2022.643

McLeod, C. (2002). Self-trust and reproductive autonomy. MIT Press. https://doi.org/10.7551/mitpress/6157.001.0001

Nevitt, J., & Hancock, G. (2001). Performance of Bootstrapping Approaches to Model Test Statistics and Parameter Standard Error Estimation in Structural Equation Modeling. Structural Equation Modeling: A Multidisciplinary Journal, 8(3), 353–377. https://doi.org/10.1207/ S15328007SEM0803_2

Rogers, C. R. (1959). A theory of therapy, personality, and interper-sonal relationships: As developed in the client-centered framework. In S. Koch (Ed.), Psychology: A study of a science (Vol. 3, pp. 184–256). McGraw-Hill. https://www.beeleaf.com/wp-content/uploads/2017/09/rogers_chapter_in_koch-1.pdf

Rosendahl, J., Alldredge, C. T., Burlingame, G. M., & Strauss, B. (2021). Re-cent developments in group psychotherapy research. American Journal of Psy-chotherapy, 74(2), 52–59. https://doi.org/10.1176/appi.psychotherapy.20200031

Wolf, E. J., Harrington, K. M., Clark, S. L., & Miller, M. W. (2013). Sample Size Requirements for Structural Equation Models: An Evaluation of Power, Bias, and Solution Propriety. Educational and Psychological Measurement, 73(6), 913–934. https://doi.org/10.1177/0013164413495237

Yalom, I. D., & Leszcz, M. (2020). The theory and practice of group psychotherapy (6th ed.). Basic Books. https://pinkpantheractivists.au/wp/wp-content/uploads/2024/05/Theory-and-Practice-of-Group-Psychhe-Irvin-D.-Yalom-Molyn-Leszcz.pdf