Особливості вторинної травми спеціалістів сфери ментального здоров'я в умовах війни

Тетяна ЯБЛОНСЬКА; Юлія ГОРБАНЮК

doi:10.17721/BPSY.2026.1(23).20

Автор(и)

Тетяна ЯБЛОНСЬКА Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор
Юлія ГОРБАНЮК John Paul II Catholic University of Lublin Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/BPSY.2026.1(23).20

Ключові слова:

ментальне здоров’я, травма, травматичний досвід, вторинна травма, резильєнтність

Анотація

Вступ. Сучасні дослідження свідчать про масштабні негативні психологічні наслідки для ментального здоров'я населення, пов'язані з війною. Це зумовлює високу інтенсивність праці спеціалістів сфери ментального здоров'я і ризик їх вторинної травматизації, оскільки їх праця передбачає постійний контакт з травмівним досвідом клієнтів. Тож важливим є вивчення рівня вторинної травми спеціалістів, а також потенційних захисних факторів. Метою дослідження було вивчення особливостей вторинної травми спеціалістів сфери ментального здоров'я, які надають допомогу постраждалим від війни в Україні. Вибірку дослідження становили 170 осіб (психологи, психотерапевти, соціальні працівники, волонтери).

Методи. У дослідженні використано такі методи: соціодемографічна анкета, The Secondary Traumatic Stress Scale (STSS), Шкала "Реакція на тривалий травматичний стрес" (CTSR-10), Шкала сприйнятого стресу (PSS-10), Шкала резильєнтності (CD-RISC).

Результати. Вторинний травматичний стрес визначено як комплекс поведінки та емоцій, що виступають наслідком взаємодії з травмівним досвідом клієнта. Його симптомами є інтрузії, уникнення, надмірне збудження. Охарактеризовано специфіку роботи спеціалістів із клієнтами, які мають травмівний досвід, зокрема її інтенсивність і складнощі. Виявлено вираженість вторинної травми, а також хронічного травматичного та сприйнятого стресу спеціалістів. Встановлено, що показники вторинного травматичного стресу є значуще вищими в соціальних працівників порівняно з психологами і психотерапевтами. Виявлено, що вік спеціалістів негативно корелює з показниками вторинного травматичного стресу; при цьому не має зв'язку з резильєнтністю. Між професійним досвідом і вторинною травмою не зафіксовано значущих зв'язків; водночас виявлено слабкий обернений зв'язок між віком та показниками хронічного травматичного стресу і вторинної травматизації. Виявлено сильні обернені зв'язки резильєнтності з показниками вторинного травматичного стресу спеціалістів, що підтверджує важливість розвитку резильєнтності як потенційно захисного фактору.

Висновки. Результати дослідження підтверджують високу актуальність проблеми вторинної травматизації для спеціалістів сфери ментального здоров'я, особливо соціальних працівників. Це обґрунтовує важливість розробки і проведення спеціалізованих заходів для підтримки резильєнтності працівників сфери психічного здоров'я.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

American Psychiatric Association. (2023). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (5th ed., text rev.; DSM-5-TR). Halytska Vydavnycha Spilka.

Asnaani, A., Tyler, J., McCann, J., Brown, L., & Zang, Y. (2020). Anxiety sensitivity and emotion regulation as mechanisms of successful CBT outcome for anxiety-related disorders in a naturalistic treatment setting. Journal of Affective Disorders, 267, 86–95. https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.01.160

Austin, A. E., Shanahan, M. E., Barrios, Y. V., & Macy, R. J. (2017). A systematic review of interventions for women parenting in the context of intimate partner violence. Trauma, Violence, & Abuse, 20(4), 498–519. https://doi.org/10.1177/1524838017719233

Boscarino, J. A., Figley, C. R., & Adams, R. E. (2004). Compassion fatigue following the September 11 terrorist attacks: A study of secondary trauma among New York City social workers. International Journal of Emergency Mental Health, 6(2), 57–66.

Bride, B. E., & Figley, C. R. (2007). The fatigue of compassionate social workers: An introduction to the special issue on compassion fatigue. Clinical Social Work Journal, 35(3), 151–153. https://doi.org/10.1007/s10615-007-0093-5

Bride, B. E., Radey, M., & Figley, C. R. (2007). Measuring compassion fatigue. Clinical Social Work Journal, 35(3), 155–163. https://doi.org/10.1007 /s10615-007-0091-7

Bride, B. E., Robinson, M. M., Yegidis, B., & Figley, C. R. (2004). Development and validation of the Secondary Traumatic Stress Scale. Research on Social Work Practice, 14(1), 27–35. https://doi.org/10.1177/ 1049731503254106

Cohen, S., Kamarck, T., & Mermelstein, R. (1983). A global measure of perceived stress. Journal of Health and Social Behavior, 24(4), 385–396. https://doi.org/10.2307/2136404

Connor, K. M., & Davidson, J. R. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depression and Anxiety, 18(2), 76–82. https://doi.org/10.1002/da.10113

Figley, C. R. (1995). Compassion fatigue: Coping with secondary traumatic stress disorder in those who treat the traumatized. Brunner/Mazel.

Figley, C. R. (2002). Compassion fatigue: Psychotherapists' chronic lack of self care. Journal of Clinical Psychology, 58(11), 1433–1441. https://doi.org/10.1002/jclp.10090

Gentry, E. J., Baranowski, A. B., & Dunning, K. (2002). Treating compassion fatigue. In C. R. Figley (Ed.), Treating compassion fatigue (pp. 123–138). Taylor & Francis.

Goral, A., Feder-Bubis, P., Lahad, M., Galea, S., O'Rourke, N., & Aharonson-Daniel, L. (2021). Development and validation of the Continuous Traumatic Stress Response scale (CTSR) among adults exposed to ongoing security threats. PLoS ONE, 16(5), Article e0251724. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0251724

Greene, T., Itzhaky, L., Bronstein, I., & Solomon, Z. (2018). Psychopathology, risk, and resilience under exposure to continuous traumatic stress: A systematic review of studies among adults living in Southern Israel. Traumatology, 24(2), 83–103. https://doi.org/10.1037/trm0000136

Guidi, J., Lucente, M., Sonino, N., & Fava, G. A. (2020). Allostatic load and its impact on health: A systematic review. Psychotherapy and Psychosomatics, 90(1), 11–27. https://doi.org/10.1159/000510696

Hibberd, R., & Vandenberg, B. (2015). Development and validation of the Perceived Life Significance Scale. Death Studies, 39(6), 369–383. https://doi.org/10.1080/07481187.2014.958627

Itzhaky, L., Gelkopf, M., Levin, Y., Stein, J. Y., & Solomon, Z. (2017). Psychiatric reactions to continuous traumatic stress: A latent profile analysis of two Israeli samples. Journal of Anxiety Disorders, 51, 94–100. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2017.06.006

Jenkins, S. R., & Baird, S. (2002). Secondary traumatic stress and vicarious trauma: A validational study. Journal of Traumatic Stress, 15(5), 423–432. https://doi.org/10.1023/A:1020193526843

Kaminer, D., Eagle, G., & Crawford-Browne, S. (2018). Continuous traumatic stress as a mental and physical health challenge: Case studies from South Africa. Journal of Health Psychology, 23(8), 1038–1049. https://doi.org/10.1177/1359105316642831

Kintzle, S., Yarvis, J. S., & Bride, B. E. (2013). Secondary traumatic stress in military primary and mental health care providers. Military Medicine, 178(12), 1310–1315. https://doi.org/10.7205/MILMED-D-13-00087

Kizilhan, J. I. (2020). Stress on local and international psychotherapists in the crisis region of Iraq. BMC Psychiatry, 20, Article 110. https://doi.org/10.1186/s12888-020-02508-0

Kobayashi, I., Sledjeski, E. M., & Delahanty, D. L. (2019). Gender and age interact to predict the development of posttraumatic stress disorder symptoms following a motor vehicle accident. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 11(3), 328–335. https://doi.org/10.1037/tra0000366

Kurapov, A., Balashevych, O., Borodko, Y., Vovk, Y., Borozenets, A., & Danyliuk, I. (2025). Psychological wellbeing of Ukrainian civilians: A data report on the impact of traumatic events on mental health. Frontiers in Psychology, 16, Article 1553555. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1553555

Likarchuk, Ye. V. (2024). Teoretyko-metodolohichni pidkhody do vyvchennia problemy vikarnoi travmy psykholohiv, yaki pratsiuiut v umovakh viiskovykh konfliktiv [Theoretical and methodological approaches to studying the problem of vicarious trauma of psychologists working in military conflicts]. Naukovyi Visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho Universytetu. Seriia: Psykholohiia, 3, 82–88 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.3.16

Ludick, M., & Figley, C. R. (2017). Toward a mechanism for secondary trauma induction and reduction: Reimagining a theory of secondary traumatic stress. Traumatology, 23(1), 112–123. https://doi.org/10.1037/trm0000096

Molnar, B. E., Sprang, G., Killian, K. D., Gottfried, R., Emery, V., & Bride, B. E. (2017). Advancing science and practice for vicarious traumatization/secondary traumatic stress: A research agenda. Traumatology, 23(2), 129–142. https://doi.org/10.1037/trm0000122

Pashchenko, S. Yu. (2025). Vikarna travma sotsialnykh pratsivnykiv v umovakh rosiisko-ukrainskoi viiny [Vicarious trauma of social workers under conditions of the Russian-Ukrainian war]. In Yu. M. Shvalb (Ed.), Rozvyvalnyi potentsial suchasnoi sotsialnoi roboty: metodolohiia ta tekhnolohii: materialy X Vseukrainskoi z mizhnarodnoiu uchastiu naukovo-praktychnoi konferentsii (pp. 145–147). KNU imeni Tarasa Shevchenka [in Ukrainian].

Pearlman, L. A., & Mac Ian, P. S. (1995). Vicarious traumatization: An empirical study of the effects of trauma work on trauma therapists. Professional Psychology: Research and Practice, 26(6), 558–565. https://doi.org/10.1037/0735-7028.26.6.558

Pearlman, L. A., & Saakvitne, K. W. (1995). Trauma and the therapist: Countertransference and vicarious traumatization in psychotherapy with incest survivors. W. W. Norton & Company.

Potluri, S., & Patel, A. R. (2021). Using a continuous traumatic stress framework to examine ongoing adversity among Indian women from slums: A mixed-methods exploration. Journal of Traumatic Stress, 34(5), 917–928. https://doi.org/10.1002/jts.22699

Ray, S. L., Wong, C., White, D., & Heaslip, K. (2013). Compassion satisfaction, compassion fatigue, work life conditions, and burnout among frontline mental health care professionals. Traumatology, 19(4), 255–267. https://doi.org/10.1177/1534765612471144

Rudys, A. F. (2024). Psykhometrychni vlastyvosti ukrainskoi versii shkaly "Reaktsiia na tryvalyi travmatychnyi stres" na vybirtsi povnolitnikh ukraintsiv [Psychometric properties of the Ukrainian version of the "Continuous Traumatic Stress Response" scale on a sample of adult Ukrainians] [Master's thesis, Ukrainian Catholic University] [in Ukrainian].

Rzeszutek, M. (2014). Secondary traumatic stress among psychotherapists: Determinants and consequences. Polish Journal of Social Sciences, 9, 63–74.

Sangalang, C. C., Becerra, D., Mitchell, F. M., Lechuga-Peña, S., Lopez, K., & Kim, I. (2019). Trauma, post-migration stress, and mental health: A comparative analysis of refugees and immigrants in the United States. Journal of Immigrant and Minority Health, 21(5), 909–919. https://doi.org/10.1007/s10903-018-0826-2

Skalski-Bednarz, S. B., Konaszewski, K., Muszyńska, J., Maier, K., & Surzykiewicz, J. (2023). Negative situation appraisal and mental well-being among refugees in Germany: Serial mediation by religious coping and sense of coherence. International Migration, 61(1), 139–151. https://doi.org/10.1111/imig.13087

Ting, L., Frey, J., Sanders, S., Bride, B., & Harrington, D. (2005). The Secondary Traumatic Stress Scale (STSS). Journal of Human Behavior in the Social Environment, 11(3–4), 177–194. https://doi.org/10.1300/J137v11n03_09

Veldbrekht, O. O., & Tavrovetska, N. I. (2022). Shkala spryiniatoho stresu (PSS-10): adaptatsiia ta aprobatsiia v umovakh viiny [Perceived Stress Scale (PSS-10): Adaptation and validation under war conditions]. Zhurnal Suchasnoi Psykholohii, 2, 16–27 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.26661/ 2310-4368/2022-2-2

Wilson, J. P., & Thomas, R. B. (2004). Empathy in the treatment of trauma and PTSD. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203020999

World Health Organization. (2025, February 24). Three years of war: Rising demand for mental health support, trauma care and rehabilitation. https://www.who.int/ukraine/news/item/24-02-2025-three-years-of-war-rising-demand-for-mental-health-support-trauma-care-and-rehabilitation

Xiong, Q., Luo, F., Chen, Y., et al. (2024). Factors influencing fatigue, mental workload and burnout among Chinese health care workers during public emergencies: An online cross-sectional study. BMC Nursing, 23, Article 428. https://doi.org/10.1186/s12912-024-02070-0

Yablonska, T., Vernik, O., & Haivoronskyi, H. (2025). Stratehii podolannia peremishchenykh ukrainskykh materiv [Coping strategies of displaced Ukrainian mothers]. Insight: The Psychological Dimensions of Society, 13, 49–70 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32782/2663-970X/2025-13-3

Zasiekina, L., & Burtsan, V. (2023). Shared resilience in the shared traumatic reality of applied psychologists: The Ukrainian experience and the best practices of the European Union. Psychological Prospects Journal, 42, 55–67. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-42-zas

Zasiekina, L., Zasiekin, S., & Kuperman, V. (2023). Post-traumatic stress disorder and moral injury among Ukrainian civilians during the ongoing war. Journal of Community Health, 48(5), 784–792. https://doi.org/10.1007/ s10900-023-01225-5