Мотивація та синдром самозванця як чинники професійного вигорання

Тетяна ЯБЛОНСЬКА; Анастасія ШЕВЧУК

doi:10.17721/BPSY.2025.1(21).20

Автор(и)

Тетяна ЯБЛОНСЬКА Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор https://orcid.org/0000-0001-7272-9691
Анастасія ШЕВЧУК Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор https://orcid.org/0009-0005-5564-3200

DOI:

https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.1(21).20

Ключові слова:

професійне вигорання, синдром самозванця, мотивація, перфекціонізм, тривожність, резильєнтність, юнацький вік

Анотація

Вступ. Проблема професійного вигорання в сучасному світі набуває все більшої актуальності через зростаючу інтенсивність праці та високі вимоги до фахівців. Серед чинників вигорання особливе місце посідають мотиваційні аспекти та внутрішні психологічні бар'єри, такі як синдром самозванця. Прагнення до професійного зростання є природною рушійною силою, але у поєднанні з сумнівами у власних силах може призвести до емоційного та фізичного виснаження.
Метою статті є з'ясування особливостей мотивації та синдрому самозванця як чинників професійного вигорання фахівців.
Методи . В ході емпіричного дослідження використано: "Опитувальник тривожності Спілбергера-Ханіна" (Ханіна Ю. Л.), Шкалу феномена самозванця П. Кланс (адап.Шевчук А., Яблонська Т.), Опитувальник "Перевірка на життєздатність" В. Шауфелі (адап. Карамушки Л.), Шкалу резильєнтності Коннора-Девідсона-10 (адап. Кірєєвої З., Односталко О., Бірон Б.), Опитувальник професійної життєстійкості (Кокун, 2021-б), Стабільність психічного здоров'я – коротка форма (адап. Носенко Е., Четвертик-Бурчак А.), Діагностику професійного вигорання (MBI-HSS, УІКПТ). Для аналізу даних використано статистичний пакет Jamovi statistical package 2.3.28. Застосовувалися метод описової статистики, критерій Колмогорова–Смірнова, U-критерій Манна-Уітні для порівняння незалежних груп, критерій Краскала–Уолліса для незалежних вибірок, коефіцієнт кореляції Спірмена. Вибірка склала 274 осіб старше 18 років, з них жінок 82,8%, чоловіків 17,2%.
Резул ьтати. Виявлено помірні рівні професійного вигорання, тривожності, синдрому самозванця, професійної життєстійкості і стабільності психічного здоров'я, а також рівень резильєнтності вище середнього. Статистично підтверджено прямі зв'язки особистісної тривожності, перфекціонізму, резильєнтності й синдрому самозванця. На основі регресійного аналізу отримано статистично значущу модель, що пояснює 33.6% дисперсії даних щодо професійного вигорання. Відповідно до моделі, предикторами професійного вигорання є перфекціонізм, тривожність, мотиваційний компонент професійної життєстійкості та синдром самозванця, при цьому найсильніший прямий позитивний вплив на рівень вигорання має перфекціонізм.
Висновки. Виявлено, що особистісна тривожність, перфекціонізм, резильєнтність і синдром самозванця виступають чинниками професійного вигорання. Підтверджено гіпотезу про більшу вираженість професійного вигорання в юнацькому віці, що пов'язано зі складнощами професійного становлення, нестійкою мотивацією та проявами синдрому самозванця в молодих спеціалістів.

Посилання

Al Lawati, A., Al Rawahi, N., Waladwadi, T., Almadailwi, R., Alhabsi, A., Al Lawati, H., ... & Al Sinawi, H. (2025). Impostor phenomenon: a narrative review of manifestations, diagnosis, and treatment. Middle East Current Psychiatry, 32(1), 18. https://doi.org/10.1186/s43045-025-00512-2

Alrayyes, S., Dar, U. F., Alrayes, M., Alghutayghit, A., & Alrayyes, N. (2020). Burnout and imposter syndrome among Saudi young adults: The strings in the puppet show of psychological morbidity. Saudi Medical Journal, 41(2), 189–194. https://doi.org/10.15537/smj.2020.2.24841

Asana. America's Anatomy of Work: Burnout. https://resources.asana.com/ americas-anatomy-of-work-burnout-ebook.html

Bravata, D. M., Watts, S. A., Keefer, A. L., Madhusudhan, D. K., Taylor, K. T., Clark, D. M., ... & Hagg, H. K. (2020). Prevalence, predictors, and treatment of impostor syndrome: a systematic review. Journal of general internal medicine, 35, 1252–1275. https://doi.org/10.1007/s11606-019-05364-1

Clance, P. R., & Imes, S. A. (1978). The imposter phenomenon in high achieving women: Dynamics and therapeutic intervention. Psychotherapy: Theory, research & practice, 15(3), 241–247. https://doi.org/10.1037/h0086006

Clark, P., Holden, C., Russell, M., & Downs, H. (2022). The impostor phenomenon in mental health professionals: relationships among compassion fatigue, burnout, and compassion satisfaction. Contemporary family therapy, 44(2), 185–197. https://doi.org/10.1037/h0086006

Freeman, K. J., Houghton, S., Carr, S. E., & Nestel, D. (2022). Measuring impostor phenomenon in healthcare simulation educators: a validation of the clance impostor phenomenon scale and leary impostorism scale. BMC medical education, 22(1), 139. https://doi.org/10.1186/s12909-022-03190-4

Grinberg, A. S., Best, R. D., Min, K. M., Schindler, E. A., Koo, B. B., Sico, J. J., & Seng, E. K. (2021). Cluster headache: clinical characteristics and opportunities to enhance quality of life. Current Pain and Headache Reports, 25, 1–6. https://doi.org/10.1007/s11916-021-00979-8

Tetiana YABLONSKA, DSc (Psychol.), Prof.

ORCID ID: 0000-0001-7272-9691

e-mail: t_yablonska@ukr.net

Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

Karamushka, L. M., Bondarchuk, O. I., & Grubi T. V. (2015). Psychological factors of professional burnout among employees of the State Fiscal Service of Ukraine. Medobory-2006.

Kim, O. V., & Bokhonkova, Yu.O. (2019). Formation of protective reactions in psychologists and professional burnout. Theoretical and applied problems of psychology, 2, 170–181.

Langford, J., & Clance, P. R. (1993). The imposter phenomenon: Recent research findings regarding dynamics, personality and family patterns and their implications for treatment. Psychotherapy: Theory, Research, Practice, Training, 30(3), 495–501. https://doi.org/10.1037/0033-3204.30.3.495

Lee, H., Anderson, C. B., Yates, M. S., Chang, S., & Chakraverty, D. (2020). Insights into the complexity of the impostor phenomenon among trainees and professionals in STEM and medicine. Current Psychology, 1– 12, 5913-5924. https://doi.org/10.1007/s12144-020-01089-1

Leiter, M. P., & Maslach, C. (2016). Latent burnout profiles: A new approach to understanding the burnout experience. Burnout research, 3(4), 89–100. https://doi.org/10.1016/j.burn.2016.09.001

Maslach, C. (1998). A multidimensional theory of burnout. In Cary L. Cooper (Ed.)Theories of Organizational Stress (pp. 68-85). Oxford University Press.

Maslach, C., & Goldberg, J. (1998). Prevention of burnout: New perspectives. Applied and preventive psychology, 7(1), 63–74. https://doi.org/ 10.1016/S0962-1849(98)80022-X

Moore, E., Holding, A. C., Hope, N. H., Harvey, B., Powers, T. A., Zuroff, D., & Koestner, R. (2018). Perfectionism and the pursuit of personal goals: A selfdetermination theory analysis. Motivation and Emotion, 42, 37–49. https://doi.org/10.1007/s11031-017-9654-2

Myronchuk, N. M. (2017). Professional burnout of higher education teachers: factors, signs, and ways to counteract it. In O. A. Dubasenyuk (Ed.), Theoretical and methodological foundations for the development and selfimprovement of the personality of the innovative teacher in the context of the modernization of the new Ukrainian school: collection of scientific and methodological works (pp. 62–67). Published by Yevenok O. O.

Stelmakh, O. V. (2022). Factors of professional burnout. Youth and Market, 5(203), 76–80. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2022.264639

Pannhausen, S., Klug, K., & Rohrmann, S. (2020). Never good enough: The relation between the impostor phenomenon and multidimensional perfectionism. Current Psychology, 1–14. https://doi.org/10.1007/s12144-020-00613-7

Vaughn, A. R., Taasoobshirazi, G., & Johnson, M. L. (2020). Impostor phenomenon and motivation: Women in higher education. Studies in Higher Education, 45(4), 780–795. https://doi.org/10.1080/03075079.2019.1568976

Villwock, J., Sobin, L., Koester, L., Harris T. (2016). Impostor syndrome and burnout among American medical students: A pilot study. International Journal of Medical Education, 7, 364–369. https://doi.org/10.5116/ ijme.5801.eac4

Vodolazska, O. O. (2015). Self-esteem and achievement motivation as factors in the professional development of future psychologists. Science and Education, 10, 49–54 [in Ukrainian].

Yablonska, T., & Shevchuk, A. (2024). Ukrainian adaptation of the Clance Impostor Phenomenon Scale (CIPS). Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series "Pedagogy and Psychology", 3(10), 61–71. https://doi.org/ 10.52534/msupp3.2024.61

Yaffe, Y. (2020). Validation of the Clance Impostor Phenomenon Scale with female Hebrew-speaking students. Journal of Experimental Psychopathology, 11(4). https://doi.org/10.1177/20438087209743

Zaychikova, T. (2020). Factors of manifestation and prerequisites for the formation of "professional burnout" syndrome in teachers. Scientific Journal of the Mykhailo Dragomanov National University. Series 12. Psychological Sciences, 11(56), 57–66. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2020. 11(56).05