"Я маю тримати обличчя": тематичний аналіз інтерв'ю партнерок військовослужбовців, які переживають воєнну втрату

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.17721/BPSY.2026.1(23).11

Ключові слова:

воєнна втрата, вдова, військовослужбовець, невизначена втрата, російське вторгнення 2022, скорбота, Україна

Анотація

Вступ. Повномасштабна війна в Україні призвела до значного збільшення кількості жінок, які переживають втрату або тривалу невизначеність статусу своїх партнерів-військовослужбовців, що актуалізує потребу в дослідженні їхнього психологічного стану та запитів на підтримку. Метою цієї статті є висвітлення результатів вивчення переживань, смислів та потреб вдів (або жінок, чиї партнери вважаються зниклими безвісти), а також окреслення напрямів психосоціальної допомоги, релевантних їхньому досвіду. 

Методи. Дослідження реалізовано у якісному дизайні із застосуванням напівструктурованого інтерв'ю. Вибірку становили 20 українських жінок віком 28–56 років, а аналіз даних здійснювався методом рефлексивного тематичного аналізу (за Braun & Clarke) з індуктивним кодуванням.

Результати. Виокремлено шість ключових тем, що розкривають досвід переживання воєнної втрати опитаними жінками: індивідуальна вразливість і внутрішня робота горя; соціальна реакція й моральний контроль; інституційна взаємодія як джерело повторної травматизації; материнство під навантаженням втрати; право на майбутнє; соматичні наслідки (порушення сну, ендокринні зміни). Показано, що суспільні очікування, уявлення про "правильнее" горювання, ієрархізація "легітимності" втрати та неетичні практики взаємодії з інституціями підтримують хронічний дистрес і стан психологічної незавершеності горювання, особливо за умов невизначеної втрати. У питанні актуальних потреб у супроводі втрати в жінок було виділено п'ять тем: невидима підтримка; спільнота як терапевтичний ресурс; чіткий алгоритм і супровід у взаємодії зі структурами; право на індивідуальне горювання і майбутнє без осуду; самодопомога як базова стабілізація.

Висновки. Результати дослідження демонструють потребу жінок у "невидимій підтримці" через конкретні дії, доступ до спільнот рівного досвіду та етично чутливі алгоритми супроводу з боку державних структур. Практичний потенціал цього дослідження полягає у переході від індивідуалізованої до соціально опосередкованої моделі розуміння воєнної втрати, що має практичні наслідки для розробки програм психосоціальної підтримки та формування державної політики допомоги сім'ям військовослужбовців України.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

  • автор Світлана МАКСІМЄНКО, афіліація Ukraine Sigmund Freud University

    Максімєнко Світлана - студентка магістратури за спеціальністю С4 «Психологія» Університету імені Зиґмунда Фройда в Україні. Працює у напрямі когнітивно-поведінкового підходу. Дослідницькі інтереси охоплюють психологію втрати, травми та горювання, особливості психоемоційного стану членів родин військовослужбовців, а також напрями психосоціальної підтримки в умовах війни. У своїй науковій роботі зосереджується на вивченні досвіду жінок, які переживають воєнну втрату, соціальних та інституційних чинників адаптації після втрати, а також застосуванні якісних методів дослідження в психології. Окрему увагу приділяє дослідженню особистісних факторів (зокрема моделі Big Five), впливу когнітивних схем і внутрішніх частин (parts) на поведінку, формуванню ідентичності, мотивації та процесам саморегуляції. У професійній діяльності поєднує науковий підхід із практикою, працюючи з питаннями прокрастинації, внутрішніх конфліктів, самосприйняття та розвитку особистості.

  • автор Анастасія КАРПЕНКО, афіліація Ukraine Sigmund Freud University

    Карпенко Анастасія -студентка магістратури Зігмунд Фройд університет Україна. Першу вищу освіту здобула в Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського за спеціальністю «адміністративний менеджмент» (факультет соціології). Сферу наукових інтересів становлять проблеми агресії в сучасному суспільстві, сімейна системна терапія та робота з психічною травмою. Дослідницька діяльність зосереджена на міждисциплінарному аналізі соціальних і психологічних чинників формування поведінкових реакцій та шляхів їх терапевтичної корекції.

  • автор Дар’я ПІДДУБНА, афіліація Ukraine Sigmund Freud University

    Дарʼя Піддубна - практикуюча психологиня, магістрантка спеціальності С4 «Психологія». Працює в інтегративному підході (тіло–психіка–свідомість). Спеціалізується на тривожних станах і порушеннях сну. Наукові інтереси - сон і психологічна адаптація в умовах втрати під час війни. У дослідженнях застосовує кількісні та якісні методи, зокрема тематичний аналіз.

  • автор Вікторія БОРНЯКОВА, афіліація Ukraine Sigmund Freud University

    Борнякова Вікторія - студентка магістратури за спеціальністю С4 «Психологія» Університету імені Зиґмунда Фройда в Україні. У вересні 2022 року стала амбасадоркою ООН в Україні, підтримавши проєкт Mental Help, спрямований на надання безоплатної психологічної допомоги людям, які постраждали внаслідок війни.

    Наукові інтереси зосереджені у сферах емоційної регуляції, психології прив’язаності, міжособистісних стосунків та психологічної адаптації в умовах стресу, психології травми, втрати та горювання, психоемоційних станів у кризових і воєнних умовах, а також процесів адаптації після втрати. Окрему увагу приділяє дослідженню соціальних і психологічних чинників, що впливають на переживання втрати, взаємодії індивідуальних і соціальних механізмів у формуванні психоемоційного стану, а також ролі підтримки та середовища у процесі відновлення. 

     
  • автор Анастасія ІГНАТОВСЬКА, афіліація Ukraine Sigmund Freud University
    Анастасія Ігнатовська - студентка магістратури за спеціальністю С4 «Психологія» в Зігмунд Фройд Університет Україна. Наукові інтереси охоплюють клінічну психологію, психологію прив’язаності, дослідження особистісних рис, розлади особистості, психологію втрати, травми та горювання.  

Посилання

Baraković, D., Avdibegović, E., & Sinanović, O. (2013). Depression, anxiety and somatization in women with war missing family members. Materia Socio-Medica, 25(3), 199–202. https://doi.org/10.5455/msm.2013.25.199-202

Betz, G., & Thorngren, J. M. (2006). Ambiguous loss and the family grieving process. The Family Journal, 14(4), 359–365. https://doi.org/ 10.1177/1066480706290052

Blue Star Families. (2025). Strengthening military families amid global challenges: Executive summary. Military Family Lifestyle Survey 24 (MFLS 24). https://bluestarfam.org/wp-content/uploads/2025/01/BSF_MFLS24_ Comp_Report_Exec_Summary.pdf

Boss, P. (1999). Ambiguous loss: Learning to live with unresolved grief. Harvard University Press.

Boss, P. (2006). Loss, trauma, and resilience: Therapeutic work with ambiguous loss. W. W. Norton & Company.

Bovsunovska, K. (2024, June 18). Civil partners of fallen military personnel will now be able to receive financial assistance. UNIAN [in Ukrainian].

Braun, V., & Clarke, V. (2006). Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology, 3(2), 77–101. https://doi.org/ 10.1191/1478088706qp063oa

Cozza, S. J., Hefner, K. R., Fisher, J. E., Zhou, J., Fullerton, C. S., Ursano, R. J., & Shear, M. K. (2020). Mental health conditions in bereaved military service widows: A prospective, case-controlled, and longitudinal study. Depression and Anxiety, 37(1), 45–53. https://doi.org/10.1002/da.22971

Dekel, R., Solomon, Z., & Horesh, D. (2023). Predicting secondary posttraumatic stress symptoms among spouses of veterans. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 15(Suppl. 2), S409–S417. https://doi.org/10.1037/tra0001182

Didyk, N. (2019). The system of work with families of military personnel: A comparative analysis of the experience of the USA, Canada, and Great Britain. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 44(47), 37–51. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.33120/ssj.vi44(47).115

Doka, K. J. (Ed.). (1989). Disenfranchised grief: Recognizing hidden sorrow. Lexington Books.

Faber, A. J., Willerton, E., Clymer, S. R., MacDermid, S. M., & Weiss, H. M. (2008). Ambiguous absence, ambiguous presence: A qualitative study of military reserve families in wartime. Journal of Family Psychology, 22(2),

222–230. https://doi.org/10.1037/0893-3200.22.2.222

Fomych, M. V. (2025). Ambiguous loss in the context of enforced disappearance. In Socio-psychological support for the activities of the security and defense forces of Ukraine (pp. 148–150) [in Ukrainian].

Freud, S. (1957). Mourning and melancholia (J. Strachey, Trans.). In The standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud

(Vol. 14, pp. 243–258). Hogarth Press. (Original work published 1917)

Gradus Research. (2022). Psychological health and the attitude of Ukrainians towards psychological help. Full version [in Ukrainian]. https://gradus.app/uk/open-reports/gradus-research-_-mental-health-report-full-version/

Kucher, O. (2025). Development of an instrument for assessing the needs of partners of military personnel and veterans for prototyping support programs in NGOs [Master's thesis, Ukrainian Catholic University]. UCU Institutional

[in Ukrainian]. https://er.ucu.edu.ua/items/7bc7e123-6397-4375-93cb-07dff8e561b4

Leichtentritt, R., & Barzilai, Y. (2013). Unanticipated death of a partner: The loss experience of bereaved girlfriends of fallen Israeli soldiers. Death Studies, 37(9), 803–829. https://doi.org/10.1080/07481187.2012.699907

Leichtentritt, R., & Segal-Engelchin, D. (2025). Evidence from bereaved families of women soldiers: Loss and moral trauma. Journal of Loss and Trauma. https://doi.org/10.1080/15325024.2025.2481413

Lenferink, L. I. M., de Keijser, J., Smid, G. E., Djelantik, A. A. A. M. J., & Boelen, P. A. (2017). Prolonged grief disorder, depression, and posttraumatic stress disorder in disaster-bereaved individuals: Latent class analysis. European Journal of Psychotraumatology, 8(1), Article 1298311. https://doi.org/10.1080/20008198.2017.1298311

Lushchak, O., Velykodna, M., Bolman, S., Strilbytska, O., Berezovskyi, V., & Storey, K. B. (2023). Prevalence of stress, anxiety, and symptoms of post-traumatic stress disorder among Ukrainians after the first year of Russian invasion: A nationwide cross-sectional study. The Lancet Regional Health – Europe, 36, Article 100773. https://doi.org/10.1016/j.lanepe.2023.100773

McEwen, B. S. (2007). Physiology and neurobiology of stress and adaptation: Central role of the brain. Physiological Reviews, 87(3), 873–904. https://doi.org/10.1152/physrev.00041.2006

Neimeyer, R. A. (Ed.). (2012). Techniques of grief therapy: Creative practices for counseling the bereaved. Routledge.

Ministry of Internal Affairs of Ukraine. (2025, December 9). Artur Dobroserdov: How the system for tracing persons missing under special circumstances works [in Ukrainian]. https://mvs.gov.ua/news/artur-dobroserdov-iak-praciuje-sistema-rozsuku-osib-zniklix-bezvisti-za-osoblivix-obstavin

Perkhailo, N., & Mydlyk, O. (2025). Conditions for the organization of social communication with families who have experienced the loss of loved ones. In Life safety, ecology and health care of children and youth of the 21st century: Current state, problems and prospects (pp. 99–103) [in Ukrainian].

Popeliushko, R., & Dziana, Yu. (2025). Psychological assistance to relatives of military personnel who went missing. Psychology Travelogs, 3, 27–35 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31891/PT-2025-3-3

SAMHSA. (2014). SAMHSA's concept of trauma and guidance for a trauma-informed approach (HHS Publication No. SMA 14-4884). https://www.nctsn.org/resources/samhsas-concept-of-trauma-and-guidance-for-a-trauma-informed-approach

Shear, M. K., Simon, N., Wall, M., Zisook, S., Duan, N., Reynolds, C., Lebowitz, B., Sung, S., Ghesquiere, A., Gorscak, B., Clayton, P., Ito, M., Nakajima, S., Konishi, T., Melhem, N., Meert, K., Schiff, M., O'Connor, M.-F., First, M., Sareen, J., Bolton, J., Skritskaya, N., Mancini, A. D., & Keshaviah, A. (2011). Complicated grief and related bereavement issues for DSM-5. Depression and Anxiety, 28(2), 103–117. https://doi.org/10.1002/da.20780

Stroebe, M., & Schut, H. (1999). The dual process model of coping with bereavement: Rationale and description. Death Studies, 23(3), 197–224. https://doi.org/10.1080/074811899201046

Tulup, M. (2023, June 7). Rules for interviewing on sensitive topics: Advice from Marharyta Tulup. Detector Media [in Ukrainian] https://detector.media/production/article/212182/2023-06-07-pravyla-intervyu-na-chutlyvi-temy-porady-margaryty-tulup/

UNICEF. (2019). Community-based mental health and psychosocial support guidelines. https://www.unicef.org/reports/community-based-mental-health-and-psychosocial-support-guidelines-2019

Veteran Hub. (2024a). Research "The path of veterans". [in Ukrainian]. https://veteranhub.com.ua/wp-content/uploads/2024/10/doslidzhennia-shliakhveteraniv-ta-veteranok.pdf

Veteran Hub. (2024b). Veteran Hub analytical center guide: How to ethically interact and communicate with warriors and their loved ones.

[in Ukrainian]. https://veteranhub.com.ua/wp-content/uploads/2024/09/ posibnyk-analitychnoho-tsentru-veteran-hub-_-yak-etychno-vzaiemodiiaty-ta-komunikuvaty-z-voinamy-ta-ikhnimy-blyzkymy-1.pdf

Veteran Hub. (2024c). The path of a warrior's beloved: Results 2024.

[in Ukrainian]. https://kohani.veteranhub.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/ shliakh-kokhanoi-voina-dlia-saytu.pdf

Wilson-Menzfeld, G., McGill, G., Moreland, M., Collins, T., Erfani, G., & Johnson, A. (2024). Military widows' experiences of social isolation, loneliness and unmet social needs. Journal of Loss and Trauma, 29(8), 1047–1067. https://doi.org/10.1080/15325024.2024.2326563

Worden, J. W. (2018). Grief counseling and grief therapy: A handbook for the mental health practitioner (5th ed.). Springer Publishing Company.

World Health Organization. (2023). Strengthening national capacity for mental health and psychosocial support during the war: WHO support to Ukraine in 2022. https://cdn.who.int/media/docs/default-source/mental-health/special-initiative/who-mhpss-support-to-ukraine_feb_2023.pdf

Yefimov, O. (2024, August 5). Legal status of a serviceman. YEFIMOV, BROZHKO AND PARTNERS [in Ukrainian].https://yefimov-partners.com/ 2024/08/05/pravovyi-status-viiskovosluzhbovtsia/

Опубліковано

16.07.2026

Як цитувати

МАКСІМЄНКО, С., КАРПЕНКО, А., ПІДДУБНА, Д., БОРНЯКОВА, В., & ІГНАТОВСЬКА, А. (2026). "Я маю тримати обличчя": тематичний аналіз інтерв’ю партнерок військовослужбовців, які переживають воєнну втрату. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія, 1(23), 77-85. https://doi.org/10.17721/BPSY.2026.1(23).11