Від лінійно- механістичноної моделі до динамічної предиктивної системи психіки: трансформація парадигми у психології та психотерапії
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2026.1(23).2Ключові слова:
парадигмальна трансформація, енактивне сприйняття, предиктивне кодування, ранні дезадаптивні схеми, інтолерантність до невизначеностіАнотація
Вступ. Обґрунтовано необхідність переходу від лінійно-механістичної моделі психіки до розуміння її як динамічної предиктивної системи. Показано методологічні та прикладні перспективи такої трансформації для психології і психотерапії. Розглянуто сучасні концепції у філософії свідомості, психології та нейронауці, що трактують психіку як самоорганізовану систему на засадах предиктивного кодування й алостатичної регуляції. Теоретичну основу становлять енактивне сприйняття (А. Ноє) та теорія передбачення (К. Фрістон). Акцент зроблено на зміні уявлень про свідомість (Д. Чалмерс), суб'єктність та принципи психотерапевтичної допомоги у випадку "помилки передбачення" при плануванні життєвих подій. Мета дослідження систематизувати положення парадигми динамічної предиктивної системи психіки та проілюструвати її дієвість емпіричними даними.
Методи. Проведено два емпіричних дослідження ранніх дезадаптивних схем особистості (за Д. Янгом), що визначають "помилки передбачення" у плануванні майбутнього студентами-випускниками. Використано: YSQ-S3 (адапт. С. Сардарзаде́х), ACE (адапт. О. Власової), Brief COPE (адапт. Т. Яблонської), PSS-10, IUS-12 (адапт. Г. Громової), Шкалу психологічного благополуччя К. Ріфф (адапт. С. Карсканової) та авторські анкети. Вибірка: дві групи студентів (50 і 40 осіб).
Результати. Доведено, що ранні дезадаптивні схеми формують передумови для зниження стресостійкості, інтолерантності до невизначеності, зменшення рівня психологічного благополуччя та впевненості у собі як суб'єкті прийняття рішень та конструювання майбутнього. Отримані результати засвідчують, що сформовані в ранньому дитинстві схеми та установки є значущими предикторами психологічного благополуччя та здатності студентської молоді до конструктивного формування траєкторії майбутнього.
Висновки. Теоретичний аналіз і результати емпіричного дослідження підтверджують доцільність переходу від лінійно-механістичної до динамічної предиктивної парадигми як у психології, так і в психотерапії.
Завантажити
Посилання
Ackerman, J. M., Nocera, C. C., & Bargh, J. A. (2010). Incidental haptic sensations influence social judgments and decisions. Science, 328(5986), 1712–1715. https://doi.org/10.1126/science.1189993
Barrett, L. F. (2017). How emotions are made: The secret life of the brain. Houghton Mifflin Harcourt.
Barsalou, L. W. (2008). Grounded cognition. Annual Review of Psychology, 59, 617–645. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.59.103006.093639
Clark, A. (2016). Surfing uncertainty: Prediction, action, and the embodied mind. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/ 9780190217013.001.0001
Clark, A., & Chalmers, D. (1998). The extended mind. Analysis, 58(1), 7–19. https://doi.org/10.1093/analys/58.1.7
Damasio, A. R. (2018). The strange order of things: Life, feeling, and the making of cultures. Pantheon. https://doi.org/10.1111/j.1748-0361.2018.00014.x
Friston, K. (2010). The free-energy principle: A unified brain theory? Nature Reviews Neuroscience, 11(2), 127–138. https://doi.org/10.1038/nrn2787
Friston, K. (2019). A free energy principle for a particular physics. arXiv. https://doi.org/10.48550/arXiv.1906.10184
Gallagher, S. (2017). Enactivist interventions: Rethinking the mind. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780198794325.001.0001
Hayes, S. C., Hofmann, S. G., & Stanton, C. E. (2020). Process-based therapy: The scientific foundations of a unified psychotherapy. Clinical Psychology: Science and Practice, 27(1), e12349. https://doi.org/10.1111/cpsp.12349
Hohwy, J. (2013). The predictive mind. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199682737.001.0001
Jostmann, N. B., Lakens, D., & Schubert, T. W. (2009). Weight as an embodiment of importance. Psychological Science, 20(9), 1169–1174. https://doi.org/10.1111/j.1467-9280.2009.02426.x
Lakoff, G., & Johnson, M. (1980). Metaphors we live by. University of Chicago Press.
Noë, A. (2004). Action in perception. MIT Press. https://doi.org/10.7551/mitpress/1131.001.0001
Ruppert, F. (2014). Early trauma: Hidden wounds in adults. Klett-Cotta.
Schiepek, G., Eckert, H., Aas, B., Wallot, S., & Wallot, A. (2017). Complexity and nonlinear dynamics in psychotherapy. Frontiers in Psychology, 8, Article 151. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.00151
Seth, A. K. (2013). Interoceptive inference, emotion, and the embodied self. Trends in Cognitive Sciences, 17(11), 565–573. https://doi.org/ 10.1016/j.tics.2013.09.007
Seth, A. K., & Tsakiris, M. (2018). Being a beast machine: The somatic basis of selfhood. Trends in Cognitive Sciences, 22(11), 969–981. https://doi.org/10.1016/j.tics.2018.08.008
Seth, A. (2021). Being you: A new science of consciousness. Dutton.
Solms, M. (2021). The hidden spring: A journey to the source of consciousness. W. W. Norton & Company.
Sterling, P., & Eyer, J. (1988). Allostasis: A new paradigm to explain arousal pathology. In S. Fisher & J. Reason (Eds.), Handbook of life stress, cognition and health (pp. 629–649). Wiley.
Thelen, E., & Smith, L. B. (1994). A dynamic systems approach to the development of cognition and action. MIT Press. https://doi.org/10.7551/mitpress/2529.001.0001
Thompson, E. (2007). Mind in life: Biology, phenomenology, and the sciences of mind. Harvard University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctv1pnc647
Tononi, G. (2008). Consciousness as integrated information: A provisional manifesto. The Biological Bulletin, 215(3), 216–242. https://doi.org/10.2307/25470707
Varela, F. J., Thompson, E., & Rosch, E. (1991). The embodied mind: Cognitive science and human experience. MIT Press. https://doi.org/10.7551/mitpress/6730.001.0001
Williams, L. E., & Bargh, J. A. (2008). Experiencing physical warmth promotes interpersonal warmth. Science, 322(5901), 606–607. https://doi.org/10.1126/science.1162548
Young, J. E., Klosko, J. S., & Weishaar, M. E. (2003). Schema therapy: A practitioner's guide. Guilford Press.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.