Феномен сорому як психологічна генеза життєтворення
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.2(22).11Ключові слова:
психологічна генеза життєтворення, життєвий шлях, суб’єктність, смислотворення, цілепокладання, вчинок, життєва перспектива, інтероцепція, сором, токсичний сором, функціональний сором, саморегуляціяАнотація
Вступ. Динамічні процеси у сучасному українському суспільно-політичному просторі життєтворення набуває значення ресурсу для збереження цілісності та розвитку особистості, однак його генеза по-різному пояснюється у провідних методологічних традиціях. Мета статті — розкрити зміст і структуру генези життєтворення особистості в сучасній психології та окреслити емоційний чинник, що може запускати/блокувати суб’єктне конструювання життя.
Методи. У ході теоретико-методологічного дослідження застосовано методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та концептуалізації. Матеріал інтерпретовано з урахуванням узгодженості складників житєтворення (емоційного, когнітивного, поведінкового).
Результати. Показано, що життєтворення має різну генезу, зокрема: в гуманістично-екзистенційній традиції — це внутрішні сенси, автентичність, свободи, відповідальність; в біхевіористичній/соціально-когнітивній — це навчання, саморегуляція, моделювання, адаптація; в психоаналітичній — це трансформація несвідомого, символізація досвіду, сублімація; у персонологічно-розвитковій — це інтеграція подій і рішень у біографічну перспективу, цілепокладання, вчинок. Обґрунтовано припущення про те, що у змісті емоційного складника життєтворення системотвірним джерелом, яке визначає узгодженість компонентів життєтворення, є сором. Функціональний сором виконує регулятивну соціальну роль, підтримує цілісність «Я», а токсичний сором як інтроєктована домінанта деформує смислотворення, звужує свободу вибору, блокує активність/дію, руйнує інтероцептивну чутливість і спричиняє феномен «замороженої агентності» та втрату особистістю суб’єктності.
Висновки . Життєтворення доцільно трактувати як процес і результат узгодження сенсу й дії, внутрішніх і зовнішніх умов, що насамперед зумовлюється станом емоційної регуляції. Токсичний сором є антагоністом життєтворення, оскільки переводить особистість у позицію об’єкта оцінювання та паралізує авторство життя; натомість інтеграція сорому й відновлення імпульсу, дії, творчості та суб’єктності зумовлює контексти повернення особистості до конструювання власного життєвого простору.
Посилання
Holovakha, Ye. I., & Panina, N. V. (2014). Psychology of human mutual understanding (2nd ed., revised and expanded). Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
Maksymenko, S. D. (2006). Genetic psychology of personality. National Pedagogical Dragomanov University [in Ukrainian].
Romenets, V. A. (1964). Human and the feat. Naukova Dumka [in Ukrainian].
Romenets, V. A. (2004). Psychology of creativity (3rd ed.). Lybid [in Ukrainian].
Serdiuk, L. Z. (Ed.). (2021). Self-determination of psychological well-being of personality: A monograph (L. Z. Serdiuk, I. V. Danyliuk, V. V. Turban, O. I. Penkova, N. D. Volodarska et al.). Viktoriia Kundelska Publisher [in Ukrainian].
Tytarenko, T. M. (2003). Psychology of life creation. Lybid [in Ukrainian].
Tytarenko, T. M. (2013). Personal self-construction: Cyclical-progressive dynamics. Psychology and Personality, 1(3), 85–96.
http://psychpersonality.inf.ua/ПО_№1_2013-7.pdf [in Ukrainian].
Tytarenko, T. M. (Ed.). (2016). Psychology of personality life creation in the modern world: A monograph (Yu. D. Hundertailo, V. O. Klymchuk, O. Ya. Kliapets et al.). Millennium [in Ukrainian].
Shvalb, Yu. M. (2020). Ecology of human life space: Selected works (on the occasion of the 65th anniversary). [in Ukrainian].
Bandura, A. (1977). Social learning theory. Prentice Hall.
Bandura, A. (1986). Social foundations of thought and action: A social cognitive theory. Prentice Hall.
Bandura, A. (2006). Toward a psychology of human agency. Perspectives on Psychological Science, 1(2), 164–180. https://doi.org/10.1111/j.1745-6916.2006.00011.x
Baumeister, R. F., & Vohs, K. D. (2007). Self-regulation, ego depletion, and motivation. Social and Personality Psychology Compass, 1(1), 115–128. https://doi.org/10.1111/j.1751-9004.2007.00001.x
Brown, B. (2012). Daring greatly. Gotham Books.
Carver, C. S., & Scheier, M. F. (2001). On the self-regulation of behavior. Cambridge University Press.
Dana, D. (2018). The polyvagal theory in therapy: Engaging the rhythm of regulation. W. W. Norton.
Ehrlich, R. (2021). Winnicott’s idea of the false self: Theory as autobiography [Doctoral dissertation]. University College London.
Erikson, E. H. (1950). Childhood and Society. New York: W. W. Norton & Company.
Fonagy, P., Gergely, G., Jurist, E. L., & Target, M. (2002). Affect regulation, mentalization, and the development of the self. Other Press.
Frankl, V. E. (1963). Man’s search for meaning. Beacon Press.
Freud, S. (1905). Three essays on the theory of sexuality.
(Original work published 1905)
Gadalla, M., Nikoletseas, S., & Amazonas, J. R. de A. (2024). Combining psychoanalysis and computer science: Emotions and Lacanian discourses. arXiv. https://arxiv.org/abs/2410.22895
Gilbert, P. (2010). Compassion focused therapy. Routledge.
Jung, C. G. (1967). Two essays on analytical psychology (Collected Works, Vol. 7). Princeton University Press.
Kaufman, G. (1980). Shame: The power of caring. Schenkman.
Kaufman, G. (1989). Shame: The underside of narcissism. Springer.
Kaufman, G. (1996). The psychology of shame: Theory and treatment. Springer.
Kaufman, G. (2004). Shame: The power of caring (Rev. ed.). Springer.
Kaufman, G., & Raphael, L. (1996). Coming out of shame. Doubleday.
Lacan, J. (2006). Écrits: The first complete edition in English (B. Fink, Trans.). W. W. Norton.
Levy, K. N., Yeomans, F. E., & Diamond, D. (2014). Psychodynamic approaches to personality pathology. American Psychological Association. https://doi.org/10.1037/14354-000
Li, L., & Li, C. (2023). Return to Lacan: An approach to digital twin mind with free energy principle. arXiv. https://arxiv.org/abs/2309.06707
Maslow, A. H. (1968). Toward a psychology of being (2nd ed.). Van Nostrand.
Maslow, A. H. (1971). The farther reaches of human nature. Viking Press.
May, R. (1953). Man’s search for himself. W. W. Norton.
May, R. (2007). Love and will. W. W. Norton.
Mehling, W. E., et al. (2018). Differentiating attention styles and regulatory aspects of interoceptive awareness. Philosophical Transactions of the Royal Society B, 373(1744), Article 20170313. https://doi.org/10.1098/rstb.2017.0313
Nathanson, D. L. (1992). Shame and pride: Affect, sex, and the birth of the self. W. W. Norton.
Nathanson, D. L. (1997). Knowing feeling: Affect, script, and psychotherapy. W. W. Norton.
Neumann, E. (1973). The origins and history of consciousness (R. F. C. Hull, Trans.). Princeton University Press.(Original work published 1954)
Ogden, P., Minton, K., & Pain, C. (2006). Trauma and the body: A sensorimotor approach to psychotherapy. W. W. Norton.
Pattison, S., & Kaufman, G. (2015). Shame, identity, and the moral self. In Handbook of shame (pp. xx–xx). Springer.
Porges, S. W. (2011). The polyvagal theory: Neurophysiological foundations of emotions, attachment, communication, and self-regulation. W. W. Norton.
Rogers, C. R. (1961). On becoming a person: A therapist’s view of psychotherapy. Houghton Mifflin.
Schore, A. N. (2012). The science of the art of psychotherapy. W. W. Norton.
Skinner, B. F. (1953). Science and human behavior. Macmillan.
Tangney, J. P., & Dearing, R. L. (2002). Shame and guilt. Guilford Press.
Tricarico, G. (Ed.). (2024). Contemporary voices on individuation: C. G. Jung’s legacy for the modern world. Routledge.
van der Kolk, B. (2014). The body keeps the score. Viking.
Winnicott, D. W. (1960). Ego distortion in terms of true and false self. In The maturational processes and the facilitating environment (pp. 140–152). Hogarth Press.
Winnicott, D. W. (1965). The maturational processes and the facilitating environment. Hogarth Press.
Wurmser, L. (2004). The power of the inner judge. Karnac.
Yalom, I. D. (1980). Existential psychotherapy. Basic Books.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
