Суб'єктивна інтерпретація ключових чинників психологічного благополуччя вчителів

Ольга КАЗАКОВА

doi:10.17721/BPSY.2025.2(22).9

Автор(и)

Ольга КАЗАКОВА Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.2(22).9

Ключові слова:

психологічне благополуччя, вчителі, емоційне вигорання, фокус-група, професійна самореалізація, саморегуляція, соціальні чинники, освітнє середовище

Анотація

Вступ. У сучасних умовах підвищених професійних навантажень та суспільної нестабільності питання психологічного благополуччя вчителів набуває особливої актуальності. Зростання рівня емоційного вигорання серед педагогів, як в Україні, так і за кордоном, свідчить про необхідність вивчення не лише індивідуальних, але й організаційно-соціальних чинників цього феномену. Метою дослідження стало виявлення ключових чинників психологічного благополуччя вчителів у їхній суб'єктивній інтерпретації за допомогою методу фокус-груп.

Методи. У дослідженні застосовано якісний метод фокус-групового інтерв'ю. У січні 2025 року було проведено 7 онлайн-фокус-груп (N = 62) з учителями загальноосвітніх закладів з різних регіонів України. Дискусії модерувалися за стандартизованим сценарієм, транскрибувалися та піддавалися якісному контент-аналізу. Застосовано кластеризацію факторів за семантичним змістом.

Результати. У результаті аналізу було виокремлено п'ять кластерів чинників психологічного благополуччя вчителів: (1) соціально-організаційний (фінансова стабільність, адміністративна підтримка, зменшення бюрократії); (2) міжособистісний (підтримка колективу, взаємодія з учнями і батьками); (3) особистісно-ресурсний (саморегуляція, ритуали відновлення, тілесні практики); (4) макросоціальний (війна, економічна нестабільність, інформаційний фон); (5) екзистенційно-професійний (відчуття сенсу, позитивний зворотний зв'язок від учнів). Виявлено унікальні чинники: потреба в естетиці, креативність, автономія в педагогічних рішеннях.

Висновки. Психологічне благополуччя вчителя формується на перетині особистісних ресурсів та системних умов. Незбалансованість зовнішніх вимог та недостатність підтримки посилюють потребу в компенсаторних механізмах.
Результати підкреслюють важливість створення безпечного освітнього середовища, зниження бюрократичного тиску та підтримки можливостей професійної самореалізації в умовах соціальних криз. Дослідження демонструє потенціал фокус-груп як методу глибокого якісного аналізу складних психологічних феноменів у професійних спільнотах.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Dzyuba, T., Karamushka, L., Galushko, L., Zviaholska, I., Karamushka, T., Khamaidia, A., & Vakulych, T. (2021). Mental health of teachers in Ukrainian educational organizations. Wiadomości Lekarskie, 74(11), 2779–2783. https://doi.org/10.36740/WLek202111117

Fredrickson, B. L. (2004). The broaden–and–build theory of positive emotions. Philosophical Transactions of the Royal Society of London. Series B: Biological Sciences, 359(1449), 1367–1377. https://doi.org/10.1098/rstb.2004.1512

Gearhart, C. A., Blaydes, M., & McCarthy, C. J. (2022). Barriers to and Facilitators for Teachers' Wellbeing. Frontiers in Psychology, 13. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.867433

Handzilevska, H., & Tsurkan, V. (2024). Narrative practices in the context of supporting teachers' emotional well-being. In Current Issues of Professional Teacher Training: National and Eurointegration Dimension (Proceedings of the 3rd International Scientific and Practical Conference, May 21, 2024, Yurii Fedkovych Chernivtsi National University). Retrieved from https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/9251/ [in Ukrainian].

Gorbunova, V., Klymchuk, V., & Faryma, O. (2025). Developing the Mental Health Sensitive School Concept: Insights from focus group discussions. PLOS Mental Health, 2(7), e0000368. https://doi.org/10.1371 /journal.pmen.0000368

Guzauskas, D., et al. (2021). Teachers' and parents' perspectives on promoting primary school students' physical activity at school. Sustainability, 13(23), 13287. https://doi.org/10.3390/su132313287

International Department. (2023, Березень 22). 54 % of Ukrainian teachers have professional burnout, and three-quarters of students have signs of stress " Профспілка працівників освіти і науки України. Профспілка працівників освіти і науки України. https://pon.org.ua/info-english/engnews/10102-54-of-ukrainian-teachers-have-professional-burnout-and-three-quarters-of-students-show-signs-of-stress.html

Krueger, R. A., & Casey, M. A. (2015). Focus groups: A practical guide for applied research (5th edition). SAGE.

Panok, V. (2023). Concept of reforming the psychological service in the education system of Ukraine until 2030. Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, 5(2), 1–10. https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5204 [in Ukrainian].

Skaalvik, E. M., & Skaalvik, S. (2017). Dimensions of teacher burnout: Relations with potential stressors at school. Social Psychology of Education, 20(4), 775–790. https://doi.org/10.1007/s11218-017-9391-0

Sutton, R. E., & Wheatley, K. F. (2003). Teachers' Emotions and Teaching: A Review of the Literature and Directions for Future Research. Educational Psychology Review, 15(4), 327–358. https://doi.org/10.1023/ A:1026131715856

Tkachenko, V., Prysiazhniuk, Y., Verkhovenko, O., & Nenko, Y. (2024). Emotional burnout of Ukrainian teachers in the context of a full-scale invasion. Revista Brasileira de Educação do Campo, 9. https://doi.org/10.70860/ ufnt.rbec.e19043

Volodarska, N. D. (2020). The role of intervision groups in restoring the psychological well-being of school psychologists. Current Issues in Psychology. Series: Psychology of Personality. Psychological Assistance to the Individual, 21(11), 52–66 [in Ukrainian].