Емоційний інтелект як здібність: пілотажне дослідження з динамічними стимулами
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.2(22).12Ключові слова:
emotional intelligence, ability model, psychodiagnostics, pilot study, video stimuli, methodology developmentАнотація
Вступ. Актуальність цього дослідження зумовлена потребою у валідних, об’єктивних інструментах вимірювання емоційного інтелекту як здібності, що відіграє ключову роль у міжособистісній взаємодії, психологічній адаптації та розвитку емоційної компетентності. Особливого значення це набуває у сферах освіти, психотерапії, професійного добору та соціальної реабілітації. Метою цього дослідження є апробація авторської методики оцінки емоційного інтелекту на основі моделі здібностей Майєра-Саловея із застосуванням динамічних відеостимулів. Об’єктом дослідження виступає емоційний інтелект як когнітивна здібність. Предметом дослідження є авторська методика діагностики емоційного інтелекту, яка використовує динамічні відеостимули.
Методи. Для досягнення поставленої мети були застосовані загальнонаукові методи (аналіз, синтез, систематизація) теоретичної літератури з проблеми емоційного інтелекту та психометрії. Проведено теоретичний аналіз сучасних підходів до вимірювання емоційного інтелекту, зокрема моделей здібностей та рис. Розроблено авторську методику з використанням динамічних відеостимулів на основі чотиригілкової моделі Майєра-Саловея. Для обробки результатів пілотажного тестування застосовувалися описова статистика, розрахунок внутрішньої узгодженості шкал (коефіцієнт α Кронбаха), а також кореляційний аналіз з метою перевірки взаємозв'язків між субшкалами методики та окремими критеріальними змінними.
Результати. Дослідження показало, що запропонована методика вимірювання емоційного інтелекту як здібності має обґрунтований потенціал, проте потребує доопрацювання окремих завдань для покращення їх зрозумілості та внутрішньої узгодженості. Після внесення коректив у формулювання та структуру тесту було зафіксовано суттєве підвищення надійності інструменту - підсумковий коефіцієнт α Кронбаха досяг значення 0,86, що свідчить про високий рівень внутрішньої узгодженості шкал. Отримані результати підтверджують можливість подальшого використання та психометричної перевірки методики на більшій вибірці.
Висновки. Результати пілотажного дослідження вказують, що розроблена методика виявляє перспективи для ефективного вимірювання емоційного інтелекту як здібності, однак її поточне застосування обмежене низкою важливих викликів та невизначеностей. Подальше вдосконалення та глибоке дослідження дозволять повною мірою оцінити потенціал цього інструменту в психодіагностиці. Отримані результати створюють основу для майбутніх відкриттів, але остаточні висновки потребують комплексної перевірки та підтвердження.
Посилання
Афоніна, І. В. (2011). Емоційна зрілість особистості: Практичні проблеми психологічної діагностики. [Монографія]. ЛНУ імені Тараса Шевченка.
Ложкін, Г. В., Носкова, О. В., & Толкунова, І. В. (2014). Емоційний інтелект як інтегральна особистісна властивість. 34(37), 23–31.
Носенко, Е. Л., & Коврига, Н. В. (2003). Емоційний інтелект: Концептуалізація феномену, основні функції. [Монографія]. Вища школа.
Носенко, Е. Л. (2004). (б. д.). Емоційний інтелект як соціально значуща інтегральна властивість особистості. 4, 95–109.
Українське психометричне товариство (Режисер). (2024, Лютий 28). ТОП-10 методик, які зіпсують ваше дослідження [Zoom]. https://www.youtube.com/watch?v=0_UY3Ui9hWQ
Atwater, L. E., & Yammarino, F. J. (1992). Does self–other agreement on leadership perceptions moderate the validity of leadership and performance predictions? Personnel Psychology, 45(1), 141–164.
Bar-On, R. (2006). The Bar-On model of emotional-social intelligence (ESI). 18, 13–25.
Brackett, M. A., Rivers, S. E., & Salovey, P. (2011). Emotional Intelligence: Implications for Personal, Social, Academic, and Workplace Success. Social and Personality Psychology Compass, 5(1), Article 1. https://doi.org/10.1111/j.1751-9004.2010.00334.x
Goleman, D. (1995). Emotional intelligence: Why it can matter more than IQ. New York: Bantam Books.
Goleman, D. (2001). Emotional intelligence: Issues in paradigm building. In C. Cherniss & D. Goleman (Eds.), The emotionally intelligent workplace: How to select for, measure, and improve emotional intelligence in individuals, groups, and organizations (pp. 13–26). San Francisco, CA: Jossey-Bass.
Goleman, D. (2003). Apples and applesauce. Issues and Recent Developments in Emotional Intelligence, 1(3). https://www.eiconsortium.org/reprints/ei_issues_and_common_misunderstandings_goleman_comment.html
Kline, P. (1986). A handbook of test construction: Introduction to psychometric design. Routledge.
Petrides, K. V. (2009). Technical manual for the Trait Emotional Intelligence Questionnaires (TEIQue). (1st ed., 4th printing). https://www.psychometriclab.com
Petrides, K. V. (2016). Four Thoughts on Trait Emotional Intelligence. Emotion Review, 8(4), 345–345. https://doi.org/10.1177/1754073916650504
Petrides, K. V., Pita, R., & Kokkinaki, F. (2007). The location of trait emotional intelligence in personality factor space. British Journal of Psychology, 98(2), Article 2. https://doi.org/10.1348/000712606X120618
Salovey, P., & Mayer, J. D. (1990a). Emotional Intelligence. Imagination, Cognition and Personality, 9(3), Article 3. https://doi.org/10.2190/DUGG-P24E-52WK-6CDG
Salovey, P., & Mayer, J. D. (1990b). Emotional Intelligence. Imagination, Cognition and Personality, 9(3), 185–211. https://doi.org/10.2190/DUGG-P24E-52WK-6CDG
Shyron, Yu. (2022). MSCEIT emotional intelligence test: Description, validization and adaptation. Galic’kij ekonomičnij visnik, 74(1), 141–151. https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2022.01.141
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
