Центральні механізми аудіальної перцепції: нейроанатомічні основи та клінічні прояви при деменціях
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.2(22).3Ключові слова:
розлади слуху, подвійна дисоціація, скронева частка, когнітивне старіння, нейродегенераціяАнотація
Вступ. Слух — одна з ключових сенсорних систем, що забезпечує адаптацію до середовища, комунікацію, навчання та когнітивну інтеграцію. За даними ВООЗ на 2019 рік, понад 1.5 млрд людей мають порушення слуху, з них 430 млн потребують допомоги. До 2050 року ці цифри можуть зрости до 2.5 млрд і 700 млн відповідно. У дослідженні було розкрито, що аудіальна перцепція має структуровану нейроанатомічну організацію, яка включає вентральні та дорзальні шляхи обробки звуку, функціональну асиметрію скроневих часток та спеціалізовані модулі для обробки різних елементів аудіального повідомлення. Погіршення слуху, як серед військових, так і серед цивільного населення внаслідок повномасштабного вторгнення, набуває особливого значення у зв’язку з його потенційним зв’язком із нейродегенерацією та розвитком деменцій. Кожний профіль нейродегенерації маніфестується у різноманітних формах дисфункції системи аудіальної перцепції, внаслідок ураження специфічних модулів обробки.
Метою дослідження було введення у науковий дискурс особливостей континуального розвитку досліджень аудіальної перцепції, аналіз кортикальних корелятів погіршення або втрати слуху та взаємозв’язку деменцій з розладами слуху.
Результати. Внаслідок проведеного теоретичного дослідження, було окреслено проблематику раннього вивчення системи аудіальної перцепції внаслідок її нейроанатомічної надмірності, маскування аудіальних розладів під розлади мовлення та поступовий перехід від континуальної теорії обробки слухового сигналу до модульної. Висвітлено елементи когнітивної системи обробки аудіальної інформації та її модульну структуру. Показано двосторонній зв’язок ураження системи аудіальної перцепції та деменцій різного походження.
Висновки. Внаслідок проведеного дослідження, можна аргументувати, що аудіальна перцепція є складною, модульною системою, чутливою до нейродегенеративних змін, особливо в скроневій частці. Втрата слуху — не лише сенсорний, а й когнітивний феномен, що може виступати предиктором деменцій. Подвійні дисоціації та взаємодія периферичних і центральних компонентів слуху вимагають мультифакторного підходу до діагностики та втручання. Запропоновано два напрями допомоги: когнітивно-компенсаторний (при центральному ефекті біологічного старіння) та сенсорний (при центральному ефекті периферичної патології). Аудіальна терапія розглядається як перспективний немедикаментозний метод покращення якості життя осіб із деменцією та втратою слуху.
Одним з обмежень виступає те, що стаття носить наративний оглядовий характер, емпіричне дослідження автора відсутнє.
Посилання
Eustache, F., Lambert, J., Cassier, C., Dary, M., Rossa, Y., Rioux, P., ... & Lechevalier, B. (1995). Disorders of auditory identification in dementia of the Alzheimer type. Cortex, 31(1), 119-127. https://doi.org/10.1016/S0010-9452(13)80110-4
Galushka, A., Podolyan, Y., Shvets, A., & Gorshkov, O. (2019). Peculiarities of military injury accompanying acubarotrauma in military services partici-pating in military action. Ukrainian Journal of Military Medicine, 19(3), 56-66. https://ujmm.org.ua/index.php/journal/article/view/54 [in Ukrainian].
Coebergh, J. A., McDowell, S., van Woerkom, T. C. A. M., Koopman, J. P., Mulder, J. L., Smink, F. R. E., ... & de Bruijn, S. F. T. M. (2025). Auditory agnosia for environmental sounds in Alzheimer’s disease: Effects on daily life. IBRO Neuroscience Reports, 18, 142-147. https://doi.org/10.1016/j.ibneur.2025.01.006
Engel, L. R., Frum, C., Puce, A., Walker, N. A., & Lewis, J. W. (2009). Different categories of living and non-living sound-sources activate distinct cortical networks. NeuroImage, 47(4), 1778–1791. https://doi.org/10.1016/j.neuroimage.2009.05.041
Eustache, F., Lambert, J., Cassier, C., Dary, M., Rossa, Y., Rioux, P., ... & Lechevalier, B. (1995). Disorders of auditory identification in dementia of the Alzheimer type. Cortex, 31(1), 119-127. https://doi.org/10.1016/S0010-9452(13)80110-4
Golden, H. L., Downey, L. E., Fletcher, P. D., Mahoney, C. J., Schott, J. M., Mummery, C. J., ... & Warren, J. D. (2015). Identification of environmental sounds and melodies in syndromes of anterior temporal lobe degeneration. Journal of the Neurological Sciences, 352(1-2), 94-98. https://doi.org/10.1016/j.jns.2015.03.007
Johnson, J. C., Marshall, C. R., Weil, R. S., Bamiou, D. E., Hardy, C. J., & Warren, J. D. (2021). Hearing and dementia: from ears to brain. Brain, 144(2), 391-401. https://doi.org/10.1093/brain/awaa429
Lewis, J. W., Talkington, W. J., Puce, A., Engel, L. R., & Frum, C. (2011). Cortical Networks Representing Object Categories and High-level Attributes of Familiar Real-world Action Sounds. Journal of Cognitive Neuroscience, 23(8), 2079–2101. https://doi.org/10.1162/jocn.2010.21570
López-Barroso, D., & de Diego-Balaguer, R. (2017). Language Learning Variability within the Dorsal and Ventral Streams as a Cue for Compensatory Mechanisms in Aphasia Recovery. Frontiers in Human Neuroscience, 11, 476. https://doi.org/10.3389/fnhum.2017.00476
Moore, B. C. J. (2021). The Effect of Exposure to Noise during Military Service on the Subsequent Progression of Hearing Loss. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(5), 2436. https://doi.org/10.3390/ijerph18052436
Nichols, E., Steinmetz, J. D., Vollset, S. E., Fukutaki, K., Chalek, J., Abd-Allah, F., Abdoli, A., Abualhasan, A., Abu-Gharbieh, E., Akram, T. T., Hamad, H. A., Alahdab, F., Alanezi, F. M., Alipour, V., Almustanyir, S., Amu, H., Ansari, I., Arabloo, J., Ashraf, T., . . . Vos, T. (2022). Estimation of the global prevalence of dementia in 2019 and forecasted prevalence in 2050: an analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. The Lancet Public Health, 7(2), e105–e125. https://doi.org/10.1016/s2468-2667(21)00249-8
Polster, M. R., & Rose, S. B. (1998). Disorders of auditory processing: evidence for modularity in audition. Cortex, 34(1), 47-65. https://doi.org/10.1016/S0010-9452(08)70736-6
Talebzadeh, A., Decoutere, I., Vander Mynsbrugge, T., Botteldooren, D., Devos, P., Aletta, F., Van de Velde, D., & De Vriendt, P. (2023). The Influence of Everyday Acoustic Environments on the Challenging Behavior in Dementia: A Participatory Observation Study in Nursing Homes. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(5), 4191. https://doi.org/10.3390/ijerph20054191
Tarawneh, H. Y., Menegola, H. K., Peou, A., Tarawneh, H., & Jayakody, D. M. (2022). Central auditory functions of Alzheimer’s disease and its preclinical stages: a systematic review and meta-analysis. Cells, 11(6), 1007. https://doi.org/10.3390/cells11061007
Vignolo, L. A. (2003). Music agnosia and auditory agnosia: Dissociations in stroke patients. Annals of the New York Academy of Sciences, 999(1), 50-57. https://doi.org/10.1196/annals.1284.005
Webster, P. J., Skipper-Kallal, L. M., Frum, C. A., Still, H. N., Ward, B. D., & Lewis, J. W. (2017). Divergent human cortical regions for processing distinct acoustic-semantic categories of natural sounds: animal action sounds vs. vocalizations. Frontiers in Neuroscience, 10, 579. https://doi.org/10.3389/fnins.2016.00579
World Health Organization. (2021). World report on hearing. World Health Organization. https://iris.who.int/handle/10665/339913
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
