Українська адаптація шкали процвітання

Олена ВЕЛЬДБРЕХТ; Дарина РИБАЧОК

doi:10.17721//BPSY.2025.2(22).2

Автор(и)

Олена ВЕЛЬДБРЕХТ Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор
Дарина РИБАЧОК Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721//BPSY.2025.2(22).2

Ключові слова:

психологічне благополуччя, процвітання, позитивне особистісне функціонування, адаптація, психометричні параметри, стрес

Анотація

Вступ. Шкала процвітання Е. Дінера ґрунтується на оновленій концепції психосоціального благополуччя, що включає вісім компонентів: цілі та сенс життя, підтримуючі стосунки, залученість, компетентність, самоприйняття, оптимізм, сприяння добробуту інших та повага. Адаптація цього інструменту буде корисним внеском у вітчизняну психологічну науку та практику.

Методи. Процедура адаптації проводилась відповідно стандартам Міжнародної тестової комісії. Дослідження відбувалося в чотири хвилі впродовж 2024-2025 рр. Вибірку склали 1254 особи віком від 10 до 82 років (середній вік 27,3, при стандартному відхиленні 12,8). Переважну більшість учасників (77,3 %) представляли жінки.

Результати. Адаптована методика має високі показники внутрішньої узгодженості (α Кронбаха 0,88, коефіцієнт Спірмена-Брауна для двох половин склав 0,87). Дані конфірматорного та експлораторного факторного аналізу демонструють однофакторну структуру шкали, що відповідає теоретичній моделі. Ретестова надійність перевірена шляхом опитування групи студентів (25 осіб) з інтервалом 8 тижнів; кореляція двох оцінок склала 0,55, що означає стабільність виміряної характеристики. Конвергентна валідність підтверджена очікуваними прямими кореляціями показника процвітання із спорідненими психічними явищами: оцінками задоволеності життям, усіма складовими моделі особистісного процвітання PERMA (позитивні емоції, залученість, стосунки, сенс, досягнення), почуттям самоцінності, цілеспрямованістю, самоефективністю та сприйняттям міжособистісної підтримки. Водночас, виявлені значущі негативні кореляції з параметрами тривоги, депресії та стресовими реакціями, спричиненими повномасштабною війною. Середній показник Шкали процвітання у вибірці склав 41,56 (SD = 8,15) при виразній правосторонній асиметрії розподілу. Результати опитування не пов’язані з віком або статтю.

Висновки. Українська адаптована версія Шкали процвітання є ефективним інструментом для загальної оцінки позитивного функціонування особистості. Шкала буде корисною для проведення наукових досліджень, в освітній та терапевтичній практиці.

Посилання

Brown, S. L., Nesse, R. M., Vinokur, A. D., & Smith, D. M. (2003). Providing support may be more beneficial than receiving it: Results from a prospec-tive study of mortality. Psychological Science, 14, 320–327. doi:10.1111/1467-9280.14461.

Carmona-Halty M., Marín-Gutierrez M. , Mena-Chamorro P., Sepulveda-Páez G., & Ferrer-Urbina R. (2022). Flourishing Scale: Adaptation and Evidence of Validity in a Chilean High School Context. Frontiers in Psychology, 13, 795452. DOI: 10.3389/fpsyg.2022.795452

Csikszentmihalyi, M. (1990). Flow: The psychology of optimal experience. New York: Harper & Row.

Diener, E. (1984). Subjective well-being. Psychological Bulletin, 95(3), 542–575. DOI: 10.1037/0033-2909.95.3.542

Diener, E., Wirtz, D., Biswas-Diener, R., Tov, W., Kim-Prieto, C., Choi, D.-w., & Oishi, S. (2009). New measures of well-being. In E. Diener (Ed.), As-sessing well-being: The collected works of Ed Diener (pp. 247–266). Springer Science + Business Media. https://doi.org/10.1007/978-90-481-2354-4_12

Diener, E., Wirtz, D., Tov, W., Kim-Prieto, C., Choi, D., Oishi, S., & Biswas-Diener, R. (2010). New well-being measures: Short scales to assess flour-ishing and positive and negative feelings. Social Indicators Research, 97(2), 143–156. https://doi.org/10.1007/s11205-009-9493-y

Fokkema, M., & Greiff, S. (2017). How performing PCA and CFA on the same data equals trouble: Overfitting in the assessment of internal structure and some editorial thoughts on it [Editorial]. European Journal of Psychological Assessment, 33(6), 399–402. https://doi.org/10.1027/1015-5759/a000460

Frankova I., Senyk O., Avramchuk O., Leshchuk I., Rudys A., Kurapov A. & Goral A. (2025) Psychometric properties of the revised Ukrainian version of the Continuous Traumatic Stress Response scale (CTSR) in the context of the Russo-Ukrainian war, European Journal of Psychotraumatology, 16(1), 2463186. DOI: 10.1080/20008066.2025.2463186

Haletska I., Klimanska M., & Klymanska L. (2022). Psychological Distress of Nine-Month War Experiencing by the Civilians in Ukraine. Ukrainian Psychological Journal, 2(18), 45–67. https://doi.org/10.17721/upj.2022.2(18).3 [in Ukrainian]

Haletska I., Klimanska M., & Perun M. (2023) DASS 21: Depression Anxiety Stress Scale. https://www2.psy.unsw.edu.au/dass/Ukranian/DASS-21_ua_about.pdf

Hankins M. (2007) Questionnaire discrimination: (re)-introducing coefficient delta. BMC Medical Research Methodology, 7(1), 19. DOI: 10.1186/1471-2288-7-19

Hone, L. C., Jarden, A., & Schofield, G. (2013). Psychometric properties of the Flourishing Scale in a New Zealand sample. Social Indicators Research, 1–15. http://dx.doi.org/10.1007/s11205-013-0501-x

Kulaieva, T. V. (2023). Psychological features of the experience of loneliness in adulthood. [a thesis for the scientific degree of PhD in specialty 053 Psychology, State Institution of Higher Education “University of Educational Management”].https://uacademic.info/ua/document/0824U000203 [in Ukrainian]

Olefir, V., & Bosniuk V., (2024). Adaptation of Ukrainian Version of the Satisfaction With Life Scale by E. Diner. Science and Education, 2, 64–72. DOI: 10.24195/2414-4665-2024-2-9 [in Ukrainian]

Pavlova, I., Krauss, S., McGrath, B., Cehajic-Clancy, S., Bodnar, I., Petrytsa, P., Synytsya, T., & Zhara, H. (2024). Individual and contextual predictors of young Ukrainian adults' subjective well-being during the Russian-Ukrainian war. Applied psychology. Health and well-being, 16(3), 886–905. https://doi.org/10.1111/aphw.12484

Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2000). Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist, 55(1), 68–78. https://doi.org/10.1037/0003-066X.55.1.68

Ryff, C. D. (2014). Psychological well-being revisited: advances in the science and practice of eudaimonia. Psychotherapy and psychosomatics, 83(1), 10–28. https://doi.org/10.1159/000353263

Ryff, C. D., & Singer, B. (1996). Psychological well-being: meaning, measurement, and implications for psychotherapy research. Psychotherapy and psychosomatics, 65(1), 14–23. https://doi.org/10.1159/000289026

Savchenko O., Kolesnichenko L., Chuzhykova V., & Berezhenna O. (2024). Life Significance in Maintaining Military Personnel’s Resilience: Making a Me-diation Model. Insight: The Psychological Dimensions of Society, (12), 66–95. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-12-21

Savchenko, O., & Lavrinenko D. (2023). A Brief Multidimensional Measure of Flourishing “PERMA-Profiler”: Adaptation of the Methodology and its Psy-chometric Properties. Habitus, 52, 167–178. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.52.29 [in Ukrainian]

Seligman, M. (2013). Flourish: A visionary new understanding of happiness and well-being. New York : Atria Paperback.

Silva, A. J., & Caetano, A. (2013). Validation of the Flourishing Scale and Scale of Positive and Negative Experience in Portugal. Social Indicators Re-search, 110(2), 469–478. https://doi.org/10.1007/s11205-011-9938-y

Sumi, K. (2014). Reliability and validity of Japanese versions of the Flourishing Scale and the Scale of Positive and Negative Experience. Social Indica-tors Research, 118(2), 601–615. https://doi.org/10.1007/s11205-013-0432-6

Veldbrekht, O. & Marfina, D. (2025). The Interpersonal Support Evaluation List (ISEL-12): its Ukrainian Adaptation and Psychometric Properties. Ukrainian Psychological Journal, 23, 2025. 41–69. https://doi.org/10.17721/upj.2025.1(23).3 [in Ukrainian]

Veldbrekht, O., Zinchenko, N., & Tavrovetska, N. (2025). Rosenberg Self-Esteem Scale: Ukrainian Adaptation and Psychometric Properties. Insight: the psychological dimensions of society, 13, 142–172. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2025-13-7

Weiner, D. S., & Guenther, C. L. (2020). Self-Enhancement Bias. In: Zeigler-Hill, V., Shackelford, T. K. (eds) Encyclopedia of Personality and Individual Differences. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-24612-3_1905