Дослідження криз професійного становлення з позиції суб’єктно-вчинкового підходу

Анотація

У статті відображено результати емпіричного дослідження особливостей тривожності та життєвих завдань особистості під час проживання криз професійного становлення. Вибірка досліджуваних склала 80 осіб віком 17 – 35 років, яка була поділена на дві групи: група 1 включала 34 особи, які отримують першу вищу освіту (студенти 1-3-го курсу), група 2 – 46 осіб в процесі зміни своєї професійної діяльності, які працюють за новою спеціальністтю. Для дослідження рівню особистісної та ситуативної тривожності було використано тест дослідження рівня тривожності Спілбергера-Ханіна. Для дослідження характеристик життєвих завдань була застосована методика «Життєві завдання особистості» (розробка колективу лабораторії соціальної психології особистості ІСПП НАПН України під керівництвом Т. М. Титаренко). Було виявлено достовірну різницю за критерієм Rs на рівні р ≤ 0,05 між групами обстежуваних за шкалою «Операційні характеристики життєвих завдань». Виявлено пряму кореляцію ступеню мотиваційних спрямувань та рівня особистісної тривожності у групі працюючих (на рівні р0,01). Визначено обернену кореляцію в обох групах між ставленням до майбутнього та особистісною тривожністю(на рівні р0,01). Операційні характеристики життєвих завдань обернено пропорційні до рівня тривожності в обох групах. Результати дослідження дають змогу стверджувати, що більша суб’єктність особистості усвідомлення своїх життєвих завдань, відчуття стійкості, цілісності життя, використання стратегій гнучкості та активності сприяє успішному подоланню тривоги під час професійних криз.