Суспільне ставлення до освітніх реформ: дослідження проблеми відкритості суджень (open-mindedness)

Світлана Чуніхіна

doi:10.17721/BSP.2020.1(11).12

Автор(и)

Світлана Чуніхіна Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, Київ, Україна Автор https://orcid.org/0000-0002-0813-6741

DOI:

https://doi.org/10.17721/BSP.2020.1(11).12

Ключові слова:

відкритість суджень, догматизм, відкритість новому досвіду, суспільне ставлення, освітня реформа

Анотація

У статті розглянуто проблему суперечливого ставлення громадськості до освітніх реформ у зв’язку із феноменом відкритості суджень (open-mindedness). На основі огляду тематичних досліджень виокремлено два великих напрями концептуалізації відкритості суджень. Перший напрям вивчає відкритість суджень у контексті міжособистісної взаємодії – як відсутність упереджень по відношенню до представників груп, які інтерпретуються як «інші», готовність толерувати «інакшість» та продуктивно взаємодіяти з іншими людьми в умовах конфлікту думок та позицій. У другому напрямі відкритість суджень розглядається передусім як когнітивна налаштованість на сприймання нових ідей, толерування розмаїття думок та готовність мислити поза встановленими межами («out of box»). На вибірці з 230 респондентів досліджено зв’язок когнітивного (догматизм) та особистісного (відкритість новому досвіду) аспектів відкритості суджень із суб’єктивним ставленням до освітніх реформ. Показано, що догматизм більше пов’язаний з категоричністю суджень щодо освітніх реформ. Більш догматичні респоденти схиляються до негативних оцінок реформ, менш догматичні скоріше не мають усталених оціночних суджень. Відкритість новому досвіду визначає скоріше модальність оцінок освітніх реформ. більш «відкриті» респонденти схильні в цілому позитивніше оцінювати зміни, що відбуваються внаслідок реформ, ніж менш «відкриті», яким притаманний певний песимізм. З’ясовано, що догматизм і відкритість новому досвіду по-різному проявляють себе у ставленні до освітніх реформ серед професіоналів, зайнятих в освітній сфері, і професійно не пов’язаних з освітою респондентів.

Посилання

Horova O. O. Metodychni zasady sotsialno-psykholohichnoho suprovodu osvitnikh ta suspilnykh reform: empirychne obgruntuvannia / O. O. Horova // Problemy politychnoi psykholohii. – 2017. – Vyp. 6. – S. 196-204. – Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pppr_2017_6_19

Ivanchenko S.M. Metody sotsialnoi vzaiemodii yak skladova sotsialno- psykholohichnoho suprovodu osvitnikh ta suspilnykh reform / S.M. Ivanchenko // Problemy politychnoi psykholohii. Zb. nauk. prats. – K., 2016. – Vyp. 3 (17). – S.161-170.

Sotsialna sytuatsiia v Ukraini: osoblyvosti vidobrazhennia transformatsiinykh protsesiv u hromadskii dumtsi (2014-2018): dovidnyk / Sliusarevskyi M.M., Humeniuk O.I., Dvornyk M.S., Chernysh L.P. – K.: Talkom, 2019. – 272 s.

Iurchenko, V., & Hrytsenok, L. (2020). Vplyv konkursu-kvestu na stavlennia uchasnykiv osvitnoho protsesu do reformy "Nova ukrainska shkola". Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii, (45(48), 110-120.

Arie W. Kruglanski & Lauren M. Boyatzi (2012) The Psychology Of Closed And Open Mindedness, Rationality, And Democracy, Critical Review, 24:2, 217-232, DOI: 10.1080/08913811.2012.711023

As'ari, A.R., Kurniati, D., Abdullah, A.H., Muksar, M., & Sudirman, S. (2019). Impact of Infusing Truth Seeking and Open-Minded Behaviors on Mathematical Problem-Solving. Journal for the Education of Gifted Young Scientists, 7(4), 1019-1036. DOI: http://dx.doi.org/10.17478/jegys.606031

Cegarra, J., Papa, A., Garcia-Perez, A., Fiano, F. An open-minded strategy towards eco-innovation: A key to sustainable growth in a global enterprise / J. Cegarra at all// Technological Forecasting and Social Change. – 2019. – 148. – 119727. 10.1016/j.techfore.2019.119727.

Haimovitz, K. and Dweck, C.S. The Origins of Children's Growth and Fixed Mindsets / K. Haimovitz and C.S. Dweck// New Research and a New Proposal. Child Dev. – 2017. – 88. – Р. 1849-1859. doi:10.1111/cdev.12955

Hare, W. Objections to open-mindedness in teaching. In Open- Mindedness and Education. – McGill-Queen's University Press, 1979. – from http://www.jstor.org/stable/j.ctt7zx21.10

Klimanska, M., & Haletska, I. (2019). Ukrainain adaptation of the short five factor personality questionnaire tipi (tipi-ukr). Psychological journal, 5(9), 57-76. https://doi.org/10.31108/1.2019.5.9.4

Lord, M. (2015). Group learning capacity: The roles of open- mindedness and shared vision. Frontiers in psychology. 6. 150. 10.3389/fpsyg.2015.00150.

Mitchell, R and Nicholas, S (2006) Knowledge Creation in Groups: The Value of Cognitive Diversity, Transactive Memory, and Open-mindedness Norms. The Electronic Journal of Knowledge Management, Volume 4 Issue 1.

Ole Boe et al (2015) Selecting the most relevant character strengths for Norwegian Army officers: An educational too. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 197.

Opykhailo O. B. (2014) Self-reported character strengths pertinent to gelotophobes, gelotophiles and katagelasticists. Вісник Дніпропетровського університету. Серія "Педагогіка і психологія ", 20.

Peterson, C., & Seligman, M. E. P. (2004). Character strengths and virtues: A handbook and classification. Washington, DC: American Psychological Association.

Robertson, L. H., Robertson, T. J., Robertson, D. T. The opened mind: An application of the historical concept of openness to education. In D. Conrad & P. Prinsloo (Eds.), Open(ing) education: Theory and practice. – Leiden, Netherlands: 2020. – https://doi.org/10.1163/9789004422988_003

Sawatzky, D & Zingle, H. (1969). Accurate Interpersonal Perception and Open-mindedness. Perceptual and motor skills. 29. 395-400. 10.2466/pms.1969.29.2.395.

Shearman, Sachiyo & Levine, Timothy (2006). Dogmatism Updated: A Scale Revision and Validation. Communication Quarterly. 54. 275-291. 10.1080/01463370600877950.

Tjosvold, Dean; Poon, Margaret (1998). Dealing with scarce resources: openminded interaction for resolving budget conflicts. Group & Organization Management. 23 (3).