Дислектичні розлади у школярів початкової школи: особливості навчання та соціалізації
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2022.2(16).2Ключові слова:
початкова школа, дислектичний розлад, навчання, когнітивні навички, соціалізаціяАнотація
Дислексія дедалі частіше стає реальністю для учнів і педагогів молодшої школи. У переважній більшості випадків наявність дис-лектичного розладу стає несподіванкою як для вчителя, батьків, так і самого школяра, адже найчастіше це встановлюють у 1-2 класі внаслідок виявлення складнощів, що виникають у процесі опанування письмового мовлення. Хоча слід зауважити, що, залежно від типу розладу, його ознаки можуть бути виявлені на більш ранніх етапах онтогенезу. Початкова школа (початок шкільного життя) - це новий крок дорослішання, бентежний період, який часто характеризується закономірною стресовістю через відсутність безпосередньої підтримки батьків, підвищення самостійної відповідальності, конкуренції за увагу вчителя, співіснування великої кількості індивідуальностей у колективі. У цій ситуації складнощі, що виникають з опануванням базових когнітивних навичок (читання, письмо і загалом - сприйняття письмових символів, як буквених, так і числових), може значно ускладнити процес соціалізації дитини, а також створити додаткові бар'єри перед учнем під час формування базових освітніх навичок. Це значно підвищує тривожність і знижує самооцінку дитини, вибудовує внутрішні бар'єри та страхи.
У статті проведено літературний пошук й аналіз наявних сучасних наукових досліджень у напрямі вивчення та подолання дисле-ктичного розладу. Також подано аналіз дислектичного розладу, представлено його класифікацію, описано ймовірні причини виникнення й охарактеризовано його вплив на процеси навчання та соціалізації на прикладі учнів молодшої школи. Подолання складнощів опанування графічними символами є тривалим і нестабільним процесом, що інколи призводить до зневіри в досягненні успіху, але слід підкреслити, що, незважаючи на певні особливості й ускладнення, дислексія не є вироком. Діти з дислектичними розладами потребують розуміння, допомоги дорослих (як батьків, так і педагогів) і розроблених сучасних підходів до презентації інформації, підвищення рівня концентрації уваги та подальшого опанування когнітивних навичок. Це забезпечує гармонійний розвиток і навчання учня, що, зі свого боку, усуває бар'єри у спілкуванні з однолітками та забезпечує успішну соціалізацію дитини.
Посилання
Prosina, O. V., & Budagyan, A. S. (2022). Current aspects of professional activity of a teacher: dyslexia as a reality of a modern school. Innovatsiyna pedagogika, 44 (2), 92-97. https://doi.org/10.32843/2663-6085/2022/44/2.19 [In Ukrainian].
Andresen, A., & Monsrud, M. B. (2021). Assessment of Dyslexia-Why, When, and with What?. Scandinavian Journal of Educational Research, 113. https://doi.org/10.1080/00313831.2021.1958373
Anulao, L. A., & Cruz, S. E. D. (2022). A Case Study of Learners with Dyslexia in an Elementary School in the Philippines. International Journal of Recent Advances in Multidisciplinary Topics, 3(2), 106-116. URL: https://www.ijramt.com
Elliott, J. G., & Grigorenko, E. L. (2014). The dyslexia debate (No. 14). NY: Cambridge University Press (USA). 259 p.
Gough, P. B., & Tunmer, W. E. (1986). Decoding, reading, and reading disability. Remedial and Special Education, 7(1), 6-10. https://doi.org/10.1177/ 074193258600700104
Habib, M. (2021). The neurological basis of developmental dyslexia and related disorders: A reappraisal of the temporal hypothesis, twenty years on. Brain sciences, 11(6), 708 https://doi.org/10.3390/brainsci11060708
Ihbour, S., Anarghou, H., Boulhana, A., Najimi, M., & Chigr, F. (2021). Mental health among students with neurodevelopment disorders: case of dyslexic children and adolescents. Dementia & Neuropsychologia, 15, 533540. https://doi.org/10.1590/1980-57642021dn15-040014
Morgan, W. P. (1896). Congenital word blindness. British Medical Journal, 2(1874), 1612. PMCID: PMC2510867
Nicolson, R. I., & Fawcett, A. J. (1999). Developmental dyslexia: the role of the cerebellum 1. Dyslexia, 5(3), 155-177. https://doi.org/10.1002 /(SICI)1099-0909(199909)5:3<155::AID-DYS143>3.0.CO;2-4
Pernet, C. R., Poline, J. B., Demonet, J. F., & Rousselet, G. A. (2009). Brain classification reveals the right cerebellum as the best biomarker of dyslexia. BMC neuroscience, 10(1), 1-19. https://doi.org/10.1186/1471-2202-10-67
Peyrin, C., Lallier, M., Démonet, J.F., Pernet, C., Baciu, M., Le Bas, J. F., & Valdois, S. (2012). Neural dissociation of phonological and visual attention span disorders in developmental dyslexia: FMRI evidence from two case reports. Brain Lang, 120, 381-394 https://doi.org/10.1016/j.bandl.2011.12.015
Snowling, M. J., & Hulme, C. (2012). Annual Research Review: The nature and classification of reading disorders-a commentary on proposals for DSM-5. Journal of child psychology and psychiatry, 53(5), 593-607. https://doi.org/10.1111/j.1469-7610.2011.02495.x
Usman, O. L., Muniyandi, R. C., Omar, K., & Mohamad, M. (2021). Advance machine learning methods for Dyslexia biomarker detection: a review of implementation details and challenges. IEEE Access, 9, 3687936897. https://doi.org/10.1109/ACCESS.2021.3062709
Yashchuk, O. M., Yashchuk, S. M., Kobernyk, H. I., Kotlovyi, S. A., & Biletska, I. O. (2020). Examining the Formation of Integrative Readiness of PreService Teachers to Work in Inclusive Classrooms in Ukraine. International Journal of Higher Education, 9(5), 208-222. https://doi.org/10.5430/ijhe.v9n5p208
Zoubrinetzky, R., Collet, G., Nguyen-Morel, M. A., Valdois, S., & Serniclaes, W. (2019). Remediation of Allophonic Perception and Visual Attention Span in Developmental Dyslexia: A Joint Assay. Front Psychol, 10, 1502. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01502
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
