Вплив заняття садівництвом на психофізіологічний стан людини

Наталія ТАРАН; Людмила БАЦМАНОВА; Оксана КОСИК; Ігор ЗИМА

doi:10.17721/BPSY.2023.2(18).11

Автор(и)

Наталія ТАРАН Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор https://orcid.org/0000-0002-8669-5899
Людмила БАЦМАНОВА Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор https://orcid.org/0000-0002-7995-8187
Оксана КОСИК Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор https://orcid.org/0000-0003-0873-3180
Ігор ЗИМА Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор https://orcid.org/0000-0003-2310-5609

DOI:

https://doi.org/10.17721/BPSY.2023.2(18).11

Ключові слова:

садівництво, психофізіологічний стан, функціональні зв’язки, частки мозку, функціональна активність мозку, емоції, мережа просодики, функціональна магнітно-резонансна томографія, профіль станів настрою

Анотація

Вступ. Представлено огляд наукової літератури щодо впливу заняття садівництвом на функціональну активність мозку та емоції. У сучасному житті постійно відчуваються інформаційні та емоційні напруження, перевантаження, що може призвести до занепокоєння та дискомфорту. Саме тому збереження психічного здоров'я дорослих і дітей є одним із найважливіших завдань, адже від цього залежить якість життя і особистісний розвиток кожного. Виявлено, що взаємодія людини з рослинним світом зменшує неспокій та стрес. Отже, метою дослідження було з'ясування впливу певних видів садівничої діяльності на психофізіологічні функції мозку людини.

Результати . Науковими дослідженнями підтверджено, що заняття садівництвом (догляд за рослинами, контакт із ґрунтом) має багато фізичних та розумових переваг для відновлення і усунення наслідків психоемоційного перенапруження сучасної людини. Виявлено, що природне, зелене середовище зменшує стрес, тоді як міське середовище має протилежний ефект. Завдяки позитивним результатам садівничої діяльності будинки для літніх людей пропонують цей вид активності людям середнього та літнього віку, офісним працівникам і широкій громадськості, щоб зменшити стрес і підвищити позитивні емоції. Показано, що після кожного виду садівничої діяльності формується функціональна зв'язність активованих часток мозку. Зокрема, на етапі підготування ділянки та посіву обстежувані сконцентрувалися на механічній обробці ґрунту, що полегшило їм увійти в стан зосередженого усвідомлення, подібного до медитації на усвідомлення. Новизна навичок садівничої діяльності викликає творчість і належить до емоційного опрацювання і мережі просодики.

Висновки. Роботи із садівництва (сівба насіння, садіння саджанців, внесення добрив, прополювання тощо) стабілізують психоемоційний стан людини. Заняття садівництвом посилює утворення функціональних зв'язків часток мозку, включаючи мережу емоційної просодики (сприяння позитивному мисленню, емоційній регуляції, самоконтролю та творчому мисленню). Ця інформація може використовуватись для розроблювання методів терапії людей з особливими потребами з урахуванням конкретних видів садівничої діяльності.

Посилання

Atchley, R. A., Strayer, D. L., & Atchley, P. (2012). Creativity in the wild: Improving creative reasoning through immersion in natural settings. PLoS ONE, 7(12). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0051474

Bratman, G. N., Daily, G. C., Levy, B. J., & Gross, J. J. (2015). The benefits of nature experience: Improved affect and cognition. Landscape and Urban Planning, 138, 41-50. https://doi.Org/10.1016/j.landurbplan.2015.02.005

Bratman, G. N., Hamilton, J. P., Hahn, K. S., Daily, G. C., & Gross, J. J. (2015). Nature experience reduces rumination and subgenual prefrontal cortex activation. Proceedings of the National Academy of Sciences, 112(28), 8567-8572. https://doi.org/10.1073/pnas.1510459112

Bush, G., Luu, P., & Posner, M. I. (2000). Cognitive and emotional influences in anterior cingulate cortex. Trends in Cognitive Sciences, 4(6), 215-222. https://doi.org/10.1016/s1364-6613(00)01483-2

Carter, R. (2019). The human brain book: An illustrated guide to its structure, function, and disorders. DK

Cerwen, G., Pedersen, E., & Palsdottir, A.-M. (2016a). The role of soundscape in nature-based rehabilitation: A patient perspective. International Journal of Environmental Research and Public Health, 13(12). https://doi.org/10.3390/ijerph13121229

Chalmin-Pui, L. S., Griffiths, A., Roe, J., Heaton, T., & Cameron, R. (2021). Why garden? - Attitudes and the perceived health benefits of home gardening. Cities, 112. https://doi.org/10.1016/j.cities.2021.103118

Dalgleish, T. (2004). The emotional brain. Nature Reviews Neuroscience, 5(7), 583-589. https://doi.org/10.1038/nrn1432

Ewert, A., & Chang, Y. (2018). Levels of nature and stress response. Behavioral Sciences, 8(5). https://doi.org/10.3390/bs8050049

Friston, K. J., Frith, C. D., Liddle, P. F., & Frackowiak, R. S. J. (1993). Functional connectivity: The principal-component analysis of large (PET) data sets. Journal of Cerebral Blood Flow, & Metabolism, 13(1), 5-14. https://doi.org/10.1038/jcbfm.1993.4

Fruhholz, S., Ceravolo, L., & Grandjean, D. (2011). Specific brain networks during explicit and implicit decoding of emotional prosody. Cerebral Cortex, 22(5), 1107-1117. https://doi.org/10.1093/cercor/bhr184

Han, A.-R., Park, S.-A., & Ahn, B.-E. (2018). Reduced stress and improved physical functional ability in elderly with mental health problems following a horticultural therapy program. Complementary Therapies in Medicine, 38, 19-23. https://doi.org/10.1016/j.ctim.2018.03.011

Harada, K., Ikuta, T., Nakashima, M., Watanuki, T., Hirotsu, M., Matsubara, T., Yamagata, H., Watanabe, Y., & Matsuo, K. (2018). Altered Connectivity of the Anterior Cingulate and the Posterior Superior Temporal Gyrus in a Longitudinal Study of Later-life Depression. Frontiers in Aging Neuroscience, 10. https://doi.org/10.3389/fnagi.2018.00031

Hayashi, N., Wada, T., Hirai, H., Miyake, T., Matsuura, Y., Shimizu, N., Kurooka, H., & Horiuchi, S. (2008). The Effects of Horticultural Activity in a Community Garden on Mood Changes. Environment Control in Biology, 46(4), 233-240. https://doi.org/10.2525/ecb.46.233

Heerwagen, J. H., & Orians, G. H. (1995). Humans, Habitats and Aesthetics. In S. R. Kellert (Ed.), The Biophilia Hypothesis (p. 138-172). Island Press.

Ikei, H., Komatsu, M., Song, C., Himoro, E., & Miyazaki, Y. (2014). The physiological and psychological relaxing effects of viewing rose flowers in office workers. Journal of Physiological Anthropology, 33(1), 6. https://doi.org/10.1186/1880-6805-33-6

Kamitsis, I., & Simmonds, J. G. (2017). Using resources of nature in the counselling room: Qualitative research into ecotherapy practice. International Journal for the Advancement of Counselling, 39(3), 229-248. https://doi.org/10.1007/s10447-017-9294-y

Kaplan, R., & Kaplan, S. (1989). Experience of nature: A psychological perspective. University of Cambridge ESOL Examinations.

Kim, G.-W., Jeong, G.-W., Kim, T.-H., Baek, H.-S., Oh, S.-K., Kang, H.-K., Lee, S.-G., Kim, Y. S., & Song, J.-K. (2010). Functional neuroanatomy associated with natural and urban scenic views in the human brain: 3.0T functional MR imaging. Korean Journal of Radiology, 11(5). https://doi.org/10.3348/kjr.2010.11.5.507

Kross, E., Davidson, M., Weber, J., & Ochsner, K. (2009). Coping with emotions past: The neural bases of regulating affect associated with negative autobiographical memories. Biological Psychiatry, 65(5), 361-366. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2008.10.019

Lai, P. H., Lee, A. Y., & Chang, C. Y. (2021). Using functional magnetic resonance imaging (fMRI) technology to analyze the benefit of horticultural activities. Acta Horticulturae, (1330), 161-168. https://doi.org/10.17660 /actahortic.2021.1330.18

Lai, P.-H., Li, C.-W., Hung, S.-H., Lee, A.-Y., Chang, C.-Y., & Tang, H.-F. (2023). How do horticultural activities affect brain activation and emotion? Scientific evidence based on functional connectivity. HortScience, 58(1), 67-78. https://doi.org/10.21273/hortsci16788-22

Lane, R. D., Reiman, E. M., Bradley, M. M., Lang, P. J., Ahern, G. L., Davidson, R. J., & Schwartz, G. E. (1997). Neuroanatomical correlates of pleasant and unpleasant emotion. Neuropsychologia, 35(11), 1437-1444. https://doi.org/10.1016/s0028-3932(97)00070-5

Lee, A.-Y., Kim, S.-O., & Park, S.-A. (2021). Attention and emotional states during horticultural activities of adults in 20s using electroencephalography: A pilot study. Sustainability, 13(23). https://doi.org/10.3390/su132312968

Lewis, C. A. (1995). Human health and well-being: The psychological, physiological, and sociological effects of plants on people. Acta Horticulturae, (391), 31-40. https://doi.org/10.17660/actahortic.1995.391.2

Lowry, C. A., Hollis, J. H., de Vries, A., Pan, B., Brunet, L. R., Hunt, J. R. F., Paton, J. F. R., van Kampen, E., Knight, D. M., Evans, A. K., Rook, G. A. W., & Lightman, S. L. (2007). Identification of an immune-responsive mesolimbocortical serotonergic system: Potential role in regulation of emotional behavior. Neuroscience, 146(2), 756-772. https://doi.org/10.1016 /j.neuroscience.2007.01.067

Marcus, C.C., M. Barnes. Healing gardens. (1999). Therapeutic benefits and design recommendations. John Wiley Sons Inc.

McFarland, A., Waliczek, T. M., Etheredge, C., & Sommerfeld Lillard, A. J. (2018). Understanding motivations for gardening using a qualitative general inductive approach. HortTechnology, 28(3), 289-295. https://doi.org/10.21273 /horttech03972-18

Park, S. A., Lee, A. Y., Lee, G. J., Kim, D. S., Kim, W. S., Shoemaker, C. A., & Son, K. C. (2016). Horticultural activity interventions and outcomes. WeonyeGwahagGisulji, (34), 513-527. https://doi:10.12972/kjhst.20160053.

Park, S.-A., Song, C., Oh, Y.-A., Miyazaki, Y., & Son, K.-C. (2017). Comparison of physiological and psychological relaxation using measurements of heart rate variability, prefrontal cortex activity, and subjective indexes after completing tasks with and without foliage plants. International Journal of Environmental Research and Public Health, 14(9). https://doi.org/10.3390/ijerph14091087

Park, S.-H., & Mattson, R. H. (2009). Therapeutic influences of plants in hospital rooms on surgical recovery. HortScience, 44(1), 102-105. https://doi.org/10.21273/hortsci.44.1.102

Perrone-Bertolotti, M., Cerles, M., Ramdeen, K. T., Boudiaf, N., Pichat, C., Hot, P., & Baciu, M. (2016). The self-pleasantness judgment modulates the encoding performance and the default mode network activity. Frontiers in Human Neuroscience, 10. https://doi.org/10.3389/fnhum.2016.00121

Plambech, T., & Konijnendijk van den Bosch, C. C. (2015). The impact of nature on creativity - A study among Danish creative professionals. Urban Forestry, & Urban Greening, 14(2), 255-263. https://doi.org/10.1016 /j.ufug.2015.02.006

Rodiek S. (2002). Influence of an outdoor garden on mood and stress in older adults. J. Therapeutic Hort., (13), 13-21.

Roth, G. (2013). Sensory systems: The coupling between brain and environmentin. In G. Roth (Ed). The long evolution of brains and minds. Springer Neth.

Sahlin, E., Ahlborg, G., Matuszczyk, J., & Grahn, P. (2014). Nature-Based stress management course for individuals at risk of adverse health effects from work-related stress-effects on stress related symptoms, workability and sick leave. International Journal of Environmental Research and Public Health, 11(6), 6586-6611. https://doi.org/10.3390/ijerph110606586

Schwartz, G. E., & Davidson, R. J. (1997). Neuroanatomical correlates of happiness, sadness, and disgust. American Journal of Psychiatry, 154(7), 926-933. https://doi.org/10.1176/ajp.154.7.926

Scott, S. K., Young, A. W., Calder, A. J., Hellawell, D. J., Aggleton, J. P., & Johnsons, M. (1997). Impaired auditory recognition of fear and anger following bilateral amygdala lesions. Nature, 385(6613), 254-257. https://doi.org/10.1038/385254a0

Soga, M., Gaston, K. J., & Yamaura, Y. (2017). Gardening is beneficial for health: A meta-analysis. Preventive Medicine Reports, 5, 92-99. https://doi.org/10.1016/j.pmedr.2016.11.007

Song, M. J., Kim, M. Y., Sim, I. S., & Kim, W. S. (2010). Evaluation of horticultural therapy on the emotional improvement of depressed patients by using heart rate variability. WeonyeGwahagGisulji, (28), 1066-1071.

Ulrich, R. S., & Parsons, R. Influences of passive experiences with plants on individual well-being and health. (1992). The role of orticulture in human well¬being and social development. Timber Press, Portland, OR, USA, 93-105

Ulrich, R. S., Simons, R. F., Losito, B. D., Fiorito, E., Miles, M. A., & Zelson, M. (1991). Stress recovery during exposure to natural and urban environments. Journal of Environmental Psychology, 11(3), 201-230. https://doi.org /10.1016/s0272-4944(05)80184-7

Van Den Berg, A. E., & Custers, M. H. G. (2010). Gardening promotes neuroendocrine and affective restoration from stress. Journal of Health Psychology, 16(1), 3-11. https://doi.org/10.1177/1359105310365577

Van den Berg, M., Maas, J., Muller, R., Braun, A., Kaandorp, W., Van Lien, R., Van Poppel, M., Van Mechelen, W., & Van den Berg, A. (2015). Autonomic nervous system responses to viewing green and built settings: Differentiating between sympathetic and parasympathetic activity. International Journal of Environmental Research and Public Health, 12(12), 15860-15874. https://doi.org/10.3390/ijerph121215026

Van den Heuvel, M. P., & Hulshoff Pol, H. E. (2010). Exploring the brain network: A review on resting-state fMRI functional connectivity. European Neuropsychopharmacology, 20(8), 519-534. https://doi.org/10.1016 /j.euroneuro.2010.03.008

Vujcic, M., Tomicevic-Dubljevic, J., Grbic, M., Lecic-Tosevski, D., Vukovic, O., & Toskovic, O. (2017). Nature based solution for improving mental health and well-being in urban areas. Environmental Research, 158, 385-392. https://doi.org/10.1016/j.envres.2017.06.030

Vytal, K., & Hamann, S. (2010). Neuroimaging Support for Discrete Neural Correlates of Basic Emotions: A Voxel-based Meta-analysis. Journal of Cognitive Neuroscience, 22(12), 2864-2885. https://doi.org/10.1162 /jocn.2009.21366

Waliczek, T. M., Zajicek, J. M., & Lineberger, R. D. (2005). The influence of gardening activities on consumer perceptions of life satisfaction. HortScience, 40(5), 1360-1365. https://doi.org/10.21273/hortsci.40.5.1360

Wilson, E. O. (1984). Biophilia. Harvard University Press. https://doi.org/10.4159/9780674045231

Yao, W., Zhang, X., & Gong, Q. (2021). The effect of exposure to the natural environment on stress reduction: A meta-analysis. Urban Forestry, & Urban Greening, 57, 126932. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2020.126932