Вікові особливості професійного вигорання вчителів в умовах воєнного стану

Анотація

Вступ. Актуальність дослідження професійного вигорання не втрачає актуальності повсякчас, оскільки залежить від завдань та умов професійної діяльності, які змінюються як із розвитком відповідної сфери, так і суспільства загалом. Збройна агресія РФ проти України визначає специфічність цих умов через посилення відповідальності за безпеку учнів, хронізацію стресу, посилення тривожності, порушення забезпечення базової потреби в безпеці та стабільності світу. За таких умов вік як чинник професійного вигорання визначає особливості актуалізації життєвого та професійного досвіду, адаптаційних можливостей. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей вікової детермінації професійного вигорання вчителів в умовах воєнного стану.

Методи. Для реалізації мети та завдань дослідження використано: методику діагностики професійного вигорання (К. Маслач, С. Джексон, в адаптації Н. Водоп'янової), методику "Копінг-поведінка у стресових ситуаціях" (С. Норман, Д. Ендлер, Д. Джеймс, М. Паркер; адаптований варіант Т. Крюкової); методику оцінки мотивації професійно-педагогічної діяльності (К. Замфір, модифікований варіант А. Реана) та кореляційний аналіз з діаграми розсіювання для встановлення зв'язку між складовими професійного вигорання та віком, стажем, поведінковими та мотиваційними характеристиками. Вибірка склала 50 вчителів віком від 30 до 64 років.

Результати. На стадії розвитку професіонала у вчителів віком від 30 до 44 років виражене емоційне виснаження супроводжується зниженою внутрішньою мотивацією професійної діяльності та вираженою зовнішньою негативною мотивацією, а також активним використанням емоційно-орієнтованої копінг-стратегії, що посилює наявне підвищене психоемоційне напруження. Наявність зниженої внутрішньої мотивації сприяє більшій вираженості деперсоналізації. Звернення за соціальною підтримкою перешкоджає розвитку редукції особистих досягнень у вчителів цієї вікової групи. На стадії реалізації професіоналізму у вчителів віком від 45 до 64 років використання проблемно-орієнтованої копінг-стратегії сприяє попередженню емоційного виснаження. Домінування внутрішньої мотивації перешкоджає розвитку деперсоналізації. Зовнішня мотивація, як негативна, так і позитивна, зменшують вираженість редукції особистих досягнень, виступаючи підтвердженням соціальної значущості праці, професійного статусу та засобом збереження особистого авторитету.

Висновки. Встановлено, що вікові особливості професійного вигорання вчителів відповідають за змістом стадіям розвитку суб'єкта професійної діяльності. Вік є наскрізною детермінантою професійного вигорання, оскільки опосередковує зв'язок складових професійного вигорання з мотивацією та копінг-стратегіями, визначаючи його специфіку для різних стадій професійного розвитку. Cтаж професійної діяльності є значущим щодо емоційного виснаження та деперсоналізації лише для вчителів віком від 45 до 64 років, що актуалізує необхідність дослідження особистісних властивостей та порівняння їх з показниками вікової групи від 30 до 44 років.