Вплив дитячо-батьківських відносин на саморегуляцію у старших дошкільників
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.2(22).10Ключові слова:
саморегуляція, емоційна лабільність, тривожність, дитячо-батьківські відносини, прив’язаністьАнотація
Вступ. Сучасні дослідження підкреслюють, що розвиток саморегуляції в дошкільному віці є критично важливим для подальшого емоційного та когнітивного становлення дитини. Одним із провідних чинників, що впливають на формування здатності регулювати власні емоції та поведінку, виступає характер дитячо-батьківських відносин.
М е т о ю дослідження було визначити зв’язок між характеристиками дитячо-батьківських відносин та рівнем розвитку саморегуляції у дітей старшого дошкільного віку. Дослідження зосереджене на виявленні того, які типи відносин матері та дитини асоційовані з кращою або гіршою здатністю дітей до емоційного контролю.
М е т о д и. Дослідження здійснено на вибірці батьків (а саме, матерів) 50-х дітей віком 4–6 років. Використано такі методи: теоретичні (аналіз, систематизація, узагальнення наукових праць та літератури з проблеми саморегуляції у дітей дошкільного віку), емпіричні (шкала тривожності дошкільників Спенс Р., Рапі П., МакДональд К., Інгрем М.; шкала емоційної регуляції Шілдс А. та Чікетті Д.; Шкала дитячо-батьківських стосунків Р. С. Піанто, яка містить підшкали “Конфлікти”, “Близькість” та “Залежність”; опитувальник щодо стилю прив’язаності Александер Т., Фіні Н., Гоаус М. та Ноллер П.), статистично-математичні (описова статистика, кореляційний аналіз та регресійний аналіз).
Р е з у л ь т а т и. Результати дослідження підтвердили наявність впливу дитячо-батьківських відносин та стилю прив’язаності матерів на емоційну регуляцію та емоційну лабільність у дітей, а також рівень їхньої тривожності. Кореляційний і регресійний аналіз засвідчив, що підвищена емоційна лабільність у дітей достовірно пов’язана з конфліктами та підвищеною залежністю від матерів, тоді як розвиток навичок емоційного самоконтролю значною мірою підтримується атмосферою емоційної довіри та близькості в родині. Це підтверджує припущення про те, що дитячо-батьківські стосунки та особливості прив’язаності батьків виступають чинниками саморегуляції у старшому дошкільному віці.
В и с н о в к и. Результати дослідження свідчать про необхідність підтримки батьків у розвитку емоційно-збалансованих стосунків із дітьми для сприяння розвитку саморегуляції дітей як важливої умови успішної адаптації до шкільного життя та ефективного навчання. Подальші дослідження доцільно зосередити на розробці та впровадженні програм психологічної підтримки сімей для покращення емоційної регуляції дітей.
Посилання
Papucha, M. V. (Ed.). (2018). Psychology of the Human Being: L. S. Vygotsky and Modern Science: Collection of Articles. Nizhyn Mykola Gogol State University [in Ukrainian].
Bandura, A. (1986). Social Foundations of Thought and Action: A Social Cognitive Theory. Prentice-Hall.
Rueda, M. R., Posner, M. I., & Rothbart, M. K. (2005). The development of executive attention: contributions to the emergence of self-regulation. Developmental Neuropsychology, 28(2), 573–594. https://doi.org/10.1207/s15326942dn2802_2
Usyk, D. B. (2016). Current issues in psychology: Collected scientific papers of the H. S. Kostiuk Institute of Psychology (Vol. IX, Issue 9, pp. 524–533). General Psychology. Ethnic Psychology. Historical Psychology. http://www.appsychology.org.ua/data/jrn/v9/i9/66.pdf [in Ukrainian].
Ishchenko, L. V. (2015). Self-esteem and self-regulation of older preschoolers in interactions with peers and adults. Bulletin of Cherkasy University. Series: Pedagogical Sciences, (36), 56–61. https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/6789/2993/1/ІщенкоЛ.В._стаття%20УДПУ.pdf [in Ukrainian].
Haba, I. (2022). Features of Emotional Self-Regulation in Preschool Children. Scientific Works of the Interregional Academy of Personnel Management. Psychology, (3)(56), 45–50. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.3.7 [in Ukrainian].
Bayer, O. M. (2014). Self-esteem and self-regulation of older preschoolers in interaction with peers and adults. Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University. Series 19: Corrective Pedagogy and Special Psychology, (25), 253–258. http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/17354 [in Ukrainian
Zhuravlova, L. P., & Shpak, M. M. (2016). Self-Regulation in the Structure of Emotional Intelligence of Younger Schoolchildren. Pedagogical Process: Theory and Practice. Series: Psychology, (3), 11–17. http://eprints.zu.edu.ua/23549/1/pptp_2016_3_11.pdf [in Ukrainian].
Lobo, F. M., & Lunkenheimer, E. (2020). Understanding the Parent-Child Coregulation Patterns Shaping Child Self-Regulation. Developmental Psychology, 56(6), 1121–1134. https://doi.org/10.1037/dev0000926
Soydan, S., Mutlu, K., & Akış, G. (2024). The impact of children’s attentional behaviour and parent–child interaction on children’s self-regulation skills. European Early Childhood Education Research Journal. Published online August 21, 2024. https://doi.org/10.1080/1350293X.2024.2393700
Eren, S., & Başal, H. A. (2023). Effect of parental interest on the self-regulation ability of preschool children. International Journal of Modern Education Studies, 7(2), 321–345. https://doi.org/10.51383/ijonmes.2023.306
Ringoot, A. P., Jansen, P. W., Kok, R., van IJzendoorn, M. H., Verlinden, M., Verhulst, F. C., Bakermans-Kranenburg, M. J., & Tiemeier, H. (2022). Parenting, young children's behavioral self-regulation and the quality of their peer relationships. Social Development, 31(3), 715–732. https://doi.org/10.1111/sode.12573
University of California - Los Angeles. (2007, June 22). Putting Feelings Into Words Produces Therapeutic Effects In The Brain. ScienceDaily. Retrieved June 4, 2025 from www.sciencedaily.com/releases/2007/06/070622090727.htm
Morris, A. S., Criss, M. M., Silk, J. S., & Houltberg, B. J. (2017). The impact of parenting on emotion regulation during childhood and adolescence. Child Development Perspectives, 11(4), 233–238. https://doi.org/10.1111/cdep.12238
Repetti, R. L., Taylor, S. E., & Seeman, T. E. (2002). Risky families: Family social environments and the mental and physical health of offspring. Psychological Bulletin, 128(2), 330–366. https://doi.org/10.1037/0033-2909.128.2.330
Denham, S. A., Bassett, H. H., Mincic, M., Kalb, S., Way, E., Wyatt, T., & Segal, Y. (2012). Social-emotional learning profiles of preschoolers’ early school success: A person-centered approach. Learning and Individual Differences, 22(2), 178–189. https://doi.org/10.1016/j.lindif.2011.05.001
Laible, D. J., & Thompson, R. A. (2000). Mother-child discourse, attachment security, shared positive affect, and early conscience development. Child Development, 71(5), 1424–1440. https://doi.org/10.1111/1467-8624.00237
Bowlby, J. (1969). Attachment and Loss: Vol. 1. Attachment. Basic Books.
Sroufe, L. A. (2005). Attachment and development: a prospective, longitudinal study from birth to adulthood. Attachment & Human Development, 7(4), 349–367. https://doi.org/10.1080/14616730500365928
Schore, A. N. (2001). Effects of a secure attachment relationship on right brain development, affect regulation, and infant mental health. Infant Mental Health Journal, 22(1–2), 7–66. https://doi.org/10.1002/1097-0355(200101/04)22:1<7::AID-IMHJ2>3.0.CO;2-N
Cassidy, J., & Shaver, P. R. (Eds.). (2008). Handbook of attachment: Theory, research, and clinical applications (2nd ed.). The Guilford Press. https://doi.org/10.1521/pedi.2008.22.6.517
Gunnar, M., & Quevedo, K. (2007). The neurobiology of stress and development. Annual Review of Psychology, 58, 145–173. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.58.110405.085605
Ainsworth, M. D. S., Blehar, M. C., Waters, E., & Wall, S. (1978). Patterns of attachment: A psychological study of the strange situation. Lawrence Erlbaum Associates.
Mikulincer, M., & Shaver, P. R. (2018). Attachment theory as a framework for studying relationship dynamics and functioning. In A. L. Vangelisti & D. Perlman (Eds.), The Cambridge handbook of personal relationships (2nd ed., pp. 175–185). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781316417867.015
Dykas, M. J., & Cassidy, J. (2011). Attachment and the processing of social information across the life span: Theory and evidence. Psychological Bulletin, 137(1), 19–46. https://doi.org/10.1037/a0021367
Main, M., & Solomon, J. (1990). Procedures for identifying infants as disorganized/disoriented during the Ainsworth Strange Situation. In M. T. Greenberg, D. Cicchetti, & E. M. Cummings (Eds.), Attachment in the preschool years: Theory, research, and intervention (pp. 121–160). The University of Chicago Press. https://doi.org/10.7208/chicago/9780226307137.003.0006
Lyons-Ruth, K., Bronfman, E., & Parsons, E. (1999). Atypical attachment in infancy and early childhood among children at developmental risk. IV. Maternal frightened, frightening, or atypical behavior and disorganized infant attachment patterns. Monographs of the Society for Research in Child Development, 64(3), 67–96. https://doi.org/10.1111/1540-5834.00034
Gunnar, M. R., & Vazquez, D. M. (2001). Low cortisol and a flattening of expected daytime rhythm: Potential indices of risk in human development. Development and Psychopathology, 13(3), 515–538. https://doi.org/10.1017/S0954579401003066
Cicchetti, D., Rogosch, F. A., & Toth, S. L. (2006). Fostering secure attachment in infants in maltreating families through preventive interventions. Development and Psychopathology, 18(3), 623–649. https://doi.org/10.1017/S0954579406060329
Tronick, E., & Beeghly, M. (2011). Infants' meaning-making and the development of mental health problems. American Psychologist, 66(2), 107–119. https://doi.org/10.1037/a0021631
Spence, S. H., Rapee, R., McDonald, C., & Ingram, M. (2001). The structure of anxiety symptoms among preschoolers. Behaviour Research and Therapy, 39(11), 1293–1316. https://doi.org/10.1016/s0005-7967(00)00098-x
Shields, A., & Cicchetti, D. (1997). Emotion regulation among school-age children: The development and validation of a new criterion Q-sort scale. Developmental Psychology, 33(6), 906–916. https://doi.org/10.1037/0012-1649.33.6.906
Driscoll, K., & Pianta, R. C. (2011). Child-Parent Relationship Scale (CPRS) [Database record]. APA PsycTests. https://doi.org/10.1037/t16909-000
Alexander, R., Feeney, J., Hohaus, L., & Noller, P. (2001). Attachment style and coping resources as predictors of coping strategies in the transition to parenthood. Personal Relationships, 8(2), 137–152. https://doi.org/10.1111/j.1475-6811.2001.tb00032.x
Ialongo, N., Edelsohn, G., Werthamer-Larsson, L., Crockett, L., & Kellam, S. (1995). The significance of self-reported anxious symptoms in first grade children: Prediction to anxious symptoms and adaptive functioning in fifth grade. Child Psychology & Psychiatry & Allied Disciplines, 36(3), 427–437. https://doi.org/10.1111/j.1469-7610.1995.tb01300.x
Gholipour, T., & Sadeghi, J. (2022). Correlation between Parental Self-Cohesion and Parental Self-Control with Children's Anxiety. Caspian Journal of Pediatrics, 8(1), 670–674. https://doi.org/10.22088/CJP/.BUMS.8.1.8
Ferreira, T., Matias, M., Carvalho, H., & Matos, P. M. (2024). Parent-partner and parent-child attachment: Links to children's emotion regulation. Journal of Applied Developmental Psychology, 91, 101617. https://doi.org/10.1016/j.appdev.2023.101617
Çakır, R., Biber, K., & Börekci, C. (2025). The relationship between parents’ emotion regulation skills, parent–child relationship, and social problem-solving skills of children aged 4-6: A structural equation modeling. HAYEF: Journal of Education, 22, 0032. https://doi.org/10.5152/hayef.2025.24032
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
