Реінтерпретація травматичного досвіду: концепція посттравматичного зростання
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.2(20).14Ключові слова:
травма, постравматичне зростання, резильєнтінсть, криза, благополуччяАнотація
Детально проаналізовано концепцію посттравматичного зростання як позитивних психологічних змін, що можуть виникнути в результаті протистояння та адаптації до травматичних подій. Розглянуто як історичні, так і сучасні підходи до розуміння впливу травми на індивідуальний розвиток. Розкрито, що, з огляду на постійні суспільні виклики, включаючи природні катастрофи, соціальні зміни, воєнні конфлікти та особистісні кризи, дослідження потенціалу посттравматичного зростання є особливо актуальним. Незважаючи на виклики, пов'язані з травмою, у дослідженнях виявлено потенціал для особистісного зміцнення, зміни життєвих цінностей та покращення міжособистісних стосунків серед тих, хто пережив травму. Підкреслено, що посттравматичне зростання не тільки викликає до перегляду традиційні уявлення про психологічні наслідки травм, але й відкриває перспективи для особистісної трансформації та підвищення загального благополуччя. Ідея посттравматичного зростання акцентує можливість позитивної адаптації та трансформації, які можуть виникнути як відповідь на екстремальні життєві випробування. Особливу увагу приділено ролі соціальної підтримки, оптимізму та індивідуальних якостей у процесі досягнення посттравматичного зростання. Однак важливо зауважити, що посттравматичне зростання не є неминучим результатом травми. Натомість тривалий особистісний дистрес і зростання часто співіснують. У контексті цього процесу розглянуто динаміку посттравматичної адаптації, яка включає активне пристосування до змінених життєвих умов і когнітивну реінтерпретацію пережитих подій, що може вести до зміцнення особистості, глибшого осмислення життєвих цінностей та покращення міжособистісних взаємин. Аргументовано, що концепції посттравматичного зростання мають значний потенціал для психології та психотерапії, оскільки дозволяють формувати ефективні стратегії підтримки та реабілітації осіб, які пережили травматичні події. Доведено, що поглиблене розуміння процесів зростання після травми сприяє розроблянню індивідуально орієнтованих підходів до зміцнення внутрішніх ресурсів особистості, підвищенню резильєнтності та покращенню загального психологічного благополуччя.
Посилання
Список використаних джерел
Титаренко Т. М. (2020). Посттравматичне життєтворення: Спо-соби досягнення психологічного благополуччя. Імекс-ЛТД.
Benjet, C., Bromet, E., Karam, E. G., Kessler, R. C., McLaughlin, K. A., Ruscio, A. M., ... Koenen, K. C. (2016). The epidemiology of traumatic event exposure worldwide: Results from the world mental health survey consortium. Psychological medicine, 46(2), 327–343.
Bensimon, M. (2012). Elaboration on the association between trauma, PTSD and posttraumatic growth: The role of trait resilience. Personality and individual differences, 52(7), 782–787. https://doi.org/10.1016/j.paid.2012.01.011
Calhoun, L. G., & Tedeschi, R. G. (2006). The Foundations of Posttraumatic Growth: An expanded framework. In L. G. Calhoun & R. G. Tedeschi (Eds.), Handbook of posttraumatic growth: Research & practice (pp. 3–23). Lawrence Erlbaum Associates Publishers.
Cormio, C., Muzzatti, B., Romito, F., Mattioli, V., & Annunziata, M. A. (2017). Posttraumatic growth and cancer: A study 5 years after treatment end. Supportive Care in Cancer, 25(4), 1087–1096. https://doi.org/10.1007 /s00520-016-3496-4
Denckla, C. A., Cicchetti, D., Kubzansky, L. D., Seedat, S., Teicher, M. H., Williams, D. R., & Koenen, K. C. (2020). Psychological resilience: An update on definitions, a critical appraisal, and research recommendations. European Journal of Psychotraumatology, 11(1), Article 1822064. https://doi.org/ 10.1080/20008198.2020.1822064
Gyeong-Suk Jeon, So-Young Park, & Kunsook S. Bernstein. (2016). Socio-demographic and psychological correlates of posttraumatic growth among Korean Americans with a history of traumatic life experiences. Psychiatry, 31(3), 256–262. https://doi.org/10.1016/j.apnu.2016.12.002
Henson, C., Truchot, D., & Canevello, A. (2021). What promotes post traumatic growth? A systematic review. European Journal of Trauma & Dissociation, 5(4), Article 100195. https://doi.org/10.1016/j.ejtd.2020.100195
Kamen, C., Vorasarun, C., Canning, T., Kienitz, E., Weiss, C., Flores, S., ... Gore-Felton, C. (2016). The impact of stigma and social support on development of post-traumatic growth among persons living with HIV. Journal of clinical psychology in medical settings, 23, 126–134. https://doi.org/ 10.1007/s10880-015-9447-2
Knipscheer, J., Sleijpen, M., Frank, L., Graaf, R. de, Kleber, R., Have, M. ten, & Dückers, M. (2020). Prevalence of potentially traumatic events, other life events and subsequent reactions indicative for posttraumatic stress disorder in the Netherlands: A general population study based on the Trauma Screening Questionnaire. International journal of environmental research and public health, 17(5), Article 1725. https://doi.org/10.3390/ijerph17051725
Ryff, C. D., & Singer, B. (1998). The contours of positive human health. Psychological inquiry, 9(1), 1–28. https://doi.org/10.1207/s15327965pli0901_1
Seligman, M. E. P. (2000). Positive psychology: An introduction. American psychologist, 55(1), 5–14. https://doi.org/10.1037/0003-066X.55.1.5.
Seligman, M. E. P., & Csikszentmihalyi, M. (2000). Positive psychology: An introduction. American Psychologist, 55(1), 5–14. https://doi.org/10.1037/ 0003-066X.55.1.5
Shen-Min, W., & Hong-Zhou, L. (2019). Post-traumatic growth in people living with HIV/AIDS. American Journal of Clinical Microbiology and Antimicrobials, 2(1), 1–2. http://www.remedypublications.com/american-journal-of-clinical-microbiology-and-antimicrobials/articles/pdfs_folder/ajcm-v2-id1033.pdf
Swickert, R., & Hittner, J. (2009). Social support coping mediates the relationship between gender and posttraumatic growth. Journal of Health Psychology, 14(3), 387–393. https://doi.org/10.1177/1359105308101677
Tedeschi, R. G., & Blevins, C. L. (2015). From mindfulness to meaning: Implications for the theory of posttraumatic growth. Psychological Inquiry, 26(4), 373–376. https://doi.org/10.1080/1047840X.2015.1075354.
Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (1995). Trauma & transformation: Growing in the aftermath of suffering. Sage Publications. https://doi.org/ 10.4135/9781483326931
Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (2004). Posttraumatic growth: Conceptual foundations and empirical evidence. Psychological inquiry, 15(1), 1–18. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1501_01
Tedeschi, R. G., Shakespeare-Finch, J., Kanako Taku, Calhoun, L. G. (2018). Posttraumatic growth: Theory, research, and applications. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315527451
Tu, M. S. (2006). Illness: An opportunity for spiritual growth. Journal of Alternative and Complementary Medicine, 12(10), 1029–1033.
Wolin, S. J., & Wolin, S. (1993). The resilient self: How survivors of troubled families rise above adversity. Villard Books.
References
Benjet, C., Bromet, E., Karam, E. G., Kessler, R. C., McLaughlin, K. A., Ruscio, A. M., ... Koenen, K. C. (2016). The epidemiology of traumatic event exposure worldwide: Results from the World Mental Health Survey Consortium. Psychological medicine, 46(2), 327–343.
Bensimon, M. (2012). Elaboration on the association between trauma, PTSD and posttraumatic growth: The role of trait resilience. Personality and individual differences, 52(7), 782–787. https://doi.org/10.1016/j.paid.2012.01.011
Calhoun, L. G., & Tedeschi, R. G. (2006). The Foundations of Posttraumatic Growth: An Expanded Framework. In L. G. Calhoun &
R. G. Tedeschi (Eds.), Handbook of posttraumatic growth: Research & practice (pp. 3–23). Lawrence Erlbaum Associates Publishers.
Cormio, C., Muzzatti, B., Romito, F., Mattioli, V., & Annunziata, M. A. (2017). Posttraumatic growth and cancer: A study 5 years after treatment end. Supportive Care in Cancer, 25(4), 1087–1096. https://doi.org/10.1007/s00520-016-3496-4
Denckla, C. A., Cicchetti, D., Kubzansky, L. D., Seedat, S., Teicher, M. H., Williams, D. R., & Koenen, K. C. (2020). Psychological resilience: An update on definitions, a critical appraisal, and research recommendations. European Journal of Psychotraumatology, 11(1), Article 1822064. https://doi.org/ 10.1080/20008198.2020.1822064
Gyeong-Suk Jeon, So-Young Park, & Kunsook S. Bernstein. (2016). Socio-demographic and psychological correlates of posttraumatic growth among Korean Americans with a history of traumatic life experiences. Psychiatry, 31(3), 256–262. https://doi.org/10.1016/j.apnu.2016.12.002
Henson, C., Truchot, D., & Canevello, A. (2021). What promotes post traumatic growth? A systematic review. European Journal of Trauma & Dissociation, 5(4), Article 100195. https://doi.org/10.1016/j.ejtd.2020.100195
Kamen, C., Vorasarun, C., Canning, T., Kienitz, E., Weiss, C., Flores, S., ... Gore-Felton, C. (2016). The impact of stigma and social support on development of post-traumatic growth among persons living with HIV. Journal of clinical psychology in medical settings, 23, 126–134. https://doi.org/ 10.1007/s10880-015-9447-2
Knipscheer, J., Sleijpen, M., Frank, L., Graaf, R. de, Kleber, R., Have, M. ten, & Dückers, M. (2020). Prevalence of potentially traumatic events, other life events and subsequent reactions indicative for posttraumatic stress disorder in the Netherlands: A general population study based on the Trauma Screening Questionnaire. International journal of environmental research and public health, 17(5), Article 1725. https://doi.org/10.3390/ijerph17051725
Ryff, C. D., & Singer, B. (1998). The contours of positive human health. Psychological inquiry, 9(1), 1–28. https://doi.org/10.1207/s15327965pli0901_1
Seligman, M. E. P. (2000). Positive psychology: An introduction. American psychologist, 55(1), 5–14. https://doi.org/10.1037/0003-066X.55.1.5.
Seligman, M. E. P., & Csikszentmihalyi, M. (2000). Positive psychology: An introduction. American Psychologist, 55(1), 5–14. https://doi.org/10.1037/0003-066X.55.1.5
Shen-Min, W., & Hong-Zhou, L. (2019). Post-traumatic growth in people living with HIV/AIDS. American Journal of Clinical Microbiology and Antimicrobials, 2(1), 1–2. http://www.remedypublications.com/american-journal-of-clinical-microbiology-and-antimicrobials/articles/pdfs_folder/ajcm-v2-id1033.pdf
Swickert, R., & Hittner, J. (2009). Social support coping mediates the relationship between gender and posttraumatic growth. Journal of Health Psychology, 14(3), 387–393. https://doi.org/10.1177/1359105308101677
Tedeschi, R. G., & Blevins, C. L. (2015). From mindfulness to meaning: Implications for the theory of posttraumatic growth. Psychological Inquiry, 26(4), 373–376. https://doi.org/10.1080/1047840X.2015.1075354.
Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (1995). Trauma & transformation: Growing in the aftermath of suffering. Sage Publications. https://doi.org/ 10.4135/9781483326931
Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (2004). Posttraumatic growth: Conceptual foundations and empirical evidence. Psychological inquiry, 15(1), 1–18. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1501_01
Tedeschi, R. G., Shakespeare-Finch, J., Kanako Taku, Calhoun, L. G. (2018). Posttraumatic growth: Theory, research, and applications. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315527451
Tu, M. S. (2006). Illness: An opportunity for spiritual growth. Journal of Alternative and Complementary Medicine, 12(10), 1029–1033.
Tytarenko T. M. (2020). Post-traumatic life creation: ways to achieve psychological well-being: monograph. Imex-LTD [in Ukrainian].
Wolin, S. J., & Wolin, S. (1993). The resilient self: How survivors of troubled families rise above adversity. Villard Books.
