Гіпотетична модель професійного вигорання військовослужбовців Збройних Сил України
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.2(20).12Ключові слова:
вигорання, Збройні сили, військовослужбовці, гіпотетична модель, ментальне здоров'яАнотація
Вступ. Наголошено, що відновлення ментального здоров'я військовослужбовців як основного стратегічного ресурсу Збройних сил є максимально актуальною проблемою сьогодення. Професійне вигорання як компонент, що негативно корелює з ефективністю, продуктивністю та якісним виконанням бойових завдань, дедалі більше цікавить науковців усього світу. У статті зосереджено увагу на аналізі сучасних теорій вигорання за дослідженнями, які висвітлюють різні аспекти цього стану, що є необхідним для розроблювання корекційних програм.
Метою статті є створення гіпотетичної моделі вигорання, ураховуючи каузальні зв'язки, властиві досліджуваному феномену, аналіз взаємопов'язаних понять, ознак, характеристик, класифікацій, що використовуються для описування процесів та наслідків, виокремлення основних компонентів та обґрунтування специфіки формування і розвитку синдрому у визначеної категорії осіб.
Методи. Використано такі методи: абстрагування, аналіз і синтез наукової літератури, які дозволили на теоретико-методологічному рівні дослідити вигорання, як в історичній хронології, так і в актуальному часі; вивчення психологічного досвіду відповідно до тематики дослідження; спостереження за професійною діяльністю військовослужбовців; узагальнення та конкретизації – для формулювання висновків.
Результати. У ході дослідження було вивчено теоретичну основу феномену професійного вигорання, розглянуто специфіку розвитку вигорання у військовослужбовців, сформульовано причини виникнення цього феномену. Також запропоновано гіпотетичну модель вигорання військовослужбовців, спеціально адаптовану до контексту військової служби, з урахуванням унікальних стресів і викликів сьогодення.
Висновки. Обґрунтовано, що питання вивчення проблеми емоційного вигорання на сьогодні достатньо суперечливе, викликає дискусії, адже має кореляції з такими коморбідними станами, як депресія, тривога, стресові розлади тощо. Запропонована модель враховує особливості цього явища, індивідуальні характеристики окремого військовослужбовця та вплив соціально-психологічних факторів на ступінь ризику вигорання військовослужбовців, що дозволяє розробити ефективні стратегії запобігання цьому явищу та управління ним.
Посилання
Список використаних джерел
Балакірева, К. (2020). Методичні рекомендації для спеціалістів со-ціальних служб "Профілактика та подолання професійного та емо-ційного вигорання". Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка. https://www.slideshare.net/slideshow/ss-48391940/48391940
Барабой, В. А., & Резніков, О. Г. (2013). Фізіологія, біохімія і психологія стресу. Інтерсервіс.
Біблія. Сучасний переклад з давньоєврейської та давньогрецької мов. (2023). Українське бібілійне товариство. https://blago-workshop.com/ drukovana-produktsiia/biblii/72010%20ch#gallery-1
Драга, Т. М., Мялюк, О. П., & Криницька, І. Я. (2017). Особливості синдрому емоційного вигорання у медичних працівників. Медсестринство, 3, 48–51. https://doi.org/10.11603/2411-1597.2017.3.8534
Лапінська, Т. В. (2020). Емоційний складник професійного вигорання в осіб, які працюють за умов підвищеної професійної стресогенності. Проблеми сучасної психології, 1, 32–44. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2020-1-3
Burisch, M. (1993). In search of theory: Some ruminations on the nature and etiology of burnout. In W. B. Schaufeli, C. Maslach, & T. Marek (Eds.), Professional burnout: Recent developments in theory and research (pp. 75–93). Routledge.
Edú-Valsania, S., Laguía, A., & Moriano, J. A. (2022). Burnout: A review of theory and measurement. International journal of environmental research and public health, 19(3), Article 1780. https://doi.org/10.3390/ijerph19031780
Firth, G. H., & Mims, A. (1985). Burnout Among special education paraprofessionals. Teaching Exceptional Children, 17(3), 225–227. https://doi.org/10.1177/004005998501700312
Freudenberger, H. J. (1980). Burn-Out: The High Cost of High Achievement. Anchor Press.
Gaines, J., & Jermier, J. M. (1983). Emotional exhaustion in a high stress organization. Academy of Management journal, 26(4), 567–586. https://doi.org/10.5465/255907
Golembiewski, R. T., & Munzenrider, R. (1984). Phases of psychological burn-out and organizational covariants: A replication using norms from a large population. Journal of Health and Human Resources Administration, 6(3), 290–323.
Greenberg, J. S. (2004). Comprehensive Stress Management. University of Maryland.
Ipser, K. (1986). Mit Goethe in Italien, 1786–1986. Türmer.
Lee, R. T., & Ashforth, B. E. (1993). A longitudinal study of burnout among supervisors and managers: Comparisons between the Leiter and Maslach (1988) and Golembiewski et al. (1986) models. Organizational behavior and human decision processes, 54(3), 369–398. https://doi.org/10.1006/obhd.1993.1016
Leiter, M.P. (1993) Burnout as a developmental process: Consideration of models. In W. B. Schaufeli, Ch. Maslach, & T. Marek (Eds.) Professional Burnout: RecentDevelopments in Theory and Research (pp. 237–250). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315227979-18
Makikangas, A., Leiter, M. P., Kinnunen, U., & Feldt, T. (2021). Profiling development of burnout over eight years: Relation with job demands and resources. European Journal of Work and Organizational Psychology, 30(5), 720–731. https://doi.org/10.1080/1359432x.2020.1790651
Maslach, C., Schaufeli, W. & Leiter, M. (2001). Job burnout. Annual Review of Psychology, 52(1), 397–422. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.397
Maslach, C., & Jackson, S. E. (1981). The measurement of experienced burnout. Journal Organ Behavior, 2(2), 99–113. https://doi.org/10.1002/ job.4030020205
Maslach, C. (2018). Burnout: A multidimensional perspective. In W. B. Schaufeli, Ch. Maslach, & T. Marek (Eds.) Professional Burnout: Recent Developments in Theory and Research (pp. 19–32). https://doi.org/10.4324/ 9781315227979-3
Melamed, S., Shirom, A., Toker, S., Berliner, S., & Shapira, I. (2006). Burnout and risk of cardiovascular disease: Evidence, possible causal paths, and promising research directions. PsycholBull, 132(3), 327–353. https://doi.org/10.1037/0033-2909.132.3.327
Perlman, B., & Hartman, E. A. (1982). Burnout: Summary and future research. Human relations, 35(4), 283–305. https://doi.org/10.1177/001872678203500402
Pines, A., & Aronson, E. (1988). Career burnout: Causes and cures. Free press.
Schaufeli, W. B., Leiter, M. P., & Maslach, C. (2009). Burnout: 35 years of research and practice. Career development international, 14(3), 204–220. https://doi.org/10.1108/13620430910966406
Schaufeli, W., Witte, H. de, & Desart, S. (2020). Manual burnout assessment tool (BAT). International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(24), Article 9495. https://doi.org/10.3390/ijerph17249495
Schaufeli, W B, & Dierendonck, D. van. (1993). The construct validity of two bumout measures. Journal of Organizational Behavior, 14, 631–647. https://doi.org/10.1002/job.4030140703
Schmidt, A. (2012). Benediktinisches Leben: Bewährter Ausdruck und Paradigma verantwortlichen Umgang mit der Lebenszeit. In E. P. Fischer, & K. Wiegandt (Hrsg.), Dimensionen der Zeit. Die Entschleunigung unseres Lebens. Fischer Taschenbuch Verlag.
Swider, B. W., & Zimmerman, R. D. (2010). Born to burnout: A meta-analytic path model of personality, job burnout, and work outcomes. Journal of Vocational behavior, 76(3), 487–506. https://doi.org/10.1016/ j.jvb.2010.01.003
Burnout an 'occupational phenomenon': International Classification of Diseases. (2019, May 28). World Health Organization.
Yerkes, R. M., & Dodson, J. D. (1908). The relation of strength of stimulus to rapidity of habit-formation. Journal of Comparative Neurology and Psychology, 18 (5), 459–482. https://doi.org/10.1002/cne.920180503
References
Balakirjeva, K. (2020). Methodological recommendations for social service professionals 'Prevention and overcoming professional and emotional burnout'. Ukrainian institute for social research after Olexander Yaremenko [in Ukrainian]. https://www.slideshare.net/slideshow/ss-48391940/48391940
Baraboy, V.A, & Reznikov, O. G (2013). Physiology, biochemistry and psychology of stress. Interservice [in Ukrainian].
Bible. Modern translation from ancient Hebrew and ancient Greek languages. (2023). Ukrainain Bible Society [in Ukrainian]. https://blago-workshop.com/drukovana-produktsiia/biblii/72010%20ch#gallery-1
Burisch, M. (1993). In search of theory: Some ruminations on the nature and etiology of burnout. In W. B. Schaufeli, C. Maslach, & T. Marek (Eds.), Professional burnout: Recent developments in theory and research (pp. 75–93). Routledge.
Burnout an 'occupational phenomenon': International Classification of Diseases. (2019, May 28). World Health Organization.
Draga, T., Myaluk, O. & Krynytska, I. (2017). Features of emotional burnout syndrome in health care workers. Nursing, 3. 48–51 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.11603/2411-1597.2017.3.8534
Edú-Valsania, S., Laguía, A., & Moriano, J. A. (2022). Burnout: A review of theory and measurement. International journal of environmental research and public health, 19(3), Article 1780. https://doi.org/10.3390/ijerph19031780
Firth, G. H., & Mims, A. (1985). Burnout Among special education paraprofessionals. Teaching Exceptional Children, 17(3), 225–227. https://doi.org/10.1177/004005998501700312
Freudenberger, H. J. (1980). Burn-Out: The High Cost of High Achievement. Anchor Press.
Gaines, J., & Jermier, J. M. (1983). Emotional exhaustion in a high stress organization. Academy of Management journal, 26(4), 567–586. https://doi.org/10.5465/255907
Golembiewski, R. T., & Munzenrider, R. (1984). Phases of psychological burn-out and organizational covariants: A replication using norms from a large population. Journal of Health and Human Resources Administration, 6(3), 290–323.
Greenberg, J. S. (2004). Comprehensive Stress Management. University of Maryland.
Ipser, K. (1986). Mit Goethe in Italien, 1786–1986. Türmer.
Lapinska, T. V. (2020). The emotional component of professional burnout in persons who work under conditions of increased professional stress. Problems of modern psychology, 1, 32–44 [in Ukrainian] https://doi.org/10.26661/2310-4368/2020-1-3
Lee, R. T., & Ashforth, B. E. (1993). A longitudinal study of burnout among supervisors and managers: Comparisons between the Leiter and Maslach (1988) and Golembiewski et al. (1986) models. Organizational behavior and human decision processes, 54(3), 369–398. https://doi.org/10.1006/obhd.1993.1016
Leiter, M.P. (1993) Burnout as a developmental process: Consideration of models. In W. B. Schaufeli, Ch. Maslach, & T. Marek (Eds.) Professional Burnout: RecentDevelopments in Theory and Research (pp. 237–250). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315227979-18
Makikangas, A., Leiter, M. P., Kinnunen, U., & Feldt, T. (2021). Profiling development of burnout over eight years: Relation with job demands and resources. European Journal of Work and Organizational Psychology, 30(5), 720–731. https://doi.org/10.1080/1359432x.2020.1790651
Maslach, C. (2018). Burnout: A multidimensional perspective. In W. B. Schaufeli, Ch. Maslach, & T. Marek (Eds.) Professional Burnout: Recent Developments in Theory and Research (pp. 19–32). https://doi.org/10.4324/9781315227979-3
Maslach, C., & Jackson, S. E. (1981). The measurement of experienced burnout. Journal Organ Behavior, 2(2), 99–113. https://doi.org/10.1002/ job.4030020205
Maslach, C., Schaufeli, W. & Leiter, M. (2001). Job burnout. Annual Review of Psychology, 52(1), 397–422. https://doi.org/10.1146/ annurev.psych.52.1.397
Melamed, S., Shirom, A., Toker, S., Berliner, S., & Shapira, I. (2006). Burnout and risk of cardiovascular disease: Evidence, possible causal paths, and promising research directions. PsycholBull, 132(3), 327–353. https://doi.org/10.1037/0033-2909.132.3.327
Perlman, B., & Hartman, E. A. (1982). Burnout: Summary and future research. Human relations, 35(4), 283–305. https://doi.org/10.1177/ 001872678203500402
Pines, A., & Aronson, E. (1988). Career burnout: Causes and cures. Free press.
Schaufeli, W B, & Dierendonck, D. van. (1993). The construct validity of two bumout measures. Journal of Organizational Behavior, 14, 631–647. https://doi.org/10.1002/job.4030140703
Schaufeli, W. B., Leiter, M. P., & Maslach, C. (2009). Burnout: 35 years of research and practice. Career development international, 14(3), 204–220. https://doi.org/10.1108/13620430910966406
Schaufeli, W., Witte, H. de, & Desart, S. (2020). Manual burnout assessment tool (BAT). International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(24), Article 9495. https://doi.org/10.3390/ijerph17249495
Schmidt, A. (2012). Benediktinisches Leben: Bewährter Ausdruck und Paradigma verantwortlichen Umgang mit der Lebenszeit [Benedictine life: Proven expression and paradigm of responsible use of life time]. In E. P. Fischer, & K. Wiegandt (Hrsg.), Dimensionen der Zeit. Die Entschleunigung unseres Lebens. Fischer Taschenbuch Verlag.
Swider, B. W., & Zimmerman, R. D. (2010). Born to burnout: A meta-analytic path model of personality, job burnout, and work outcomes. Journal of Vocational behavior, 76(3), 487–506. https://doi.org/10.1016/ j.jvb.2010.01.003
Yerkes, R. M., & Dodson, J. D. (1908). The relation of strength of stimulus to rapidity of habit-formation. Journal of Comparative Neurology and Psychology, 18 (5), 459–482. https://doi.org/10.1002/cne.920180503
