Вплив травматичного досвіду на соціалізацію особистості юнацького віку
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.2(20).11Ключові слова:
травматичний досвід, соціалізація, юнацький вік, соціальна адаптація, посттравматичні зміни, девіантна поведінкаАнотація
Вступ. Сформульовано, що, незважаючи на значну кількість досліджень у галузі психології травми, на сьогодні існує дефіцит робіт, присвячених впливу травматичного досвіду на процес соціалізації особистості в юнацькому віці. Особливо актуальним це питання стає у контексті розуміння, як травматичні події впливають на формування соціальних зв'язків, самосприйняття та здатність юнаків інтегруватися у суспільство.
Результати. Виявлено ключову роль травматичного досвіду у формуванні поведінкових моделей і соціальної адаптації юнаків, адже травма змінює не лише психологічну структуру особистості, але й впливає на сприйняття соціальних норм, цінностей та можливості інтеграції в соціум. Розкрито, що травматичний досвід може призводити до соціальної ізоляції, порушення міжособистісних зв'язків, а також до розвитку асоціальної або девіантної поведінки. Соціалізація після травми стає складним процесом, що вимагає спеціальної підтримки та корекції. Проаналізовано характерні особливості травматичних переживань та їх вплив на соціальну поведінку, виявлено специфічні зміни в сприйнятті соціальних ролей та цінностей, що впливають на процес соціалізації після травматичних подій.
Висновки. Обґрунтовано, що травматичний досвід значно впливає на процес соціалізації особистості юнацького віку, визначаючи їхню здатність інтегруватися у суспільство та адаптуватися до соціальних норм. Соціалізація після
травми пов'язана з необхідністю подолання внутрішніх конфліктів, відновлення соціальних зв'язків та реінтеграції до
соціального середовища. Відповідно, процес соціалізації залежить від того, наскільки особистість здатна співвідносити свої переживання із соціальними нормами та цінностями, а також від підтримки з боку соціальних інституцій. Підкреслено, що важливим є розробити ефективні програми підтримки та реабілітації для юнаків, які пережили травматичний досвід.
Посилання
Блінов, О. А. (2018). Опитувальник скринінгу посттравматичного стресового розладу (ОС ПТСР). Психологічний часопис, 11(1), 26–37.
Бондаревська, Л. (2008). Вплив травмуючих переживань на виникнення психічного вигоряння. Психологія і суспільство, 2(32), 185–188.
Варбан, Є. О. (2009). Стратегії подолання життєвих криз в юна-цькому віці [Дис. канд. психол. наук, Університет менеджменту освіти]. https://mydisser.com/en/catalog/view/strategii-podolannya-zhitt-vih-kriz-v-yunackomu-vici.html
Волков, Д. С., & Баратинська, А. В. (2020). Психологія діяльності в особливих умовах. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара.
Герман, Дж. (2022). Психологічна травма та шлях до видужання: Наслідки насильств – від знущань у сім'ї до політичного терору. Вид-во Старого Лева.
Гоцуляк, Н. Є. (2015). Психологічна травма: Аналіз та шляхи її подо-лання. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогічні та психологічні науки, 1, 378–390.
Діденко, Г. О. (2020). Психологічні особливості життєвого стилю осіб з травматичним досвідом (Публікація № 0420U101561) [Авто-реф. дис. канд. психол. наук, Херсонський державний університет]. Національний репозитарій академічних текстів. https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0420U101561/
Журавльова, Н. Ю., & Гурлєва, Т. С. (2023). Додаткові прояви ПТСР як мішені впливу в контексті психологічної допомоги постраждалому від війни. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія, 34(73)(1), 190–196. https://doi.org/ 10.32782/2709-3093/2023.1/31
Зливков, В., Лукомська, С., Євдокимова, Н., & Ліпінська, С. (2023). Діти і війна. ПП Лисенко М. М.
Ільченко, Р. М. (2023). Особливості психологічної реадаптації по-стнаркозалежних дорослих за методом М. Мюррей (Публікація № 0824U003661) [Дис. д-ра філософії в галузі психології, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка]. Академічні тексти України. https://uacademic.info/ua/document/0824U003661
Керик, О. (2013). Професійне вигорання та прояви вторинної травми у фахівців системи людина – людина". Проблеми гуманітарних наук.
Психологія, 31, 64–72.
Кісарчук, З. Г., Омельченко, Я. М., Лазос, Г. П., Литвиненко Л. І., ... Царенко, Л. Г. (2015). Психологічна допомога постраждалим внаслі-док кризових травматичних подій (З. Г. Кісарчук, Ред.). Логос.
Лозінська, Н. (2018). Психотравма як наслідок травматичного стресу в різних напрямках сучасної психології. Вісник Національного універси-тету оборони України, 2, 65–73.
Луппо, С. Є. (2015). Типологія життєвої взаємодій дорослої особи-стості з досвідом дитячих психотравм у сім'ї [Автореф. дис. канд. психол. наук, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова]. https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/7203/Luppo.pdf?sequence=1
Овчарова, Р. В., & Кириченко, І. В. (2021). Стресостійкість та психо-логічне благополуччя підлітків з досвідом переживання травматичних подій. Наука і освіта, 2, 86–92.
Пасічник, В. І., & Ліпатов, І. І. (2013). Вплив акцентуацій особистості військовослужбовців внутрішніх військ на їх адаптацію до особливих умов службово-бойової діяльності. Честь і закон, 1(44), 94–98. https://doi.org/10.33405/2078-7480/2013/1/44/144350
Сандал, О. С. (2023). Особливості емоційних стилів у осіб з трав-матичним досвідом [Дис. д-ра філософії в галузі психології, Інститут психології імені Г. С. Костюка]. http://psychology-naes-ua.institute/read/2825/
Титаренко Т., & Ларина Т. (2009). Життєстійкість особистості: Соціальна необхідність і безпека. Марич.
Титаренко, Т. М. (2018). Психологічне здоров'я особистості: Засо-би самодопомоги в умовах тривалої травматизації. Імекс-ЛТД. Титаренко, Т. М., Климчук, В. О., Лазоренко, Б. П., Ларіна, Т. О., Двор-
ник, М. С., Мирончак, К. В., ... Савінов, В. В. (2019). Соціально-психологічні технології відновлення особистості після травматич-них подій. Імекс-ЛТД.
Туриніна О. Л. (2017). Психологія травмуючих ситуацій. Персонал.
Шевченко, В. С., & Байєр, О. О. (2015). Особливості емоційної та во-льової сфери у розвитку осіб юнацького віку. Научные труды SWorld, 8(3), 40–44.
DePrince, A. P., Weinzierl, K. M., & Combs, M. D. (2009). Executive function performance and trauma exposure in a community sample of children. Child Abuse & Neglect, 33(6), 353–361.
Erikson, E. H. (1968). Identity: Youth and crisis (Vol. 68). Norton.
Eysenck H. J. (1947). Dimensions of personality. Kegan Paul.
Hall, G. S. (1904). Adolescence: Its psychology and its relations to physiology, anthropology, sociology, sex, crime, religion and education (Vol. 2). D. Appleton.
Jones, E., & Wessely, S. (2007). A paradigm shift in the conceptualization of psychological trauma in the 20th century. Journal of anxiety disorders, 21(2), 164–175.
Lauer, R. H. (1998). Social problems and the quality of life. McGraw-Hill.
Levine P. (1997). Waking the Tiger: Healing Trauma. North Atlantic books.
Linley, P. A. (2003). Positive adaptation to trauma: Wisdom as both process and outcome. Journal of traumatic stress, 16, 601–610. https://doi.org/10.1023 /B:JOTS.0000004086.64509.09.
Maddi, S. R., & Khoshaba, D. M. (1994). Hardiness and mental health. Journal of personality Assessment, 63(2), 265–274.
Masten, A. S. (2014). Ordinary magic: Resilience in development. Guilford publications.
Pitman, R. K., Shalev, A. Y., & Orr, S. P. (2000). Posttraumatic stress disorder: Emotion, conditioning and memory. Cognitive Neuroscience, 2, 1133–1147.
Sannikova, O. P., & Kuznietsova, O. (2018). Adaptivity as the integral phenomenon: Empirical verification. Science and Education, 3, 27–35. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2018-3-4
Seligman, M. E., Park, N., & Peterson, C. (2004). The values in action (VIA) classification of character strengths. Ricerche di Psicologia, 27(1), 63–78.
Zettl, L. & Josephs, E. (2001). Self-Regulation Therapy. Canadian Foundation for trauma Research and Education.
References
Blinov, O. A. (2018). Screening questionnaire for posttraumatic stress disorder (PTSD). Psychological journal, 11(1), 26–37 [in Ukrainian].
Bondarevska, L. (2008). The influence of traumatic experiences on the occurrence of mental burnout. Psychology & society, 2(32), 185–188 [in Ukrainian].
DePrince, A. P., Weinzierl, K. M., & Combs, M. D. (2009). Executive function performance and trauma exposure in a community sample of children. Child Abuse & Neglect, 33(6), 353–361.
Didenko, H. O. (2020). Psychological features of the life style of people with traumatic experience (Publication No. 0420U101561) [Extended abstract of dissertation of Candidate of Psychological Sciences, Kherson State University]. National Repository of Academic Texts [in Ukrainian]. https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0420U101561/
Erikson, E. H. (1968). Identity: Youth and crisis (Vol. 68). Norton.
Eysenck H. J. (1947). Dimensions of personality. Kegan Paul.
Gotsulyak, N. E. (2015). Psychological trauma: Analysis and ways to overcome it. Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine Series: pedagogical and psychological sciences, (1), 378-390 [in Ukrainian].
Hall, G. S. (1904). Adolescence: Its psychology and its relations to physiology, anthropology, sociology, sex, crime, religion and education (Vol. 2). D. Appleton.
Herman, J. (2022). Psychological trauma and the path to recovery: The consequences of violence – from domestic abuse to political terror. Old Lion Publishing House.
Ilchenko, R. M. (2023). Features of psychological readaptation of post-drug addicted adults by the method of M. Murray. (Publication No. 0824U003661) [Dissertation of PhD in Psychology, Poltava V. G. Korolenko National Pedagogical University (PNPU)]. Академічні текс-ти України [in Ukrainian]. https://uacademic.info/ua/document/0824U003661
Jones, E., & Wessely, S. (2007). A paradigm shift in the conceptualization of psychological trauma in the 20th century. Journal of anxiety disorders, 21(2), 164–175.
Kerik, O. (2013). Professional burnout and manifestations of secondary trauma in specialists of the 'person – person' system. Problems of the Humanities. Psychology, 31, 64–72 [in Ukrainian].
Kisarchuk, Z. G., Omelchenko, Ya. M., Lazos, G. P., Litvinenko L. I., ... Tsarenko, L. G. (2015). Psychological assistance to victims of crisis traumatic events (Z. G. Kisarchuk, Ed.). Logos [in Ukrainian].
Lauer, R. H. (1998). Social problems and the quality of life. McGraw-Hill.
Levine P. (1997). Waking the Tiger: Healing Trauma. North Atlantic books.
Linley, P. A. (2003). Positive adaptation to trauma: Wisdom as both process and outcome. Journal of traumatic stress, 16, 601–610. https://doi.org/10.1023 /B:JOTS.0000004086.64509.09.
Lozinska, N. S. (2018) Psychotrauma as a consequence of traumatic stress in different areas of modern psychology. Bulletin of the National Defense University of Ukraine, 2, 65–73 [in Ukrainian].
Luppo, S. E. (2015). Typology of life interactions of an adult personality with the experience of childhood psychotrauma in the family [Extended abstract of dissertation of Candidate of Psychological Sciences, National Pedagogical Dragomanov University] [in Ukrainian]. https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/7203/Luppo.pdf?sequence=1
Maddi, S. R., & Khoshaba, D. M. (1994). Hardiness and mental health. Journal of personality Assessment, 63(2), 265–274.
Masten, A. S. (2014). Ordinary magic: Resilience in development. Guilford publications.
Ovcharova, R. V., & Kirichenko, I. V. (2021). Stress resistance and psychological well-being of adolescents with experience of traumatic events. Science and Education, 2, 86–92 [in Ukrainian].
Pasichnyk, V. I. (2013). The influence of personality accentuations of servicemen of internal troops on their adaptation to special conditions of service and combat activity. Honour and Law, 1(44), 94–98. https://doi.org/ 10.33405/2078-7480/2013/1/44/144350 [in Ukrainian].
Pitman, R. K., Shalev, A. Y., & Orr, S. P. (2000). Posttraumatic stress disorder: Emotion, conditioning and memory. Cognitive Neuroscience, 2, 1133–1147.
Sandal, O. S. (2023). Features of emotional styles in people with traumatic experience [Dissertation of PhD in Psychology, G. S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine] [in Ukrainian]. http://psychology-naes-ua.institute/read/2825/
Sannikova, O. P., & Kuznietsova, O. (2018). Adaptivity as the integral phenomenon: Empirical verification. Science and Education, 3, 27–35. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2018-3-4
Seligman, M. E., Park, N., & Peterson, C. (2004). The values in action (VIA) classification of character strengths. Ricerche di Psicologia, 27(1), 63–78.
Shevchenko, V. S., Bayer, O. O. (2019). Features of the emotional and volitional sphere in the development of adolescents. Scientific researches and their practical application. SWorld, 8(3), 40–44 [in Ukrainian].
Titarenko, T. M. (2018). Psychological health of the individual: means of self-help in conditions of prolonged traumatisation: monograph. Imex-Ltd. [in Ukrainian].
Titarenko, T. M., Klymchuk, V. O., Lazorenko, B. P., Larina, T. O., Dvornik, M. S., Mironchak, K. V., ... & Savinov, V. V. (2019). Social and psychological technologies of personality recovery after traumatic events: a practical guide. Imex Ltd. [in Ukrainian].
Turinina, O. L. (2017). Psychology of traumatic situations. Pershalovyi
[in Ukrainian].
Tytarenko T., & Laryna T. (2009). Resilience of the individual: Social necessity and security. Marych [in Ukrainian].
Varban, E. O. (2009). Strategies for overcoming life crises in adolescence [Dissertation of Candidate of Psychological Sciences, University of educational managment] [in Ukrainian]. https://mydisser.com/en/catalog/ view/strategii-podolannya-zhitt-vih-kriz-v-yunackomu-vici.html
Volkov, D. S., & Baratynskaia, A. V. (2020). Psychology of activity in special conditions. Oles Honchar Dnipro National University [in Ukrainian].
Zettl, L. & Josephs, E. (2001). Self-Regulation Therapy. Canadian Foundation for trauma Research and Education.
Zhuravleva, N. Y., & Gurleva, T. S. (2023) Additional manifestations of PTSD as targets of influence in the context of psychological assistance to a war victim. Scientific notes of the V. I Vernadsky Taurida National University. Psychology, 34(73), 190–196. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2023.1/31 [in Ukrainian].
Zlyvkov, V., Lukomska, S., Evdokimova, N. & Lipinska, S. (2023). Children and war. P.I. Lysenko M. M [in Ukrainian].
