Нейрональні основи людської агресії: систематичний огляд біологічно зумовлених підходів до агресії у 2010–2024 роках
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.2(20).6Ключові слова:
агресія, генетичні маркери, гормональні кореляти, нейроанатомічні ушкодженняАнотація
Вступ. Наголошено, що сьогоденні реалії України, а саме війна та напруження у суспільстві, що збільшується, стає актуальним вивчення агресії. Проте під час дослідження цього явища необхідно відійти від механізмів спрощення та пошуку найпростішого пояснення, ураховувати його різнобічну природу. Розкрито, що загалом виникнення агресії має кілька пояснень: генетичне, яке намагається аргументувати виникнення агресії через перинатальний вплив генів та їхніх поліморфізмів або через експресію генів через філогенетичний вплив; існує гормональне пояснення, яке розглядає прояви агресії крізь призму роботи окремих механізмів нейротрансмісії; нейроанатомічне пояснення, яке розглядає появу агресії через особливості функціонування окремих зон головного мозку.
Метою дослідження був аналіз досліджень за останні 15 років та різнобічне висвітлення проблеми формування агресивної поведінки шляхом описування різних концепцій її виникнення.
Результати. Консолідовано та структуровано інформацію з різних підходів до вивчення агресії. Описано механізми генетичних, гормональних та нейроанатомічних детермінант агресії. Висвітлено важливість впливу різних систем на агресивну поведінку незалежно від її патологічного чи непатологічного характеру.
Висновки. Аргументовано, що проблематика вивчення агресії як консолідованого явища полягає у недосконалості механізмів її дослідження та частій суперечливості висновків щодо однакових механізмів її прояву. Це ускладнює роботу з першопричинами її виникнення та покращення психологічного благополуччя соціуму. Проте доведено, що висвітлення різноманітності її природи та спонукання до тимчасової диверсифікації досліджень, особливо з урахуванням різного середовища та недосконалості роботи мозкових систем, дає надію на потенційний розвиток окремих методів впливу на розгалужену систему прояву агресії. Важливість засад вивчення агресії дає надію на подальше утворення загальної теорії агресії, яка об'єднає різноманітні дослідження у межах одного дискурсу.
Посилання
Список використаних джерел
Austerman, J. (2017). Violence and aggressive behavior. Pediatrics in Review, 38(2), 69–80. https://doi.org/10.1542/pir.2016-0062
Campos, A. I., Verweij, K. J., Statham, D. J., Madden, P. A., Maciejewski, D. F., Davis, K. A., ... Rentería, M. E. (2020). Genetic aetiology of self-harm ideation and behaviour. Scientific reports, 10(1), Article 9713. https://doi.org/10.1038/ s41598-020-66737-9
Cupaioli, F. A., Zucca, F. A., Caporale, C., Lesch, K. P., Passamonti, L., & Zecca, L. (2021). The neurobiology of human aggressive behavior: neuroimaging, genetic, and neurochemical aspects. Progress in neuro-psychopharmacology and biological psychiatry, 106, Article 110059. https://doi.org/10.1016/j.pnpbp.2020.110059
Elliott, M. V., Esmail, S. A., Weiner, K. S., & Johnson, S. L. (2023). Neuroanatomical correlates of emotion-related impulsivity. Biological Psychiatry, 93(6), 566–574. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2022.07.018
Fernàndez-Castillo, N., Gan, G., Donkelaar, M. M. van, Vaht, M., Weber, H., Retz, W., ... Cormand, B. (2020). RBFOX1, encoding a splicing regulator, is a candidate gene for aggressive behavior. European Neuropsychopharmacology, 30, 44–55. https://doi.org/10.1016/j.euroneuro.2017.11.012
Fritz, M., Soravia, S. M., Dudeck, M., Malli, L., & Fakhoury, M. (2023). Neurobiology of aggression: Review of recent findings and relationship with alcohol and trauma. Biology, 12(3), Article 469. https://doi.org/10.3390/biology12030469
Ip, H. F., Van der Laan, C. M., Krapohl, E. M., Brikell, I., Sánchez-Mora, C., Nolte, I. M., ... Boomsma, D. I. (2021). Genetic association study of childhood aggression across raters, instruments, and age. Translational psychiatry, 11(1), Article 413. https://doi.org/10.1038/s41398-021-01480-x
Ling, S., Umbach, R., & Raine, A. (2019). Biological Explanations of Criminal Behavior. Psychology, Crime & Law, 25(6), 626–640. https://doi.org/10.1080/1068316x.2019.1572753
Papst, L., & Binder, B. E. (2020). How genes and environment interact to shape risk and resilience to stress-related psychiatric disorders. In A. Chen (Ed.), Stress Resilience (pp. 197–207). https://doi.org/10.1016/b978-0-12-813983-7.00014-8
Reichborn-Kjennerud, T. (2010). The genetic epidemiology of personality disorders. Dialogues in clinical neuroscience, 12(1), 103–114. https://doi.org/ 10.31887/DCNS.2010.12.1/trkjennerud
Seidenbecher, S., Schöne, M., Kaufmann, J., Schiltz, K., Bogerts, B., & Frodl, T. (2024). Neuroanatomical correlates of aggressiveness: a case–control voxel-and surface-based morphometric study. Brain Structure and Function, 229, 31–46. https://doi.org/10.1007/s00429-023-02715-x
Van der Laan, C. M., Van de Weijer, S. G., Pool, R., Hottenga, J. J., van Beijsterveldt, T. C., Willemsen, G., ... Boomsma, D. I. (2023). Direct and indirect genetic effects on aggression. Biological psychiatry global open science, 3(4), 958–968. https://doi.org/10.1016/j.bpsgos.2023.04.006
Zhu, W., Chen, X., Wu, J., Li, Z., Im, H., Chen, S., ... Wang, Q. (2023). Neuroanatomical and functional substrates of the hypomanic personality trait and its prediction on aggression. International Journal of Clinical and Health Psychology, 23(4), Article 100397. https://doi.org/10.1016/j.ijchp.2023.100397
References
Austerman, J. (2017). Violence and aggressive behavior. Pediatrics in Review, 38(2), 69–80. https://doi.org/10.1542/pir.2016-0062
Campos, A. I., Verweij, K. J., Statham, D. J., Madden, P. A., Maciejewski, D. F., Davis, K. A., ... Rentería, M. E. (2020). Genetic aetiology of self-harm ideation and behaviour. Scientific reports, 10(1), Article 9713. https://doi.org/10.1038/s41598-020-66737-9
Cupaioli, F. A., Zucca, F. A., Caporale, C., Lesch, K. P., Passamonti, L., & Zecca, L. (2021). The neurobiology of human aggressive behavior: neuroimaging, genetic, and neurochemical aspects. Progress in neuro-psychopharmacology and biological psychiatry, 106, Article 110059. https://doi.org/10.1016/j.pnpbp.2020.110059
Elliott, M. V., Esmail, S. A., Weiner, K. S., & Johnson, S. L. (2023). Neuroanatomical correlates of emotion-related impulsivity. Biological Psychiatry, 93(6), 566–574. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2022.07.018
Fernàndez-Castillo, N., Gan, G., Donkelaar, M. M. van, Vaht, M., Weber, H., Retz, W., ... Cormand, B. (2020). RBFOX1, encoding a splicing regulator, is a candidate gene for aggressive behavior. European Neuropsychopharmacology, 30, 44–55. https://doi.org/10.1016/j.euroneuro.2017.11.012
Fritz, M., Soravia, S. M., Dudeck, M., Malli, L., & Fakhoury, M. (2023). Neurobiology of aggression: Review of recent findings and relationship with alcohol and trauma. Biology, 12(3), Article 469. https://doi.org/10.3390/ biology12030469
Ip, H. F., Van der Laan, C. M., Krapohl, E. M., Brikell, I., Sánchez-Mora, C., Nolte, I. M., ... Boomsma, D. I. (2021). Genetic association study of childhood aggression across raters, instruments, and age. Translational psychiatry, 11(1), Article 413. https://doi.org/10.1038/s41398-021-01480-x
Ling, S., Umbach, R., & Raine, A. (2019). Biological Explanations of Criminal Behavior. Psychology, Crime & Law, 25(6), 626–640. https://doi.org/ 10.1080/1068316x.2019.1572753
Papst, L., & Binder, B. E. (2020). How genes and environment interact to shape risk and resilience to stress-related psychiatric disorders. In A. Chen (Ed.), Stress Resilience (pp. 197–207). https://doi.org/10.1016/b978-0-12-813983-7.00014-8
Reichborn-Kjennerud, T. (2010). The genetic epidemiology of personality disorders. Dialogues in clinical neuroscience, 12(1), 103–114. https://doi.org/ 10.31887/DCNS.2010.12.1/trkjennerud
Seidenbecher, S., Schöne, M., Kaufmann, J., Schiltz, K., Bogerts, B., & Frodl, T. (2024). Neuroanatomical correlates of aggressiveness: a case–control voxel-and surface-based morphometric study. Brain Structure and Function, 229, 31–46. https://doi.org/10.1007/s00429-023-02715-x
Van der Laan, C. M., Van de Weijer, S. G., Pool, R., Hottenga, J. J., van Beijsterveldt, T. C., Willemsen, G., ... Boomsma, D. I. (2023). Direct and indirect genetic effects on aggression. Biological psychiatry global open science, 3(4), 958–968. https://doi.org/10.1016/j.bpsgos.2023.04.006
Zhu, W., Chen, X., Wu, J., Li, Z., Im, H., Chen, S., ... Wang, Q. (2023). Neuroanatomical and functional substrates of the hypomanic personality trait and its prediction on aggression. International Journal of Clinical and Health Psychology, 23(4), Article 100397. https://doi.org/10.1016/j.ijchp.2023.100397
