Психологічні предиктори особистісної готовності до творчої мистецької діяльності
DOI:
https://doi.org/10.17721/Ключові слова:
мистецька діяльність, творча ідентичність, внутрішня мотивація, психологічні ресурси, психологічне благополуччя, психологічні предиктори, особистісна готовність, мистецькі професіїАнотація
Вступ. Сучасна мистецька діяльність розгортається в умовах швидких соціокультурних, технологічних та економічних змін, що висувають нові психологічні вимоги до митця. Професійний успіх залежить не лише від знань і здібностей, а й від особистісних рис, які забезпечують творчість, стійкість та адаптацію. Мета статті – визначити характеристики, що сприяють або перешкоджають готовності до мистецької діяльності.
Методи. У дослідженні використано авторський опитувальник особистісної готовності до творчої мистецької діяльності, опитувальник сильних рис характеру VIA-IS, короткий опитувальник "Велика п'ятірка" (BFI-10), Шкали психологічного благополуччя К. Ріфф, Шкалу толерантності до неоднозначності MSTAT-II, Шкалу когнітивної гнучкості (CFS), Опитувальник професійної життєстійкості та 10-пунктову шкалу резильєнтності Коннора–Девідсона (CD-RISC-10). Статистична обробка включала оцінку надійності авторського опитувальника, кореляційний аналіз і покроковий множинний регресійний аналіз для визначення психологічних предикторів окремих складових особистісної готовності.
Результати. Встановлено, що особистісна готовність до мистецької діяльності є багатомірним психологічним конструктом, який охоплює усвідомленість професійного вибору, творчу ідентичність, внутрішню мотивацію до творчої професії, автономію та сміливість самовираження, толерантність до невизначеності, ставлення до оцінювання і вразливості, ресурсність і готовність до професійної реалізації. Найвагомішими позитивними предикторами є сенс життя, відкритість досвіду, професійна життєстійкість, автономія, когнітивна відкритість, винахідливість, почуття прекрасного, хоробрість, психологічна включеність, самоприйняття та лідерські якості. Водночас встановлено, що нейротизм, надмірна орієнтація на жорсткий контроль, висока нормативність поведінки, надмірна стриманість і консерватизм можуть істотно знижувати готовність до творчої мистецької діяльності.
Висновки. Особистісна готовність до мистецької діяльності формується внаслідок взаємодії ціннісно-смислових, ресурсно-інструментальних і особистісно-регулятивних чинників. Провідне значення мають осмисленість професійної діяльності, внутрішня мотивація до творчості, відкритість новому досвіду, психологічна стійкість, автономність і здатність конструктивно діяти в умовах невизначеності.
Завантажити
Посилання
Benedek, M., Calisgan, G. Y., & Saretzki, J. (2025). How do creative professionals stand out? Comparing the creative potential of musicians and actors to non-artists. Personality and Individual Differences, 236, 112993. https://doi.org/10.1016/j.paid.2024.112993
Bruno, G. (2008). Cultural cartography, materiality and the fashioning of emotion. In M. Smith (Ed.), Visual culture studies: Interviews with key thinkers (pp. 144–165). SAGE Publications.
Henriksen, D., Richardson, C., Gruber, N., & Mishra, P. (2022). The uncertainty of creativity: Opening possibilities and reducing restrictions through mindfulness. In R. A. Beghetto & G. J. Jaeger (Eds.), Uncertainty: A catalyst for creativity, learning and development (pp. 103–124). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-98729-9_7
Jin, X., & Ye, Y. (2022). Impact of fine arts education on psychological wellbeing of higher education students through moderating role of creativity and self-efficacy. Frontiers in Psychology, 13, 957578. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.957578
Martínez-López de Castro, R., Alvariñas-Villaverde, M., Pino-Juste, M., & Domínguez-Lloria, S. (2022). Designing and evaluation of an artistic experience for the development of empathic capacity: "Stepping into others' shoes." Brain Sciences, 12(11), 1565. https://doi.org/10.3390/brainsci12111565
Solberg, A. (2021). Artistic expression and material limitations: An iterative process of porcelain making. FormAkademisk, 14(2). https://doi.org/10.7577/formakademisk.4192
van Hees, J., Grootswagers, T., Quek, G. L., & Varlet, M. (2025). Human perception of art in the age of artificial intelligence. Frontiers in Psychology, 15, 1497469. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1497469
Widhoelzl, H.-S., & Takmaz, E. (2024). Decoding emotions in abstract art: Cognitive plausibility of CLIP in recognizing color-emotion associations [Preprint]. arXiv. https://doi.org/10.48550/arXiv.2405.06319
Yang, M. (2024). The "Fourth Path" of innovation in Yuan blue-and-white porcelain art: The integration of technology and art. International Journal of Education and Humanities, 15(1), 332–335. https://doi.org/10.54097/87dpmq19
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.