Peculiarities of anxiety among Ukrainian military personnel
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.1(19).7Keywords:
anxiety, military personnel, russian aggression, warAbstract
The study of anxiety among the military is the most urgent problem of today. Military personnel bear a huge responsibility, their work is associated with significant danger to life, physical and mental overload. Prolonged exposure to such conditions can lead to an increase in anxiety. High levels of anxiety have a negative impact on the nature of their work and the performance of their duties. That is why the purpose of this article is to review the latest research on anxiety among Ukrainian military personnel.
The following research methods were used: analysis, synthesis, comparison, systematization and generalization of psychological data on the research problem.
The analysis allowed us to draw the following conclusions. Before the full-scale invasion in 2022, anxiety among the military was average, with no significant differences depending on the experience and time of involvement in the JFO. After the aggression in 2022, anxiety increased, exceeding the level during the COVID-19 pandemic. Male servicemen generally have lower levels of anxiety compared to female servicemen. The number of children of military personnel is negatively correlated with anxiety – the more children military personnel have, the less anxious the military personnel are. Volunteers in the territorial defense forces and those in the reserve had lower levels of anxiety compared to regular army personnel, even though they all participated in combat. Servicemen who are preparing to be deployed to a combat zone demonstrate an average level of situational anxiety.
For servicemen who have been in combat for a long time, situational anxiety can develop into personal anxiety. Anxiety complicates the process of military rehabilitation, affects the emotional sphere and disrupts behavioral regulation. In some cases, it can lead to suicidal behavior.
References
Беліченко, Л. (2023). Тривожність у військовослужбовців перед їхнім висуванням до зони бойових дій: психологічний аспект. Psychology Travelogs, (1), 27–35. https://doi.org/10.31891/PT-2023-1-3
Бережна, Г. В. (2023). Тривожність як чинник зниження результативності військовослужбовців. У Актуальні проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку регіону в умовах сучасних глобальних викликів (с. 51–52). МАУП.
Березовська, Л., & Богайчук, В. (2022). Емоційна стійкість військовослужбовців-офіцерів: емпіричний ракурс. Вісник Національного університету оборони України, 67(3), 19–25. https://doi.org/10.33099/26176858-2022-67-3-19-25
Галієва, О. М. (2019). Диференціація понять "тривога" та "тривожність". Психологія та соціальна робота, 49(1), 32-48. https://doi.org/10.18524 /2707-0409.2019.1(49).185763
Козакевич, Д. В. (2023). Психологічні особливості тривожності військовослужбовців: теоретичний аналіз. Студентські наукові записки національного університету "Острозька академія". Серія Соціогуманітарні науки, 2, 77–81.
Кротюк, К. (2022). Рівень психологічної тривожності у військовослужбовців, які перебувають в зоні ООС. Перспективи та інновації науки, 2(7)), 892–899. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-2(7)-892-899
Лящ, О., & Яцюк, М. (2021). Деструктивний вплив бойового стресу на емоційну сферу особистості військового. Психологічні перспективи, 37, 128–140. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021-37-128-140
Мул, С. А. (2022). Результати дослідження тривожності військовослужбовців в умовах бойових дій. У Психологія особистості: історія, сучасність та перспективи (с. 47–55). Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.
Предко, В., Предко, Д. (2022). Особливості психічного стану українців в умовах війни. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, 2022, 3(56), 78-84. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.3.11 Предко, Д. (2022). Аналіз концепту тривоги в контексті релігійності особистості. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Психологія, 1(54), 6–167. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.9
Фесюк, А. І. (2023). Рівень тривожності військовослужбовців в умовах бойових дій. У Актуальні проблеми практичної психології (с. 2–4). Одеський національний економічний університет. http://dspace.pdpu.edu.ua/jspu i/bitstream /123456789/18529/1/Fesiuk.pdf
Ярмольчик, М. О. (2021). Агресія та тривожність як детермінанти вибору копінг-стратегій військовослужбовців під час декомпресії. Вчені записки, 2(71), 110–114. https://doi.org/10.32838/2709-3093/2021.2/19
Беліченко, Л. (2023). Тривожність у військовослужбовців перед їхнім висуванням до зони бойових дій: психологічний аспект. Psychology Travelogs, (1), 27–35. https://doi.org/10.31891/PT-2023-1-3
Бережна, Г. В. (2023). Тривожність як чинник зниження результативності військовослужбовців. У Актуальні проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку регіону в умовах сучасних глобальних викликів (с. 51–52). МАУП.
Березовська, Л., & Богайчук, В. (2022). Емоційна стійкість військовослужбовців-офіцерів: емпіричний ракурс. Вісник Національного університету оборони України, 67(3), 19–25. https://doi.org/10.33099/26176858-2022-67-3-19-25
Галієва, О. М. (2019). Диференціація понять "тривога" та "тривожність". Психологія та соціальна робота, 49(1), 32-48. https://doi.org/10.18524 /2707-0409.2019.1(49).185763
Козакевич, Д. В. (2023). Психологічні особливості тривожності військовослужбовців: теоретичний аналіз. Студентські наукові записки національного університету "Острозька академія". Серія Соціогуманітарні науки, 2, 77–81.
Кротюк, К. (2022). Рівень психологічної тривожності у військовослужбовців, які перебувають в зоні ООС. Перспективи та інновації науки, 2(7)), 892–899. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-2(7)-892-899 Лящ, О., & Яцюк, М. (2021). Деструктивний вплив бойового стресу на емоційну сферу особистості військового. Психологічні перспективи, 37, 128–140. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021-37-128-140 Мул, С. А. (2022). Результати дослідження тривожності військовослужбовців в умовах бойових дій. У Психологія особистості: історія, сучасність та перспективи (с. 47–55). Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.
Предко, В., Предко, Д. (2022). Особливості психічного стану українців в умовах війни. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, 2022, 3(56), 78-84. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.3.11 Предко, Д. (2022). Аналіз концепту тривоги в контексті релігійності особистості. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Психологія, 1(54), 6–167. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.9 Фесюк, А. І. (2023). Рівень тривожності військовослужбовців в умовах бойових дій. У Актуальні проблеми практичної психології (с. 2–4). Одеський національний економічний університет. http://dspace.pdpu.edu.ua/jspu i/bitstream /123456789/18529/1/Fesiuk.pdf Ярмольчик, М. О. (2021). Агресія та тривожність як детермінанти вибору копінг-стратегій військовослужбовців під час декомпресії. Вчені записки, 2(71), 110–114. https://doi.org/10.32838/2709-3093/2021.2/19
References
Belichenko, l. (2023). The anxiety in military servants before their advancement to the combat zone: the psychological aspect. Psychology Travelogs, (1), 27–35 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31891/PT-2023-1-3 Berezhna, G. V. (2023). Anxiety as a factor in reducing the effectiveness of military personnel. In Actual problems and prospects of socio-economic development of the region in the context of modern global challenges (pp. 51-52). MAUP [in Ukrainian].
Berezovska, L., & Bogaichuk, V. (2022). Emotional stability of military officers: empirical perspective. Bulletin of National Defense University of Ukraine, 67(3), 19–25. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2022-67-3-19-25 [in Ukrainian].
Fesiuk, A. I. (2023). The level of anxiety of military personnel in combat conditions. In Actual problems of practical psychology (pp. 2–4). Odessa National University of Economics [in Ukrainian]. http://dspace.pdpu.edu.ua /jspui/bitstream/123456789/18529/1/Fesiuk.pdf Galieva, O. M. (2019). Conceptual differentiation of "worry" and "anxiety".
Psychology and Social Work, 49(1), 32-48 [in Ukrainian]. https://doi.org /10.18524/2707-0409.2019.1(49).185763
Haydabrus, A., Santana-Santana, M., Lazarenko, Y., & Giménez-Llort, L. (2022). Current war in Ukraine: Lessons from the impact of war on combatants' mental health during the last decade. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(17). https://doi.org/10.3390/ijerph191710536 Kozakiewicz, D. V. (2023). Psychological features of military personnel anxiety: a theoretical analysis. Student Scientific Notes of the National
University of Ostroh Academy. Series "Socio-Humanitarian Sciences", 2, 77–81 [in Ukrainian].
Krotiuk, K. (2022). The level of psychological anxiety in servicemen in the JFO zone. Perspectives and Innovations of Science, 2(7), 892–899 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-2(7)-892-899 Liashch, O., & Yatsiuk, M. (2021). Destructive effect of combat stress on the emotional sphere of the military personality. Psychological Prospects Journal, 37, 128–140 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.29038/2227-1376- 2021-37-128-140
Mul, S. A. (2022). Results of the study of anxiety of servicemen in combat conditions. In Personality psychology: history, modernity and prospects (pp. 47–55). H. S. Kostyuk Institute of Psychology of the National Academy of Sciences of Ukrain [in Ukrainian].
Mykhalchuk, N., Pelekh, Y., Kharchenko, Y., Ivashkevych, E., Zukow, W., Ivashkevych, E., & Yatsjuryk, A. (2023). Suicidal behavior as a result of maladjustment of servicemen to the conditions of military service in Ukraine.
European Journal of Clinical and Experimental Medicine, 21(1), 90–107. https://doi.org/10.15584/ejcem.2023.1.12 Pavlova, I., Graf-Vlachy, L., Petrytsa, P., Wang, S., & Zhang, S. X. (2022).
Early evidence on the mental health of Ukrainian civilian and professional combatants during the Russian invasion. European Psychiatry, 65(1). https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2022.2335 Predko, D. (2022). Analysis of the concept of anxiety in the context of an individual's religiosity. Scientific Works of Interregional Academy of Personnel Management. Psychology, 1(54), 61-67 [in Ukrainian]. https://doi.org /10.32689/maup.psych.2022.1.9 Predko, V., Predko, D. (2022). Features of the mental state of Ukrainians during the war. Scientific Works of Interregional Academy of Personnel Management. Psychology, 3(56), 78–84 [in Ukrainian]. https://doi.org /10.32689/maup.psych.2022.3.11 Rybinska, Y., Loshenko, O., Kurapov, A., Lytvyn, S., Kondratieva, V., & Ivasiv, O. (2022). Psycho-emotional state of Ukrainian soldiers before going to the frontline. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 13(4), 182–195. https://doi.org/10.18662/brain/13.4/382 Singh, N. S., Bogdanov, S., Doty, B., Haroz, E., Girnyk, A., Chernobrovkina, V., Murray, L. K., Bass, J. K., & Bolton, P. A. (2021).
Experiences of mental health and functioning among conflict-affected populations: A qualitative study with military veterans and displaced persons in Ukraine. American Journal of Orthopsychiatry, 91(4), 499–513. https://doi.org/10.1037/ort0000537 Yarmolchyk, M. O. (2021). Aggression and anxiety as determinants for choosing coping strategies in the military during decompression. Scientific notes, 2(71), 110–114. https://doi.org/10.32838/2709-3093/2021.2/19 Yastochkina, I. (2020). Personal anxiety as a social and psychological problem. Bulletin of Lviv University. Series of Psychological Sciences, (6), 165–170 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.30970/2522-1876-2020-6-24
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2024 Руслан ОСАДЧУК
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
